ООН: війна в Україні призвела до шокуючих порушень прав людини | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.06.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

ООН: війна в Україні призвела до шокуючих порушень прав людини

За перші два з половиною місяці повномаcштабної війни місія ООН з прав людини зібрала докази тисяч порушень міжнародного гуманітарного права. В переважній більшості з них винна російська армія.

Зруйнований міст між Сєвєродонецьком та Лисичанськом

Зруйнований міст між Сєвєродонецьком та Лисичанськом

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило у середу, 29 червня, спеціальну доповідь, присвячену ситуації в України з початку повномасштабного російського вторгнення. Агресія РФ призвела до "руйнівного впливу" по всій країні, зазначають її автори.

Дослідження, яке проводили з 24 лютого по 15 травня, задокументувало тисячі порушень прав як цивільних громадян, так і комбатантів, зокрема, права на життя, свободу та особисту недоторканність. УВКПЛ перевірило численні твердження про вбивства та сумарні страти, свавільні затримання й насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження, а також про сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

Касетні боєпорипаси та "живі щити"

Норми міжнародного гуманітарного права, що регулюють ведення бойових дій, спрямовані на те, щоб уникнути або звести до мінімуму випадкову загибель цивільного населення та пошкодження цивільних об'єктів, нагадують автори доповіді. УВКПЛ стурбоване тим, що напади РФ не відповідають цим принципам, однак зазначає, що й збройні сили України порушують їх у східних районах, хоча й у набагато менших масштабах.

Переважна більшість випадків загибелі або поранення цивільних осіб, зафіксованих місією ООН, сталася через застосування в населених пунктах важкої артилерії, зокрема, реактивних систем залпового вогню, а також через ракетні та авіаційні удари. Деякі з цих видів зброї, зазначають автори доповіді, можуть містити касетні боєприпаси, заборонені міжнародною конвенцією 2008 року, до якої, однак не приєдналась ані Україна, ані РФ.

Наслідки ракетного обстрілу вокзалу у Краматорську

Наслідки ракетного обстрілу вокзалу у Краматорську

УВКПЛ стурбоване тим, що Російська Федерація й Україна під час бойових дій використовують ракети "Точка-У", оснащені касетними зарядами. Як найбільш кричущий випадок у доповіді наводиться удар по залізничному вокзалу у Краматорську 8 квітня, під час якого загинуло 60 людей і 111 отримали поранення. 14 березня у Донецьку загинули 15 людей через детонацію касетних суббоєприпасів іншої ракети, перехопленої збройними групами, пов'язаними з РФ. Обидві сторони конфлікту заперечували причетність до вказаних обстрілів.

Автори доповіді також закидають обом сторонам розміщення військових позицій поблизу цивільних об'єктів без належного захисту мирного населення. Показовим вони називають випадок із будинком для догляду за людьми похилого віку в селищі Стара Краснянка на Луганщині. На початку березня коли активні бойові дії наблизилися до цього будинку, його керівництво неодноразово просило евакуювати підопічних. Втім близько тижня 71 пацієнт з інвалідністю та 15 співробітників разом із солдатами ЗСУ залишалися в будівлі без доступу до води та електроенергії - будівля мала стратегічне значення через близькість до дороги на Сєвєродонецьк. 11 березня будинок обстріляли з важкого озброєння проросійські бойовики. Точна кількість загиблих внаслідок обстрілу все ще невідома. За різними даними, вижили щонайменше 22 пацієнти. 

Як українці місяць жили в підвалі в Ягідному на Чернігівщині (11.04.2022)

Ще один випадок стався в селі Ягідне Чернігівської області. В березні російські солдати змушували 360 мешканців разом із 74 дітьми та 5 особами з інвалідністю лишатися впродовж 28 днів у підвалі школи, яку вони використовували як базу. УВКПЛ звертає на нелюдські умови, в яких довелося жити цивільним і підозрює збройні сили РФ у використанні їх як "живого щита".

Читайте також: Що побачила слідча комісія ООН в Україні

Наслідки ще підраховують

Автори  доповіді окремо описують облогу Чернігова та Маріуполя, які призвели до "руйнівних" наслідків і стали простором для комплексного і масштабного порушення чи не всіх норм гуманітарного права. "Так звані "гуманітарні коридори", які стали предметом переговорів у середині березня, були надто нечисленні, ненадійні та небезпечні й відтак не давали можливості багатьом цивільним особам поїхати з цих міст", - нагадують у документі.

УВКПЛ наводить і дані щодо жертв серед цивільного населення: 3924 загиблих і 4444 поранених станом на 15 травня. Втім, як і в щоденних доповідях на цю тему наголошує: реальні числа значно вищі, оскільки інформація з місць, де тривають інтенсивні бойові дії або тих, які контролює РФ, надходить із затримками, та багато повідомлень усе ще потребують підтвердження.

