1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Мобілізація в так званій "ДНР"
Мобілізація в так званій "ДНР"Фото: Alexander Ryumin/TASS/dpa/picture alliance
КонфліктиУкраїна

Мобілізація та призов: як Донецьк переживає війну

Регіна Гімалова | Ігор Бурдига
26 квітня 2022 р.

Напередодні повномасштабної російської агресії в Україну в сепаратистських "республіках" Донбасу оголосили загальну мобілізацію. До чого вона призвела, DW розповіли жителі регіону.

https://www.dw.com/uk/mobilizatsiia-ta-pryzov-yak-donetsk-perezhyvaie-viinu/a-61585024

Вторгнення в Україну та руйнівну війну Росія виправдовує захистом "ДНР" та "ЛНР". За кілька днів до початку агресії, коли біля українського кордону вже стояли десятки тисяч російських військових, самопроголошені "республіки" самі пішли на надзвичайні заходи. 19 лютого у Донецьку та Луганську оголосили загальну мобілізацію. Чоловікам від 18 до 55 років заборонили залишати непідконтрольні Києву райони Донбасу, хоча ще за кілька днів до цього сепаратистська влада активно пропонувала всім мешканцям "евакуюватися" до Росії.

На збори на Донбас чи на війну з Україною?

Перші три дні повідомлення із закликом з'явитися на військові збори отримували "запасники", які раніше служили в українській армії. Мету та причини зборів ніхто не пояснював. Лист отримав і близький чоловік 41-річної Анни. "Він був на лікарняному. Подзвонили з роботи та сказали з'явитися з мінімальним набором речей. Це було 21 лютого. Він пішов, і все, його забрали", - розповідає мешканка Донецька.

Наступного дня лідер сепаратистів у Донецьку Денис Пушилін видав новий указ про призов: забирати на обов'язкову службу до "народної міліції" всіх чоловіків віком від 18 до 27 років, які раніше не служили в армії.

"Хтось пішов добровільно, деяких навіть не взяли, когось забрали прямо на вулиці, хтось з'явився за повісткою", - розповідає 19-річний Євген. Юнака, за його словами, медкомісія визнала непридатним у перші ж дні призову. Але жодних документів, які б підтверджували це, не видала.

24 лютого стало зрозуміло, що призов означає відправлення на повномасштабну війну Росії з Україною. А ще - що добровольців не вистачає, незважаючи на бравурні повідомлення сепаратистських та російських ЗМІ про черги охочих "захищати незалежність Донбасу".

Чоловіки біля мобілізаційного пункту в Донецьку
Чоловіки біля мобілізаційного пункту в ДонецькуФото: Alexander Ryumin/TASS/dpa/picture alliance

Кого мобілізували в "ДНР" та "ЛНР"

Незабаром Пушилін вже вимагав від кожного підприємства "республіки" надати для мобілізації щонайменше половину співробітників призовного віку. За словами співрозмовників DW, після цього не лише у "ДНР", а й у "ЛНР" на чоловіків відкрили справжнє полювання.

"Почалося "відловлювання" на вулицях. У Луганську ганяються за людьми і ловлять, а в Донецьку ходять патрулі, зупиняють людей відповідного віку. Заходили у звичайний пасажирський автобус, у ньому їхали шахтарі зі змін - забирали одразу бригадами", - розповідає 45-річна мешканка Донецька Олександра.

28 лютого керівництво "ДНР" проанонсувало швидкий кінець загальної мобілізації. Але, як повідомили DW донеччани, реальних наслідків це оголошення не мало - чоловіків продовжували забирати на службу. У другій половині березня новий указ Дениса Пушиліна дозволив призивати до лав "спеціального формування МВС ДНР" чоловіків навіть старших за 65 років.

Читайте також: Як "Конті" стала "Тором", або Як працює економіка самопроголошеної "ДНР"

Удар по економіці сепаратистських регіонів Донбасу

Повальна мобілізація на війну чоловіків зупинила економіку сепаратистського регіону. Жителі Донецька скаржаться на магазини електроніки, що закрилися без консультантів, міський транспорт, що зупинився без водіїв, відсутність вантажників на ринках і неможливість викликати сантехніка. На фронт призвали навіть весь чоловічий склад Донецької філармонії. Про це стало відомо після повідомлення про загибель під Маріуполем піаніста Миколи Звягінцева.

