1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Українські та американські кораблі під час міжнародних військово-морських навчань Sea Breeze (фото з архіву)
Українські та американські кораблі під час міжнародних військово-морських навчань Sea Breeze (фото з архіву)Фото: Getty Images/AFP/A. Kravtsov
ПолітикаУкраїна

Нейтралітет України на переговорах про мир. Чи це можливо?

Крістоф Гассельбах
29 березня 2022 р.

Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від членства у НАТО. Однак загроза з боку РФ змушує навіть традиційно нейтральні країни в Європі замислитись про вступ до Альянсу.

https://www.dw.com/uk/neitralitet-dlia-ukrainy-u-perehovorakh-pro-myr/a-61282712

Український президент Володимир Зеленський уперше після початку війни Росії проти України дав інтерв'ю російським ЗМІ. У цій розмові він уперше публічно прокоментував основні пункти вимог російської сторони напереговорах про завершення війни. Одна з основних - нейтралітет України, щодо якого Зеленський заявив, що Україна погодиться на нього за двох умов: договору про гарантії безпеки та проведення всеукраїнського референдуму з цього питання. Останній може бути проведений в Україні тільки за умови виведення російських військ, додав Зеленський. 

Однак, чи можлива нейтральна Україна в принципі, наприклад за шведською чи австрійською моделлю? 

З часу здобуття незалежності України у 1991 році держава задекларувала намір стати нейтральною державою. Однак на законодавчому рівні нейтральний статус Україна закріпила у 2010 році за проросійського президента Віктора Януковича. Після Революції гідності 2014 року та втечі Януковича, анексії Криму Росією український парламент відмовився від політики нейтралітету. На початку 2019 року він переважною більшістю голосів проголосував за внесення поправок до Конституції України, і  з того часу членство не лише в Європейському Союзі, а й у НАТО стало законодавчо закріпленою національною метою країни.

Утім, Росія хоче цьому завадити. Та й саме НАТО не поспішає приймати Україну, особливо зараз, оскільки не хоче бути втягнутим у війну з Росією. Зеленський між тим визнав, що мета вступу до НАТО, ймовірно, є недосяжною.

Читайте також: Австрійський історик про те, чи пасує Україні нейтральний статус

Самостійно обраний або нав'язаний нейтралітет

То чи може нейтралітет стати таки прийнятним варіантом для України? У цьому контексті неодноразово згадуються, зокрема, три країни: Австрія, Швеція та Фінляндія. Кожна має свою історію.

Наприкінці Другої світової війни Австрія, як і Німеччина, була окупована державами-переможцями. Згодом СРСР погодився на виведення військ тільки тому, що Австрія в 1955 зобов'язалася дотримуватися "постійного нейтралітету". Леос Мюллер - історик з університету в Стокгольмі та автор книги "Нейтралітет у світовій історії" - розповів DW, що у випадку з Австрією це був "нейтралітет зверху шляхом договору з великими державами".

На відміну від Австрії, Швеція сама здійснила вибор на користь нейтрального статусу. Він діє вже понад 200 років, відколи країні внаслідок війни проти Росії 1809 року довелося поступитися останній своєю тодішньою територією - Фінляндією.

Остання здобула незалежність у 1917 році й змогла зберегти її після двох воєн проти СРСР у 20-му столітті. "Ми б не зберегли наш суверенітет, без самопроголошеного, прагматичного, але у жодному разі не ідеологічного нейтралітету", - розповів DW колишній прем'єр-міністр Фінляндії Александер Стубб.

Нейтральні країни беруть участь у навчаннях НАТО

Австрія, Фінляндія та Швеція ще не стали членами НАТО, але вступили до Євросоюзу 1995 року. І формують спільну зовнішню політику та безпекову політику. Після початку російської агресії проти України міністри закордонних справ ЄС вирішили створити сили швидкого реагування чисельністю до 5000 військовослужбовців.

Читайте також: Чим "фінляндизація" може обернутись для України

Швеція та Фінляндія, що межують з Росією, особливо зацікавлені у військовій співпраці з НАТО. Зараз вони беруть участь у навчаннях Альянсу "Холодна відповідь" на півночі Норвегії, за кілька сотень кілометрів від російського кордону. Навчання були заплановані задовго до війни в Україні, про що було поінформовано і Росію. Але тепер вони набувають особливого значення. У червні минулого року Швеція та Фінляндія самі запросили сім держав НАТО, включаючи Німеччину, на спільні навчання "Арктичний виклик 2021".

