Коментар: Голосування в Росії - вибори без вибору | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 20.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Коментар: Голосування в Росії - вибори без вибору

Президент Путін зберігає більшість в Держдумі РФ. Для цього владі довелося наповну використати адмінресурс. Це голосування веде Росію далі до автократії, вважає Крістіан Тріппе.

Президент РФ Володимир Путін під час партійного з'їзду Єдиної Росії

Президент РФ Володимир Путін під час партійного з'їзду "Єдиної Росії"

Скільки було сказано й написано перед цими виборами в Держдуму Росії про те, що результат заздалегідь визначено, що політтехнологи в Кремлі тільки морочаться з цифрами після коми. Однак ця впевненість багатьох політичних оглядачів не могла пояснити ту неабияку нервозність, що відчувалася в Москві перед виборами. Влада за останні тижні зробила все, аби зацементувати наявні політичні розклади.

З точки зору Кремля, в цьому інсценуванні виборів не можна було допустити, щоб бодай щось пішло не так. А отже, сценарій голосування писався і відшліфовувався протягом декількох місяців. Сотні опозиційних політиків не були допущені як кандидати, переважно з непереконливих причин. У Петербурзі в перегонах участь брали навіть фальшиві кандидати - ідентично названі двійники перспективного ліберального політика.

Невротичні звинувачення в іноземному впливі

Словом, маніпуляція виборами з перетворенням їх у фарс, але подеколи перешкоджання роботі опозиції було вже не такимх сміховинним. Було заблоковано можливість проведення міжнародного спостереження за виборами, яке здійснює Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Врешті-решт, деяким незалежним ЗМІ та організаціям громадянського суспільства було присвоєно ярлик "іноземний агент" - офіційне тавро, покликане усунути їх від участі в політичному процесі.

Крістіан Ф. Тріппе

Керівник відділу Східної Європи DW Крістіан Ф. Тріппе

Крім того, Центральна виборча комісія (ЦВК) заявила, що сервери голосування зазнали кібератак з боку США, України і Німеччини - не називаючи жодних подробиць цього серйозного звинувачення. Невротично роздутий страх перед іноземним впливом уже став невідємною частиною російського стилю керування державою, що ще раз унаочнили ці вибори.

Серед тих, хто відчули це на собі, були й дві американські технологічні корпорації Google і Apple. Їхні цифрові послуги дозволяли отримати доступ до передвиборних рекомендацій організації російського позиціонера Олексія Навального, що заборонена в Росії і класифікується як екстремістська. Кремль, очевидно, побачив, що ця система, названа "розумним голосуванням", або Smart Voting, кинула йому неабиякий виклик, і це його розлютило.

За повідомленнями ЗМІ, російські органи безпеки погрожували заарештувати співробітників цих двох компаній у Росії, якщо посилання на "розумне голосування" не зникнуть з їхніх платформ. Apple і Google прогнулися. "Розумне голосування" - це спроба усунути з виборчого поля кандидатів партії влади, перенаправивши всі голоси виборців на найбільш перспективного кандидата-опонента - незалежно від того, до якої партії і політичного напрямку він належить.

Викривальна самоназва "керованої демократії"

Вже ось добрих два десятиліття поспіль Росія вважає себе "керованою демократією". Колись головні радники президента Путіна обрали цю викривальну самоназву, щоб виправдати перетворення тоді ще молодої і несформованої російської демократії на авторитарну систему. Цей курс виявився лякливо успішним, але він - в очах його винахідників - ще не досяг своєї кінцевої точки. Таким чином, Кремль не зміг досягти всіх цілей, які він переслідував на цих виборах.

Читайте також: ЄС: голосування жителів ОРДЛО на виборах до Думи суперечить мінським угодам

Адже попри всі втручання у виборчу кампанію, а в деяких випадках - і в підрахунок голосів, можновладцям у Москві ясно, що вибори не може бути повністю сфальсифіковано ні маніпуляціями, ні шахрайством. Приклад сусідньої і братньої Білорусі тут є застереженям для провладних політтехнологів. Там правитель Лукашенко зайшов занадто далеко, сфальсифікувавши вибори минулого літа, результатом чого стали багатотижневі протести на вулицях Мінська. А в Москві багато хто пам'ятає хвилю протестів у себе вдома десять років тому - це теж був рефлекс на вибори, що, ймовірно, були сфальсифіковані і, тим самим, вкрадені у громадян.

Демократичний фасад з автократичною суттю

Метою було відстояти колишню, надзвичайно комфортну більшість партії Кремля - ​​і це вдалося лише з очевидним напруженням сил і втручанням. "Єдина Росія" як партія влади і можновладців організувала це голосування як свого роду вотум довіри. Міністр закордонних справ Лавров і міністр оборони Шойгу надали кампанії потрібні обличчя. Однак їхні кандидатури, швидше за все, не призведуть до того, що згодом ці двоє фунціонерів справді скористаються своїми мандатами. Це показує, наскільки мізерне значення посідає парламент у структурі російської держави.

Ці вибори стали для російської владної еліти свого роду стрес-тестом на згуртованість. З її точки зору, все пройшло гладко. Але з точки зору всіх тих, хто серйозно працює над політичними альтернативами в Росії, ці вибори не були виборами. Це був, радше, ще один крок на шляху до держави, чий демократично вибілений фасад лише ледь приховує автократичну суть.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 04:27

Путін назавжди? Німці про "обнулення" Путіна і поправки до конституції Росії (12.03.2020)

DW.COM