1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Свобода пресиГрузія

Грузія: Ситуація зі свободою преси загрожує євроінтеграції?

Аня Кох
23 листопада 2023 р.

Чи готова Грузія до приєднання до ЄС? У Брюсселі хочуть у грудні з цим визначитися і вважають, що кавказькій країні потрібно ще надолужити в питанні свободи ЗМІ, де останнім часом відчувається регрес.

https://p.dw.com/p/4ZM7i
В студії телеканалу Formula TV у Тбілісі
В студії телеканалу Formula TV у ТбілісіФото: Anja Koch/DW

До випуску новин Mtavari TV о 18:00 залишаються лічені секунди. Випускова команда тулиться у маленькій апаратній в одному з тбіліських провулків. Останні приготування і ось, в ефір виходить ведучий Міхеїл Сесіашвілі. В університеті трапилася надзвичайна ситуація, але ніхто не постраждав - цією темою цього вечора відкрився новинний випуск.

Близько 300 співробітників Mtavari TV наполегливо боролися, щоб мати можливість висвітлювати події так, як вони їх бачать: у 2019 році вони запустили телеканал практично "з нуля". Незадовго до цього вони пішли від свого попереднього роботодавця, влаштувавши бунт, адже вважали, що висвітлення на каналі відображає провладну лінію.

Але робота й зараз непроста, пояснює ведучий Сесіашвілі: "Я працюю ведучим на каналі, керівник якого провів у в'язниці рік і три місяці - з політичних мотивів. Він не вчиняв злочинів, але критикував уряд. І всі у нас тут думають: можливо, наступним стану я".

Читайте також: На акції у Тбілісі проросійські радикали спалили прапор Євросоюзу

Політично мотивований вирок журналісту?

У травні 2022 року керівника Mtavari TV Ніку Гварамію засудили до трьох з половиною років в'язниці. У справі йшлося про службовий автомобіль, який нібито використовувався у приватних цілях. Судді вирішили, що це завдало каналу фінансової шкоди. Але багато хто вважав вирок політично мотивованим. Нещодавно в аналітичному звіті Європейської комісії, яка регулярно перевіряє, чи виконує Грузія умови для вступу в ЄС, також закликали грузинський уряд звільнити Гварамію. Наприкінці червня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі його помилувала.

В MCR грузинського телеканалу Mtavari TV
В MCR грузинського телеканалу Mtavari TV Фото: Anja Koch/DW

Все ж, думка про те, що журналісти свавільно можуть бути кинуті за ґрати, щодня супроводжує Мікеїла Сесіашвілі. "Це важко, але ми серед колег намагаємося підбадьорювати одне одного і зосереджуватися на тому, чому ми робимо цю роботу. Я називаю нас борцями за свободу, тому що ми боремося за більш демократичну, вільнішу Грузію".

Читайте також: Грузинський закон "про іноагентів": як у Тбілісі протестували проти нього

Закони у ролі "бюрократичного скальпеля"

Більше свободи, більше демократії - це те, що більшість грузинів асоціюють з ЄС. Згідно з опитуваннями, більше 80 відсотків регулярно висловлюються за приєднання до ЄС, а графіті з прапорами Євросоюзу і написом "Ми - Європа" розміщені на стінах по всьому Тбілісі.

На початку листопада Єврокомісія рекомендувала представити Грузії статус кандидата на вступ. Тоді в грузинській столиці пройшли спонтанні акції святкування цього рішення. Проте з дванадцяти пріоритетних завдань щодо яких в ЄС вважають прогрес країни недостатнім, Грузія поки виконала лише три.

Святкування Дня Незалежності Грузії у Тбілісі, 26 травня 2023
Святкування Дня Незалежності Грузії у Тбілісі, 26 травня 2023Фото: Alexander Patrin/TASS/dpa/picture alliance

Брюссель вимагає від уряду прогресу в питаннях свободи преси та незалежності ЗМІ, але уряд у Тбілісі, схоже, не дуже цим переймається. Навесні уряд ухвалив новий закон, який спрощує позбавлення акредитації журналістів у парламенті. Тепер достатньо поставити неприємне запитання вдруге - тоді в парламент можна вже й не потрапити.

Маріам Герсамія називає новий закон "бюрократичним скальпелем". Вона щороку досліджує стан ЗМІ в Грузії для Transparency International і не може з цього приводу сказати нічого позитивного. "Ми бачимо кампанії з дискредитації журналістів і спостерігаємо демонізацію самої професії. Незалежних журналістів очорнюють, виставляючи партійними агентами, політики відмовляються давати інтерв'ю мовникам, які займають іншу позицію". Це призводить до подальшої поляризації не лише медіаландшафту, а й суспільства в цілому.

Читайте також: Україна, Молдова, Грузія: який прогрес на шляху до ЄС?

Фінансова нерівність посилює проблему

Ведучий Міхеїл Сесіашвілі каже, що регулярно запрошує в ефір представників влади, але вони ніколи не з'являються. Його канал Mtavari TV має й іншу проблему - фінанси. Грошей на зарплати закладено поки лише на наступні чотири місяці, а нові джерела фінансування знайти важко. "Я знаю багатьох директорів і власників компаній у Грузії, і вони бояться рекламуватись у нас, - каже Сесіашвілі, - бояться, що виникнуть проблеми з урядом, наприклад через спеціальні перевірки податкових органів. І, на жаль, мушу сказати, що ці страхи виправдані".

Маріам Герзамія з Transparency International каже, що в Грузії добрим фінансуванням може похвалитися лише державна телерадіомовна компанія. Вона у привілейованому стані, отримуючи більше грошей від уряду, ніж усі разом взяті інші телекомпанії разом заробляють на рекламі.

Читайте також: Грузія: євроатлантична інтеграція чи курс на Москву?

Сатирика побили на вулиці за гумор

На півночі Тбілісі, далеко від сяючого проспекту Руставелі з його міжнародними модними брендами та так популярного серед туристів старого міста, розташований офіс Formula TV - ще одного телеканалу, близького до опозиції. Тут щотижня Міша Мшвілдадзе записує своє сатиричне шоу. Високий кремезний чоловік не скупиться на "гостре слівце", що добре сприймається глядачами, хоча й далеко не всіма.

Сатирик Міша Мшвілдадзе
Сатирик Міша МшвілдадзеФото: Anja Koch/DW

Так одного разу в червні він, як завжди, вийшов з офісу рано ввечері, коли на жвавій міській вулиці за ним почала стежити і відтак відлупцювала група чоловіків.

Нападники неодноразово завдавали ударів біля очей, каже Мшвілдадзе. Він вважає, що мета була не в тому, щоб завдати серйозних тілесних ушкоджень, а таких, які були б добре помітні. "Мене в цій країні знають всі. Тож публічні напади на мене надсилають сигнал усім: якщо я не в безпеці, то ніхто не є в безпеці. А той, хто висловлює критику, повинен очікувати покарання". Колеги намагалися знайти винних, реконструювали напад і перевірили записи з камер спостереження. Вони дійшли висновку, що напад був організований грузинською спецслужбою. Засуджено було чоловіка, який справді працював у спецслужбі, але її керівник заперечує, що той діяв за вказівкою органів безпеки.

"Журналістику в Грузії більше не вважають безпечною, - каже Маріам Герсамія з Transparency International. - Це також не та робота, яка обіцяє популярність. Навпаки, журналістів сприймають як таких, що діють на нерви". Кількість репортерів, які змінюють професію, викликає тривогу. І це не дуже хороший знак для країни, яка справді хоче рухатися до ЄС.