"На більшості підприємств повістки на мобілізацію отримали 100 відсотків агрономів, трактористів, механізаторів та слюсарів. Їхня відсутність може призвести до порушення всього технологічного циклу підприємства в частині своєчасного та якісного проведення весняно-польових робіт", - нарікало в оприлюдненому повідомленні "міністерство сільського господарства ДНР".

Про те, на яких полях тепер перебувають агрономи, трактористи та інші призовники-дончани, дізнатися непросто. Інформацію про мобілізованих надають лише у місцевому "парламенті" і лише батькам та дружинам.

Полонені мобілізовані студенти донецьких університетів на пресконференції в Києві
Полонені мобілізовані студенти донецьких університетів на пресконференції в КиєвіФото: Pavlo Bahmut/Avalon/Photoshot/picture alliance

"Є люди, які два місяці не знають, де їхній близький, чи живий він. Людей не підміняють, їх женуть-женуть, два місяці немає ротації. Сьогодні він дзвонить з Тельманівського району, через два дні - з-під Маріуполя, через 10 днів уже з-під Херсона, а потім він більше не дзвонить. Взагалі не дзвонить", - жаліється 33-річна Марія.

Читайте також: "Живемо одним днем". Історії жителів Донбасу, яким довелось двічі тікати від війни

Призовники з Донбасу воюють не лише у регіоні

Українська армія та Служба безпеки України (СБУ) регулярно публікують повідомлення про призовників з "ДНР" та "ЛНР", які потрапили в полондалеко за межами Донецької та Луганської областей: на Харківщині та Сумщині, у Запорізькій та Миколаївській областях. "Ми - як раби для Росії. Копаємо для них окопи, підбираємо за ними недоїдки", - скаржиться на поширеному СБУ 21 квітня відео чоловік, який нібито добровільно здався в полон під Сумами.

"Мобілізовані, ненавчені, воювати не вміють, але перебувають на першій лінії фронту. Якщо й були добровольці в перші дні, то зараз їх немає і не буде. Хто зміг, вже зателефонував і розповів, як із ними поводяться, як годують і у що одягають ", – підтверджує колишній призовник Євген. Сам він, незважаючи на висновок медкомісії про непридатність, воліє останні тижні не виходити з дому, "щоб не привертати увагу патрулів".

Так само поводиться і 53-річний Дмитро: "Можу вийти тільки ввечері в магазин у сусідньому будинку, і то з оглядкою. З друзями спілкуюся по вайберу та телефону. У такій же ситуації, сини моїх знайомих та колег - їх ховають не за адресами прописки, у бабусь-дідусів".

Читайте також: Російська паспортизація Донбасу і не тільки: як може відповісти Україна

Чоловіки на мобілізаційному пункті в Донецьку 23 лютого
Чоловіки на мобілізаційному пункті в Донецьку 23 лютогоФото: Stringer/AA/picture alliance

Російський паспорт як гарантія від мобілізації

Уникнути мобілізації теоретично можна. У "республіках" з середини березня працюють спеціальні комісії з відстрочки та діють офіційні порядки її надання. Але домогтися відстрочки непросто, ділиться з DW Марія, яка безуспішно намагалася домовитися з військкоматом не призивати її близького чоловіка. "Там зараз можуть дати довідку, що ти непридатний, а потім ця сама комендатура тебе забере і зроблять так, що ти попросився добровольцем", - пояснює вона.

"Гарантії жодної, а гроші просять великі. Не бачу сенсу", - підтверджує її слова Дмитро. Він вважає за краще лишатися в Донецьку і чекати, за його словами, на перемогу України та відновлення мирного життя.

До цього готові не всі. Знайомий Олександри заплатив дві тисячі доларів за можливість - без жодних гарантій - виїхати з "ДНР" в обхід блокпостів. Єдину гарантію дає російське громадянство та прописка. З ними з "республік" все ще можна виїхати в РФ, не побоюючись мобілізації.

До 2022 року за наявності паспорта так званої "ДНР", за словами місцевих жителів, російське громадянство можна було отримати за два місяці. У лютому 2022 року влада РФ повідомляла, що всього жителям сепаратистських "республік" Донбасу було видано 860 тисяч російських паспортів. У Москві виходили з того, що до початку повномасштабної війни у ​​"ДНР" та "ЛНР" проживало від 3,5 до 4 мільйонів людей.

Футболісти "Шахтаря Донецьк" про війну в Україні

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Український прапор

Деокупація Луганщини: ЗСУ звільнили шість населених пунктів

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку