МОЗ України планує тестувати на антитіла до коронавірусу: що відомо про ІФА-тести | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.05.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

МОЗ України планує тестувати на антитіла до коронавірусу: що відомо про ІФА-тести

В Україні планують тестувати методом імуноферментного аналізу (ІФА) на антитіла до коронавірусу осіб із симптомами COVID-19 і контактних осіб. Докладніше про ці тести - у матеріалі DW.

Тест на антитіла у Південній Кореї

Тест на антитіла у Південній Кореї

В Україні державним коштом планують проводити тестування методом імуноферментного аналізу (ІФА) на антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 для людей, що мають симптоми COVID-19 і контактним особам. Про це повідомив у понеділок, 18 травня, міністр охорони здоров'я України Максим Степанов під час брифінгу в Києві. "Будемо тестувати людей, які мають клінічні прояви коронавірусної хвороби, також усіх без винятку контактних осіб, навіть якщо у них немає симптомів. Також всі групи ризику: Національна поліція, Національна гвардія, інші групи ризику", - сказав він. 

Очільник МОЗ України Максим Степанов (архівне фото)

Очільник МОЗ України Максим Степанов

ІФА-тести через забір крові дозволяють визначити, чи має людина імунітет до захворювання, чи є у неї достатня кількість антитіл до вірусу. Ще один метод - експрестест, доступний тепер у багатьох українських аптеках. Він проводиться через забір крові пацієнта, але результати не завжди є точними. До того ж, деяких з тих тестів можуть бути просто бракованими. Уряд Індії у квітні скасував замовлення великої партії дефективних китайських експрестестів та звинуватив Пекін у "безвідповідальності". Дві партії бракованих китайських тестів повернули також з Іспанії.

Читайте також: Тест на антитіла проти COVID-19: як у Німеччині шукають колективний імунітет

Загадки імунітету 

Щодо імунітету до COVID-19 залишається ще чимало відкритих запитань. У кількох країнах світу, зокрема у Великобританії, США, Франції та Німеччині, з початком епідемії дискутували про можливість запровадження так званих "паспортів імунітету". Ідея проста: якщо результат ІФА-тесту покаже наявність антитіл, то можна вважати, що людина вже перехворіла, а в її організмі виробився імунітет. Зрештою лише одна країна у світі - Чилі - спочатку офіційно оголосила про плани видачі таких "імунних паспортів" громадянам за результатами проходження тестів на наявність антитіл. Та вже за кілька тижнів МОЗ цієї країни уточнив, що видаватиме лише "посвідчення про одужання", а не "паспорти імунітету". 

ВООЗ: "Вірус, можливо, ніколи вже й не зникне"

У Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) застерігають від того, щоби за результатами тестів із наявністю антитіл в організмі людини однозначно стверджувати про імунітет. "На даному етапі пандемії недостатньо даних про ефективність антитіл-опосередкованого імунітету, - попереджають у ВООЗ. - Люди, які вважають, що у них імунітет до коронавірусу, тому що вони отримали позитивний результат тесту, можуть почати ігнорувати рекомендації органів охорони здоров'я. Таким чином, використання таких сертифікатів може збільшити ризики подальшої передачі вірусу". 

Майкл Раян

Майкл Раян з ВООЗ порівнює COVID-19 із ВІЛ

Минулого тижня представник ВООЗ Майкл Раян попередив, що на вироблення колективного імунітету до коронавірусу у світі можуть піти роки. "Вірус, може, й ніколи вже не зникне", - сказав Раян і порівняв його із вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який у 1980-х спантеличив учених. Однак згодом світ адаптувався до життя із ВІЛ, з роками вдосконалювалася ефективна терапія, а останнім проривом у боротьбі з ВІЛ стала доконтактна профілактика PrEP

Читайте також: Сплячі агенти: у третини хворих на COVID-19 не проявляються симптоми

Колективний імунітет: що кажуть науковці?

На початку травня стали відомі попередні результати дослідження на предмет колективного імунітету населення у Чехії. Аналіз, проведений серед понад 26 500 осіб, виявив 107 нових випадків COVID-19. "А це означає, що рівень імунізації населення дуже низький", - підсумував керівник Інституту інформації та статистики охорони здоров'я Чехії Ладислав Душек і додав, що імунітет, за оцінками, має не більше п'яти відсотків чеського населення. 

