Дії США в Ірані: міжнародне право чи право сильнішого?

США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, їхні збройні сили вбили представників іранської влади та велику кількість цивільних. За кілька тижнів до цього американські спецпризначенці викрали президента Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружину, тоді під час спецоперації також загинули цивільні.

Переважна більшість фахівців із міжнародного права вважає, що обидві військові операції є порушенням міжнародного права. Попри це, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) не засудив ці напади однозначно. "Ми бачимо дилему в тому, що міжнародно-правові заходи й кроки проти режиму, який нарощує ядерний потенціал і жорстоко придушує власний народ, очевидно, нічого не дають", - сказав канцлер після нападу США і Ізраїлю на Іран. Водночас правову ситуацію довкола викрадення Мадуро він ухильно назвав "складною".

Перед своїм візитом до Білого дому одразу після перших ударів по Ірану Мерц також наголосив, що не має наміру "повчати" президента США Дональда Трампа щодо міжнародного права. Німецькі опозиційні політики звинуватили Мерца в намаганні втертися у довіру до Трампа.

Ризики відсутності критики на порушення міжнародного права

Численні фахівці з міжнародного права та інші науковці у відкритому листі від 17 березня розкритикували поведінку уряду ФРН і попередили про можливі наслідки. "Досі оприлюднені заяви федерального уряду Німеччини не демонструють чіткого засудження порушення міжнародного права і тим самим сприяють подальшому розмиванню заснованого на правилах та інституційного порядку в Європі та світі", - зазначається у листі.

Яніна Ділл, професорка права в британському Оксфордському університеті, була серед підписантів цього листа. "Наразі саме політика великих держав, а передусім розворот у політиці США, відхід від міжнародного права, завдає праву надзвичайної шкоди", - сказала вона в коментарі DW.

Її колега Анне Петерс (Anne Peters), директорка Інституту іноземного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка в Гайдельберзі, у розмові з DW звертає увагу на те, "що неписане міжнародне право може змінюватися, якщо порушення міжнародного права не зустрічають протесту". "Існує ризик, що заборона на застосування сили буде розмита і правила змінюватимуться, якщо порушення не критикуються", - застерігає вона.

Звинувачення у подвійних стандартах

Вражає те, що федеральний канцлер ФРН у випадках Венесуели та Ірану фактично поставив під сумнів чинність міжнародного права, тоді як у контексті війни Росії проти України він різко й однозначно засудив порушення міжнародного права Москвою. "Насправді канцлер, схоже, має ситуативне ставлення до міжнародного права", - сказав в інтерв'ю DW Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики.

Держави Глобального Півдня також критикують Захід за те, що він, залежно від власних інтересів, то наполягає на дотриманні міжнародного права, то ігнорує його в інших випадках.

Не існує "обов'язку однаково критикувати чи однаково запроваджувати санкції щодо всіх держав", зазначає Анне Петерс. "Німеччина цілком може, виходячи з політичних міркувань, критикувати одну державу - наприклад, путінську Росію - і не критикувати іншу. Це відрізняється від міжнародних організацій, які мають мандат бути нейтральними. Але, звісно, це підриває довіру до держави, зокрема й Німеччини, якщо однакові ситуації оцінюються по-різному", - каже експертка.

Водночас Петерс вважає, що звинувачення у подвійних стандартах у деяких випадках є доволі очевидним маневром: "Це звинувачення - що Захід нібито застосовує подвійні стандарти - особливо часто висувають Китай і Росія. Але це суто опортуністично, адже ці держави зовсім не вимагають рівномірного застосування, скажімо, санкцій. Вони радше хочуть, щоб узагалі ніхто ні про що не висловлювався, не критикував і не запроваджував санкцій".

Міжнародне право: для слабших держав важливіше, ніж для сильних

Яніна Ділл з Оксфордського університету бачить у нинішній ситуації тривожну глобальну тенденцію, яка полягає у "розриві між реальною військовою й економічною потугою та готовністю захищати міжнародне право". Це стосується, за її словами, не лише Росії й Китаю, але дедалі більше й США. "Великі держави, так би мовити, все менше зацікавлені в забезпеченні дотримання права", - констатує фахівчиня.

А що можуть вдіяти слабші країни - до яких належить і Німеччина? "Це означає, що всі інші держави мають бути тим більше зацікавлені у зверненні до права й у колективному відстоюванні правопорядку, - переконана Ділл. - Адже саме вони найбільше потребують норм, інституцій та правил мирного врегулювання конфліктів - тим більше, чим безмежніше діють великі держави без правових наслідків для себе і подекуди навіть загрожують їм (слабшим державам. - Ред.)".

Президент ФРН опосередковано критикує канцлера

Канцлер Фрідріх Мерц, представник консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), хоча й не хоче брати участь у війні проти Ірану на боці США, однак питання її відповідності міжнародному праву досі залишає без відповіді. Президент, соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), натомість висловився чітко - і тим самим опосередковано розкритикував канцлера. На нещодавньому заході у міністерстві закордонних справ Штайнмаєр заявив, що розпочата Ізраїлем та США війна проти Ірану є "політично фатальною помилкою".

Він закликав федеральний уряд до чіткої позиції: "Наша зовнішня політика не стає переконливішою від того, що ми не називаємо порушення міжнародного права порушенням міжнародного права. Міжнародне право - це не стара рукавичка, яку слід скидати лише тому, що так роблять інші. Навпаки: воно є життєво важливим для всіх, хто не належить до великих держав".

Те, що президент відкрито суперечить канцлеру в такому важливому зовнішньополітичному питанні, є надзвичайно незвичним. Мерц поки що не відреагував на критику Штайнмаєра. Натомість Єнс Шпан (Jens Spahn), голова фракції сестринських партій ХДС і ХСС у Бундестазі, закликав главу держави до стриманості. "Юридична оцінка з погляду міжнародного права - у цьому, як і в інших випадках, - належить до компетенції федерального уряду. І я очікую від посадових та публічних осіб Федеративної Республіки, що вони дочекаються цієї оцінки й поважатимуть її", - закликав Шпан.

Ще в січні федеральний уряд хотів надати правову оцінку американській військовій операції у Венесуелі, але просив "взяти час" на це. Утім, остаточної публічної оцінки й досі немає.

Читайте також: Мерц: від прихильника Трампа до критика президента США