Випускниця на руїнах школи у Харкові

Випускниця на руїнах школи у Харкові

Таке саме застереження експерти додають і щодо власних оцінок пошкодження цивільної інфраструктури: 182 медичних та 230 освітніх закладів. "Принаймні частина нападів ймовірно була пов'язана з тим, що обидві сторони використовували школи у військових цілях", - зазначено в доповіді.

Читайте також: Відбудова після окупації РФ: як волонтери ремонтують будинки українців

Страти, арешти і зґвалтування

Сотні цивільних громадян були ймовірно вбиті збройними силами РФ в ситуаціях, не пов'язаних з активними бойовими діями, пишуть в УВКПЛ. Станом на 15 травня  експерти управління працювали над підтвердженням понад 300 повідомлень про такі вбивства. Тільки в Бучі вони задокументували щонайменше 50 вбитих цивільних під час окупації - більшість жертв становили чоловіки, але були також жінки та діти.

Затримання цивільних також стали поширеним явищем на території, підконтрольній російській армії. Загалом за звітний період УВКПЛ задокументувало 248 випадків, втім і тут визнає, що реальна кількість значно вища. Більшість жертв були теперішніми або колишніми службовцями місцевих органів влади (65 випадків), правозахисниками чи громадськими активістами (42 випадки), журналістами (вісім випадків) чи відставними військовослужбовцями ЗСУ (10 випадків).  Викрадені таким чином громадяни нерідко зазнають катувань та жорстокого поводження, в шістьох випадках жертв знайшли мертвими.

Показовим у доповіді називають випадок викрадення наприкінці березні шкільного вчителя у Запорізькій області. Протягом трьох тижнів бойовики-сепаратисти, російські військові та співробітники тюрем піддавали чоловіка вісьмом сесіям катування у різних місцях: побиття, удари струмом, імітацію страти, копання собі могили, сексуальне насильство та тримання в залізному контейнері в умовах спеки. Його родичі та друзі не отримували жодної інформації до звільнення після "обміну" в середині квітня.

УВКПЛ не має детальної інформації щодо процедур обміну між воюючими сторонами, водночас звертає увагу, що з української сторони під час них звільняють військовополонених, а з російської - викрадених цивільних. "Така практика може розглядатися як захоплення заручників, що в умовах збройного конфлікту дорівнює воєнному злочину", - зазначено в документі.

До сумнівних з процесуальної точки зору арештів і затримань вдаються і українські силовики, пишуть автори доповіді. Як приклад вони наводять затримання СБУ 20-річного студента у Запоріжжі - спецслужба тримала юнака чотири дні в готельному номері погрожуючи прострелити ногу, відправити до зони активних бойових дій та вбити, щоби змусити його зателефонувати своїм родичам і попросити приїхати з непідконтрольних територій. Його затримання не було зафіксовано, після приїзду і арешту згаданих родичів за державну зраду, студента врешті допитали офіційно, а потім відпустили.

Станом на середину травня УВКПЛ було відомо про 108 заяв про випадки сексуального насильства пов'язаного з конфліктом. У 87 випадках ймовірними винуватцями були російські солдати. Зрештою експерти встигли перевірити та підтвердити 23 випадки зґвалтування, катування, примусу до публічного роздягання, погроз сексуальним насильством: дев’ять випадків були скоєні щодо жінок, 13 - щодо чоловіків, й одна погроза сексуальним насильством стосувалась дівчинки. Принаймні п'ять підтверджених актів примусу до публічного роздягання чи погроз сексуальним насильством вчинили українські солдати або правоохоронці.

Читайте також: Cексуальне насильство як зброя на війні

Припинити агресію

УВКПЛ стурбоване численними повідомленнями щодо жорстокого поводження та катування військовополонених - у першу чергу на території, підконтрольній збройним силам Російської Федерації. Експерти розслідують так само принаймні два випадки катування та позасудової страти російських військовополонених українськими солдатами. У доповіді наголошується, що у випадку підтвердження таких умисних дій йтиметься про грубе порушення Женевських конвенцій та воєнний злочин.

У своїх рекомендаціях УВКПЛ закликає РФ негайно припинити збройний напад на Україну, забезпечити доступ гуманітарних організацій до постраждалих людей, налагодити співпрацю з міжнародними місіями та сприяти розслідуванню воєнних злочинів. Втім, і українська сторона має краще дотримуватись міжнародних правил - зокрема автори доповіді вимагають від президента Володимира Зеленського чим найшвидше підписати закон щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права, ухваленого Верховною Радою ще рік тому.

Воєнний туризм, відеоігри, меморіали: що буде на місці боїв після війни (28.06.2022)