Ідентичні оцінки, де фігурує та ж цифра в п'ять відсотків, містяться і у дослідженнях щодо колективного імунітету в Іспанії та Франції. Навіть у Парижі, який прийняв на себе один з основних ударів коронавірусу в країні, показники інфікованості не перевищують десяти відсотків, йдеться у новому дослідженні біологічного інституту Institut Pasteur, опублікованому у науковому журналі Science. 

У цьому зв'язку згадують і про "окремий шлях" Швеції і Білорусі. Міністерство охорони здоров'я Білорусі на початку травня повідомило, що проведе в окремих районах країни централізовані дослідження з виявлення "імунного прошарку". Водночас у Швеції ще у квітні заявляли, що їхній м'який підхід до запровадження карантинних обмежень не продиктований стратегією на вироблення колективного імунітету. "Такої стратегії у нас немає", - підкреслила тоді очільниця МЗС Швеції Анн Лінде.

Тим цікавішими мають стати результати схожого комплексного дослідження на предмет колективного імунітету в Німеччині, яке проводить Інститут Роберта Коха (RKI) спільно з берлінською клінікою Charité. Перші результати очікують вже у травні-червні. 

Варто нагадати, що з Китаю та Південної Кореї раніше надходили повідомлення про пацієнтів, які видужали від хвороби, однак повторні тести знову підтвердили у них позитивний діагноз. Учені наразі не можуть точно пояснити цей феномен. Згідно з однією з гіпотез, яку озвучив керівник Корейського центру з контролю над захворюваннями Чон Юн Кьон, йдеться не про повторне зараження, а про здатність вірусу до "реактивації" в організмі.

Читайте також: Коронавірус у Північній Кореї: є чи ні?

Недоліки тестів на антитіла 

Раніше aвторитетний німецький вірусолог Крістіан Дростен (Christian Drosten) з берлінської Charité звертав увагу на недолік тестів на антитіла. За його словами, часто вони дають хибний позитивний результат, якщо пацієнт був заражений іншим коронавірусом, адже SARS-CoV-2 - не єдиний поширений серед людства. Дростен погоджується із застереженнями ВООЗ про потенційну небезпеку такого сценарію: людина, отримавши хибне підтвердження на наявність антитіл, може почати нехтувати приписами і рекомендаціями медиків та захворіти на COVID-19.

Маттіас Орт (Matthias Orth) зі Спілки німецьких лабораторних лікарів (BDL) додає, що наразі жоден медик не може гарантувати пацієнту те, що його організм виробив імунітет до COVID-19. "Ще зарано про це говорити", - каже Орт. 

І все ж фахівці говорять про важливість ІФА-тестування, хоча би, щоби мати уявлення про реальні масштаби захворювання. Професорка Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Ольга Голубовська у коментарі DW на початку травня привітала плани ІФА-тестування в Україні. "Зараз ми знаємо, що на одного хворого припадає до 5-10 безсимптомних форм (…) Звісно, це потрібно робити обов'язково, просто доступу до цих тест-систем немає, вони лише розробляються", - сказала вона. 

Оцінки Голубовської збігаються із даними останнього німецького дослідження, оприлюдненого на початку цього місяця. Згідно з ним, у ФРН могли бути інфікованими коронавірусом принаймні удесятеро більше людей, ніж вважали дотепер. Тож реальна кількість інфікованих коронавірусом SARS-CoV-2 у Німеччині може становити щонайменше 1,8 мільйона осіб. Таких висновків дійшла група вірусологів Боннського університету під керівництвом професора Гендріка Штреека (Hendrik Streeck). Вони провели широкомасштабне дослідження в окрузі Гайнсберг на заході ФРН - одному з осередків епідемії в країні. 

Нагадаємо, що за даними Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) України, в Україні за минулу добу зафіксовано 325 лабораторно підтверджених нових випадків COVID-19. Загалом в країні виявлено 18616 випадків зараження коронавірусом.

DW.COM

Реклама