Чому Болгарія припиняє постачання зброї в Україну

У перші місяці після початку війни Росії проти України у 2022 році болгарські чиновники наполягали, що до Києва не постачається "жодної кулі болгарського виробництва". Тепер, 9 червня, із подібною заявою виступив міністр оборони країни Дімітар Стоянов. "Україні потрібно більше людей, а не більше зброї. У неї достатньо зброї, тому ми не плануємо постачати більше зброї українській армії", - заявив він.

Але насправді за чотири роки оборонна промисловість Болгарії значно збільшила експорт до країн-посередників, таких як Польща та Чехія, які потім постачали озброєння Києву. Така схема дозволяла болгарському коаліційному уряду зберігати у своєму складі проросійську партію, фактично постачаючи Україні зброю.

Що насправді означає нова заборона

Заборона, оголошена новим урядом, поширюється лише на прямі поставки з державних запасів, але не забороняє болгарському ВПК експортувати зброю до України. Через це постає питання: чи є рішення кабміну Румена Радева та його партії "Прогресивна Болгарія" сигналом для Києва чи для власного проросійськи налаштованого електорату.

Під час парламентських слухань 10 червня глава міноборони пояснив таке рішення тим, що у країни "більше немає зброї, яку можна було б надати", а її запаси знаходяться "нижче мінімально необхідного рівня". При цьому Дімітар Стоянов визнав, що Київ не запитував у Софії жодного озброєння з моменту його вступу на посаду в травні 2026 року.

Читайте також: Зміна влади в Болгарії Румен Радев - людина Кремля?

Стоянов, якого вважають одним із найближчих соратників Румена Радева, своїми висловлюваннями може окреслювати ширшу лінію всередині уряду. У 2025-му Радев, який тоді обіймав посаду президента, назвав великі європейські ініціативи щодо виділення військової допомоги Україні "приреченою справою". "Ми вже дали достатньо, тоді як наша країна продовжує зазнавати соціально-економічних збитків від цієї кривавої війни", - заявив Радев тепер, коментуючи рішення свого уряду.

Економічне чи політичне рішення?

Говорячи про економічні наслідки війни в Україні для Болгарії, Радев не наголошував на тому, що військова допомога Софії, яка надається з державних запасів, частково компенсується через Європейський фонд миру. Так, міноборони країни повідомило DW, що у 2025 та 2026 роках Болгарія отримала від фонду понад 3 млн євро. Загалом же на початок 2025 року США та Євросоюз виплатили Софії понад 200 мільйонів євро компенсацій за надану Україні допомогу. "Завдяки цьому механізму болгарська армія та міністерство оборони отримали додаткові кошти, які можна було реінвестувати в проєкти з модернізації збройних сил", - розповів DW колишній міністр оборони країни Тодор Тагарев.

Приватна оборонна промисловість також значно збільшила обсяг продажів і забезпечила 4% ВВП Болгарії у 2024 році, заявляв тодішній міністр економіки Петар Ділов.

Крім того, під час перебування Тагарева на посаді глави міноборони у 2023–2024 роках країна почала експортувати свою стару зброю радянських часів і отримувати натомість сучасне обладнання, яке відповідає стандартам НАТО. Тому нинішня заборона на експорт того, що ексміністр називає "застарілою зброєю", позбавляє Болгарію можливості таким чином оновлювати свій арсенал.

Як військова допомога Україні позначається на болгарській армії

Хоча повні дані про експорт зброї залишаються засекреченими, офіційні поставки Болгарії в Україну в минулому включали 100 бронетранспортерів БТР-60ПБ разом із супутнім озброєнням і запасними частинами, а також несправні ракети для зенітних ракетних комплексів С-300 для ремонту або використання як запасні частини. Крім військової техніки, країна експортувала великі партії артилерійських снарядів радянського виробництва, які користувалися високим попитом в Україні на ранніх етапах війни.

Надія Нейнскі, яка обіймала посаду міністерки закордонних справ Болгарії з 1997 по 2001 роки, а також кілька місяців у 2026-му, каже в інтерв’ю DW: "Військова допомога Україні не знижує боєздатність болгарської армії, а, навпаки, зміцнює її". У березні цього року Нейнскі та Андрій Гюров, який тоді виконував обов’язки прем’єр-міністра країни, підписали з Україною угоду про співпрацю у сфері безпеки.

У розмові з DW Нейнскі заявила, що ця угода надає болгарським збройним силам можливість провести модернізацію завдяки доступу до "передових оборонних технологій", розроблених в Україні. Проте цей крок викликав критику з боку нинішнього прем'єра Румена Радева та проросійських партій, які стверджували, що він виходить за межі повноважень тимчасового уряду.

Більшість болгар - проти військової допомоги Україні

Згідно з недавнім опитуванням Eurobarometer, 66% болгар виступають проти фінансування закупівель зброї для України. Того ж курсу дотримується і Румен Радев. У своїй передвиборчій кампанії він робив ставку на боротьбу з корупцією та високими цінами, а також перехід до "прагматичного" підходу до зовнішньої політики. Хоча він заявив, що не накладатиме вето на рішення Євросоюзу на підтримку України, він критикував Брюссель за нездатність домогтися прориву у відносинах з Росією шляхом дипломатії.

Після вступу на посаду Радев виявляв обережність на зустрічах з європейськими лідерами. Але його заяви всередині країни про те, що внутрішні пріоритети мають стояти вище додаткової військової та фінансової допомоги Києву, судячи з усього, знаходять відгук у частини болгарського суспільства.

"Я думаю, що ці заяви в основному призначені для внутрішнього споживання - для русофільського електорату партії "Прогресивна Болгарія", щоб підтримати думку про те, що ми не хочемо завдавати шкоди інтересам Росії", - каже Тагарев в інтерв’ю DW.

Однак Нейнскі вважає, що такі рішення завдають шкоди довгостроковій репутації країни: "Нашим партнерам надсилається сигнал: на нас не можна розраховувати. Але ця війна закінчиться, і у відновленні України зможуть брати участь лише ті країни, яким довіряють".