Боротьба за мізки: як Україна намагається переманити білоруських ІТ-фахівців | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 14.10.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Боротьба за мізки: як Україна намагається переманити білоруських ІТ-фахівців

Актуальна ситуація в Білорусі, судячи з усього, спричинила відтік висококваліфікованих спеціалістів з цієї країни. Україна вирішила не стояти осторонь і включилася в боротьбу за білоруських IT-спеціалістів.

У Білорусі вже два місяці тривають масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Демонстранти не визнають результати останніх президентських виборів, вважаючи їх сфальсифікованими. У відповідь білоруські силовики демонструють крайню жорстокість, у країні не припиняються репресії, порушуються елементарні права людини. Не дивно, що за таких умов серед висококваліфікованих спеціалістів, до яких належать і представники ІТ-галузі, дедалі популярнішою стає ідея виїзду за кордон, у тому числі й до сусідньої України.

Погіршення інвестиційного клімату

"Компанія в якій я працюю має декілька офісів - у Росії, Білорусі, Україні, Литві та Польщі. Я міг переїхати в будь-яку з цих країн, але вибрав Київ", - розповів у розмові з DW Павло Богданов, технічний директор AventusIT, яка працює у сфері фінансових технологій. Переїхати з Білорусі в український офіс компанії його змусили події останніх місяців у рідній країні. "Зараз у зв'язку з політичною кризою в Білорусі інвестклімат погіршився. Україна на даному етапі має великі перспективи для розвитку, не дивлячись на те, що в Білорусі краще розвинуте законодавство щодо регулювання IT-галузі", - каже Богданов.

Павло Богданов з дружиною у Києві

Павло Богданов з дружиною у Києві

Ключовим же фактором, який вплинув на вибір України, як місця для переїзду Павла Богданова, за його словами, стало питання адаптації. "У мене є діти, і їх треба віддавати в садок. Дружині теж роботу шукати треба, вона не айтішниця. Через те, що мовного бар'єру в Україні немає, це набагато простіше. Українська та білоруська мови дуже схожі", - зауважив Богданов.

Однак далеко не всі зупиняють свій вибір на Україні. За словами Богданова, компанія, де він працює має штат із 40 людей в Білорусі, з яких шість переїхало до Польщі, шість - до Литви та лише три - в Україну. "Литва, тому що там багато білорусів, у Вільнюсі навіть є офіційна білоруська державна школа. Польща - добре розвинена країна ЄС, але з сім'єю туди їхати складніше", - говорить він, додаючи, що, якби був без сім'ї, то може опинився б все ж таки саме  в Польщі.

Спрощення від української влади

Українська влада вирішила не стояти осторонь і включилася в боротьбу за мізки білоруських IT-спеціалістів. Так, у середині серпня уряд України розширив квоти для прийому висококваліфікованих ІТ-фахівців з-за кордону. Цього року цією можливістю можуть скористатися п'ять тисяч осіб. Крім того, уряд лібералізував вимоги для переїзду в Україну таких фахівців: зокрема, знижено мінімальний досвід роботи до трьох років, а мінімальний дохід спеціаліста до приїзду в Україну за попередній рік має становити щонайменше 24 тисячі доларів.

На початку вересня міністерство цифрової трансформації України спільно з МЗС та мінекономіки запустили інформаційний портал з цілодобовою службою підтримки для людей, які планують релокацію з Білорусі. Він складається з сайту, де розміщена покрокова інформація щодо процесу переїзду до України та працевлаштування, а також кол-центру, номер якого вказаний на сайті. DW зателефонувала о пів на першу ночі й зв'язалася зі співробітником кол-центру, який зазначив, що дзвінки бувають і о 3-4 годині ранку. Павло Богданов, однак, підтримкою кол-центру не скористався - йому вистачило переглянути сайт.

Ще одним спрощенням для білоруських ІТ-фахівців став указ президента України Володимира Зеленського, який суттєво полегшує подолання бюрократичних бар'єрів. Серед іншого, він має скоротити до п'яти днів термін надання дозволів на працю для висококваліфікованих ІТ-фахівців. Раніше для цього потрібно було сім днів.

Потік ІТ-фахівців зростає

Тим часом від початку протестів у Білорусі до України переїхало вже близько 1200 білоруських IT-фахівців, розповів DW заступник міністра з цифрової трансформації України Олександр Борняков. "У нас є гаряча лінія і ми фіксуємо, що близько тисячі IT-фахівців перетнуло кордон, тоді як в серпні було близько двохсот. Потік зростає, бо ситуація не заспокоюється", - зазначив він.

Деякі білоруські ІТ-компанії розмірковують про перенесення своїх офісів до України. На даний момент ведуться перемовини з 15 білоруськими компаніями, які вирішили створити тут представництва, повідомив Борняков. А відома PandaDoc, яка розробляє програмне забезпечення для автоматизації документообігу, вже прийняла таке рішення.

В Україні сподіваються на позитивний ефект для економіки від прийому білоруських "айтішників". Один такий фахівець продукує в середньому близько 100 тисяч доларів на рік доданої вартості, каже у розмові з DW директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. "Якщо приїхало 1200 фахівців, то, грубо кажучи, виходить 120 мільйонів доларів на рік додаткових надходжень валюти в Україну", - підкреслив експерт. Зарплата "айтішника" складає дві-сім тисяч доларів на місяць, частину з яких він витрачатиме в Україні, додає Несходовський.

Репутаційна складова

Переїзд білоруських IT-фахівців до України вкрай корисний і для репутації країни, підкреслює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. "У нас була така ситуація в 2014 році, коли почалася війна та мобілізація, а СБУ активізувала рейди в IT-компаніях. Тоді кілька компаній переїхало до Польщі. Це були величезні репутаційні втрати, а розвиток галузі загальмувався", - нагадав експерт.

За даними Асоціації ІТ Ukraine, відновлення почалося з 2015 року, а вже з 2017 року зростання експорту послуг IT-галузі складало близько 30 відсотків щорічно. "Якщо білоруські ІТ-фахівці відчують себе як вдома і будуть про це розповідати, то можна очікувати більше інвестицій в Україну", - сподівається Дубровський.

Чи почуває себе в Україні як вдома білорус Павло Богданов поки що важко сказати. Хоча перші враження у нього позитивні. "Пошук квартири та облаштування побуту не склали проблем. Є базові нюанси, яким треба навчитися - як оплачувати рахунки тощо", - ділиться своїм досвідом Богданов. Відкритим для нього залишається й питання повернення на батьківщину: "На цю мить я не знаю чи повернусь. Потрібно пожити хоча б рік, і якщо все буде добре, то, можливо, залишусь".