1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Крім "Вагнера": які ще ПВК із Росії воюють в Україні

Даниїл Сотников
27 червня 2023 р.

Що відомо про "приватні військові компанії", нібито сформовані бізнесменами та держкомпаніями з Росії та які беруть участь у війні проти України? DW зібрала думки аналітиків та висновки журналістських розслідувань.

https://p.dw.com/p/4T4kK
Російські солдати на плацу
Фото: Donat Sorokin/dpa/TASS/picture alliance

До 1 липня усі російські "добровольчі загони", що воюють в Україні, мають підписати контракт із міністерством оборони РФ відповідно до наказу глави відомства Сергія Шойгу. До 22 червня контракти з міністерством підписали понад 20 "добровольчих формувань", які воюють в Україні. Цю вимогу у міноборони пояснили бажанням надати таким формуванням "необхідний правовий статус". Загалом таких військових структур у Росії понад 40, заявив заступник міністра оборони РФ Микола Панков, не уточнивши однак, кого саме міноборони до них відносить. При цьому від початку війни Росії проти України відомство називає "добровольцями" і співробітників приватних військових компаній (ПВК).

Перший контракт був підписаний із чеченським "добровольчим загоном "Ахмат", повідомили в міноборони. Євген Пригожин, власник ПВК "Вагнер" - найвідомішого приватного угруповання, яке воює в Україні, підписувати контракт відмовився і на тлі конфлікту у ніч на 24 червня здійняв заколот проти військового керівництва РФ. До цього Пригожин активно критикував "приватні військові компанії", що нібито з'являються по всій Росії. "Усім же говориться, що колись буде боротьба за владу і всім потрібно свою приватну армію мати. Тому ті люди, які мають гроші, вважають, що це офігенна тема зараз - зібрати ПВК. Тому вони починають розмножуватися: газпромівська "ПВК" "Поток", "ПВК Бокарєва", "ПВК Редут" - усякої тварі по парі", - казав Пригожин.

DW зібрала коментарі аналітиків та висновки журналістських розслідувань про приватні армії, які існують у Росії.

Читайте також: Коментар: Путін програв Пригожину, у Києва - вікно можливостей

"ПВК Редут" з міноборони

"Ці групи перетворюють бойові сили країни на безладну клаптикову ковдру з підрозділів з безліччю елітних спонсорів", - так ситуацію з "ПВК" у російській армії змальовували джерела видання Financial Times в українській та західній розвідках.

Перше таке угруповання, про участь якого у вторгненні в Україну стало відомо, була так звана "ПВК Редут". Українська розвідка оцінювала її чисельність у 7000 осіб. Як писало видання "Медуза" з посиланням на безліч джерел, найманці з "Редута" одними з перших вторглися в Україну та брали участь у боях під Києвом та навколо Харкова. 

Участь "Редута" у війні визнають навіть російські суди - незважаючи на формальну заборону ПВК у Росії. Так, Валуйський суд Бєлгородської області призначив обвинуваченому більш м'яке покарання, ніж передбачено кримінальним кодексом, пояснивши це тим, що він воював в Україні у складі "ПВК Редут".

Читайте також: Як в Україні судять найманців, які воюють на боці Росії

Відмінності ПВК від найманців

Експерт із російської зовнішньої та оборонної політики Павло Лузін звертає увагу, що у випадку з "ПВК Редут" йдеться не про приватну військову компанію, а про використання міністерством оборони "механізму найманства". "Найманці Росією спочатку використовувалися для трьох основних цілей: створити противагу регулярній армії, мати можливість діяти за межами бюрократичної системи і управлінських практик, що склалися, а також захистити від відповідальності політичне і військове керівництво", - пояснює Лузін.

Як ПВК "Вагнер" у РФ вербує в'язнів на війну

На його думку, в умовах деградації регулярної армії, коли номерні та зведені частини стало важко відновлювати та використовувати, найманці та "добровольчі формування" дозволяють обійти ці обмеження. "Тобто російська армія еволюціонує у бік армії нерегулярної. Найманці та "добровольці", які служать за іншими правилами, є противагою звичайним контрактникам і строковикам, які служать у рамках старих правил, яким саме МО може відповідати насилу або не може зовсім", - підсумовує Лузін.