Переважна більшість фінів - за членство в НАТО

Війна в Україні повністю змінила ситуацію. На відміну від Австрії, розташованої в центрі Європи, Швеція та Фінляндія почуваються "стратегічно незахищеними" від Росії, наголошує Леос Мюллер. Причинами він називає спільний фінсько-російський кордон, непросту ситуацію в державах-членах НАТО Естонії та Латвії з їхньою сильною російськомовною меншістю, а також добре озброєний Калінінград з іншого боку Балтійського моря.

Війна Росії проти України: Маріуполь у березні 2022 року
Війна Росії проти України: Маріуполь у березні 2022 рокуФото: Maximilian Clarke/SOPA Images via ZUMA Press/picture alliance

Новим є і те, що зараз і Швеція, і Фінляндія інтенсивно обговорюють, чи не слід відмовитися від свого нейтралітету. Колишній прем'єр-міністр Стубб вважає, що Фінляндія "обов'язково" стане членом НАТО: "Питання не в тому, так чи ні, а в тому - коли". Він очікує, що заявку в Альянс буде подано "через кілька місяців". Згідно з останніми опитуваннями, 62 відсотки фінів виступають за членство в НАТО, проти - 16 відсотків опитаних.

Вступ Швеції до Альянсу готові підтримати від 35 до 41 відсотка громадян країни. На парламентських виборах у Швеції у вересні питання членства у НАТО буде "головною темою", переконаний Мюллер. Він вважає, що якщо обидві країни ухвалять рішення щодо вступу до НАТО, то спільно та скоординовано.

Читайте також: Шлях України до НАТО - назавжди в залі очікування?

Демілітаризація "немислима для нейтральної країни"

Леос Мюллер вважає, що нейтралітет не підходить для України: інші держави чи організації, як-от США, Росія чи НАТО, у такому разі мали б гарантувати цей статус та захистити Україну в разі нападу. "Однак для цього необхідно діюче міжнародне право, чинні угоди та організації. Проте сьогодні Росія відмовляється дотримуватися міжнародних правил", - наголосив експерт. Крім того, Росія вимагає "демілітаризації" України - "немислимої вимоги для нейтральної країни", пояснює Мюллер. Україна - як Швеція чи Швейцарія - повинна мати свої можливості для оборони.

Україна вже переконалася, що міжнародні гарантії мало чого варті. У 1994 році за Будапештським меморандумом вона взяла на себе зобов'язання відмовитися від ядерної зброї, що залишалась їй внаслідок розпаду СРСР. Натомість Росія, США та Великобританія зобов'язалися поважати суверенітет та кордони України. Через 20 років Росія анексувала Крим, а дві західні держави, які поставили підпис під Будапештським меморандумом, заплющили очі на це.

Переломний момент історії Європи

І шведський історик Мюллер, і колишній прем'єр-міністр Фінляндії Стубб вважають війну в Україні драматичною віхою в історії. "Війна Путіна руйнує світовий порядок, сформований після 1945 року", - каже Леос Мюллер. Олександр Стубб додає: "Для мене це момент, аналогічний до подій 1914, 1939 або 1989 року".

Після "залізної завіси" часів "холодної війни" у Європі з'явиться нова завіса, і "Росія буде повністю ізольована", вважає політик. "Для мене, як для фіна, це пов'язано з драматичним усвідомленням того, що в найближчому майбутньому у нас, ймовірно, не буде жодних контактів з нашими сусідами, з якими ми маємо спільний кордон у 1340 кілометрів", - стверджує Стубб. Якщо Фінляндія відмовиться від свого нейтралітету і стане членом НАТО, Росія і Альянс зіштовхнуться віч-на-віч на цьому найдовшому кордоні в північній Європі.

"Фінляндизація" України: що це означало б для Києва?

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Ukraine | Wolodymyr Selenskyj

Визнання "референдумів" заблокує діалог з РФ - Зеленський

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку