1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ким був загиблий миколаївський бізнесмен Вадатурський

1 серпня 2022 р.

Унаслідок російського обстрілу у Миколаєві загинув один з найбагатших українців Олексій Вадатурський. Він був сміливим і скромним, кажуть ті, хто його знав. На тлі війни про нього згадують як про героя.

https://p.dw.com/p/4Eywx
Наслідки російського обстрілу на півдні України (архівне фото)
Наслідки російського обстрілу на півдні України (архівне фото)Фото: STR/NurPhoto/picture alliance

Смерть прийшла уві сні, як це часто буває у цій війні. У ніч на неділю, 31 липня Миколаїв пережив один з найтяжчих обстрілів з початку російського вторгнення. Олексій Вадатурський і його дружина Раїса загинули на місці, коли в їхній будинок влучив снаряд. Обстріли вже давно стали буденністю для Миколаєва, який вже не один місяць на лінії фронту. Більшість цивільних мешканців виїхали з колись півмільйонного міста. У Миколаєві немає питної води у кранах, часто немає і світла.

"Скромна і смілива людина"

Олексій Вадатурський був одним з найбагатших українців. Його статки оцінюють у близько півмільярда євро. Однак він залишився у рідному місті і керував бізнесом на місці. Після його загибелі чимало людей згадують про Вадатурського як про героя. "Він міг мати безтурботну старість, як чимало інших заможних українців, на віллі у Відні чи Женеві, а не під російськими бомбами. Але він був не такий: він був сміливий і скромний", - такі слова знову і знову чути від тих, хто знав Вадатурського особисто. Він дбав про сім тисяч співробітників своєї фірми. Кажуть, його нерідко можна було зустріти у їдальні на підприємстві. При тому, що в Україні звикли, що люди його масштабу показують свої статки оточуючим. Палаци і особистий літак, однак, не цікавили Вадатурського.

74-річний бізнесмен був одним з першопроходців української ринкової економіки після розпаду СРСР. Вадатурський був тим, кого у бізнес-колах прийнято називати "self made man". Свої статки він зробив на торгівлі зерном. 1991 року син колгоспників з півдня України створив разом з партнерами з Угорщини і Великобританії фірму "Нібулон". 30 років потому компанія Вадатурського входить до трійки провідних українських зернотрейдерів, експортуючи щороку 4-5 мільйонів тон зерна. До самої смерті Вадатурський особисто керував "Нібулоном", останніми роками спільно зі своїм сином Андрієм.

Бізнесмен з широким баченням

У реалізації амбітних планів розвитку бізнесу Олексієві Вадатурському дуже сприяла його репутація. Великі інституційні кредитори, такі як Світовий банк або ЄБРР давали кредити на сотні мільйонів доларів, за які зерновий магнат будував все нові і нові елеватори, а також зернові термінали у портах. Але бачення Вадатурського щодо розвитку зернового бізнесу сягало далеко за межі торгівлі і перевалки. Бізнесмен взявся відбудовувати судноплавство на Дніпрі і почав будувати на верфі у Миколаєві суховантажні кораблі, щоби доставляти зерно з центральної України на південь для експорту. "Він інвестував кожне євро у розвиток бізнесу. Можна було бути впевненим, що він не виводитиме гроші наліво, щоби забезпечити собі красиве життя", - ділиться спогадами колишній співробітник одного з західних банків розвитку, який працював в Україні.

Легендарною була і прямолінійність Вадатурського. Коли 2011 року люди з оточення експрезидента Віктора Януковича тиснули, за словами бізнесмена, на нього, вимагаючи продати контрольну частку "Нібулону" одному з наближених до влади бізнесменів, він повідомив про тиск у ЗМІ і звернувся за політичною підтримкою до західних кредиторів. Така сміливість і публічна боротьба за власний бізнес за часів Януковича була скоріше винятком.

Читайте також: Війна Росії проти України та зернові: п'ять фактів

Всупереч російському вторгненню

З неабиякою рішучістю Олексій Вадатурський боровся за збереження бізнесу і після російського вторгнення у лютому цього року, коли були заблоковані українські порти у Чорному морі. "Нібулон" з перших днів блокади шукав альтернативні маршрути експорту зерна. У квітні, задовго до підписання за міжнародного посередництва угоди про розблокування портів, Вадатурський з партнерами домовилися будувати потужності з перевалки зерна в Ізмаїлі, у гирлі Дунаю, щоби вивозити сировину у країни Центральної Європи або до румунського порту Констанца на Чорному морі. Бізнесмену однак так і не судилося дожити до дня, коли українське зерно знову піде на експорт морем.

Перше після 5-місячної блокади судно вийшло з порту Одеси з українським зерном. 1 серпня 2022 року
Перше після 5-місячної блокади судно вийшло з порту Одеси з українським зерном. 1 серпня 2022 року Фото: UKRAINIAN NAVAL FORCES/REUTERS

Чимало людей у Києві вважають смерть Олексія Вадатурського наслідком цілеспрямованого удару росіян. Його загибель може послабити позиції "Нібулона" - прямого конкурента російських зернотрейдерів на міжнародних ринках. Крім того, бізнесмен, як свідчать сповнені зловтіхи коментарі деяких наближених до російської влади пропагандистів, схоже, був кісткою у горлі для влади у Москві. У лютому 2021 року "Нібулон" підписав попередній контракт з французькою суднобудівною компанією ОСЕА. Згідно з контрактом, на верфі у Миколаєві мають будуватися патрульні катери для українських прикордонників у Чорному морі.

За межами аграрних бізнес-кіл Олексій Вадатурський до своєї трагічної смерті був радше маловідомим широкому загалу. Після загибелі під російськими бомбами у прифронтовому Миколаєві, про нього говорять як про героя. Для багатьох він став прикладом - не лише через спротив російській агресії, але й як бізнесмен з чіткими цінностями.

Зерно на продаж: чому це так потрібно Україні і світу?