Чи має "Газпром" власну "ПВК"

Першою про нібито створення "Газпромом" власної "ПВК" повідомила розвідка України у лютому 2023 року. Такого висновку українська спецслужба дійшла після того, як прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін своїм розпорядженням дозволив компанії створити приватну охоронну організацію. Однак, за словами співрозмовників Financial Times, набір "добровольців" для участі у війні у компанії розпочався ще у серпні минулого року. Ідеться про якісь "ПВК" "Поток" і "Факел". Судячи з публікацій ЗМІ та відео самих військових, фактично ці "ПВК" підпорядковуються структурам міноборони Росії.

Як дізналася FT, на зустрічі на одному з підприємств "Газпрому" у центральній Росії співробітникам сказали, що двоє людей мають вирушити добровольцями на війну. "Нам сказали: "Газпром" вас озброїть, ми вам заплатимо більше грошей, ніж отримують нормальні контрактники", - описав зустріч присутній на ній охоронець. Такі збори, за інформацією видання, відбулися і на сибірських підприємствах "Газпрому". Шістьох людей звідти відправили за тримісячними контрактами воювати в район Соледара, наступна група вирушила під Бахмут уже на пів року. У травні в Telegram-каналах з'явилося відеозвернення до Путіна від військових, які представилися солдатами батальйону "Поток". У ньому вони серед іншого повідомили, що їх віддали в підпорядкування "ПВК Редут".

Читайте також: "Прихована мобілізація йде активно та масово". Кого і як набирають у ЗС РФ

Про "добровольців з батальйону "Факел" активно розповідали на російському телебаченні вже в грудні минулого року - до підписання указу Мішустіним і до виступів Пригожина. Наприклад, на "Першому каналі" виходив сюжет під заголовком "Добровольці з батальйону "Факел" виконують бойові завдання на Південно-Донецькому напрямку". Герб підрозділу, показаний "Першим каналом", являє собою перехрещений меч і смолоскип на тлі п'ятикутника - такий же опублікували і журналісти FT. Про зв'язок з "Газпромом" у сюжеті не йшлося, а один із учасників батальйону розповів, що до війни "варив сири".

Пригожин проти інших "ПВК"

У квітні Пригожин розповів, що створені в "Газпромі" "ПВК" нібито беруть участь у війні. Він активно критикував засновників інших угруповань, звинувачував їх у відсутності підготовки, обмундирування та професійних кадрів.

Зв'язок "ПВК Поток" та "ПВК Факел" із "Газпромом" непрямо підтверджувався й іншими джерелами - про це розповідав російський військовополонений на відео, опублікованому у квітні цього року. Чоловік представився уродженцем Оренбурга Олександром Ткаченком. Російська служба BBC знайшла його сторінку "ВКонтакте", де як місце його роботи була вказана компанія "Газпром видобуток Оренбург". Видання також знайшло некролог загиблого на війні, в якому місцем служби був зазначений "загін "Поток" (Газпром)".

Якоїсь точної інформації про чисельність загонів "Факел" або "Поток" немає - їхній вплив на полі бою колишній високопоставлений російський чиновник у розмові з FT назвав "незначним". The Wall Street Journal оцінював їх чисельність у "кілька тисяч людей". Для порівняння, за даними розвідок Великобританії та США, у ПВК "Вагнер" в Україні служило 50 тисяч осіб, з яких до 40 тисяч - це завербовані в'язні.

Навіщо на війну відправляють "ПВК"

Багато аналітиків пов'язують появу дедалі більшої кількості "ПВК" із прагненням Кремля набрати більше людей на війну, не вдаючись до чергової масштабної мобілізації. "Зараз Росія стала мобілізованою державою на всіх рівнях. Коли доходить до справи, виникає гостра необхідність у підготовці бійців, і Путін хоче зробити це без призовників або чергової мобілізації", - вважає історик і засновник лондонської консалтингової компанії Mayak Intelligence Марк Галеотті.

"Є наказ вербувати добровольців різними способами, у тому числі через заможні державні та приватні структури, які мають достатньо грошей для того, щоб набирати людей", - розповів FT колишній високопосадовець. Крім того, за його словами, для олігархів та корпорацій фінансування таких структур є способом продемонструвати свою вірність військовому курсу. У вересні 2022 року Путін справді провів закриту зустріч із представниками великого бізнесу, на якій запропонував учасникам зібрати та профінансувати добровольців для відправлення в Україну, стверджувала глава громадського руху "Русь сидящая" Ольга Романова.

Співрозмовники "Медузи" теж називають набір у "ПВК" варіантом прихованої мобілізації та зазначають, що "межа між найманськими формуваннями, регулярною армією та "добровольцями" під час війни в Україні остаточно стерлася".  

Заколот Пригожина і контрнаступ ЗСУ: що кажуть на Заході?