1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Андрей Бабіш (праворуч) і Петр Павел (ліворуч) перед теледебатами
Андрей Бабіш (праворуч) і Петр Павел (ліворуч) перед теледебатамиФото: Katerina Sulova/CTK Photo/IMAGO

Як війна в Україні вплине на президентські вибори в Чехії

Любош Палата | Наталія Позднякова
26 січня 2023 р.

У претендентів на пост президента Чехії - Андрея Бабіша та Петра Павела - різні позиції щодо війни РФ проти України та допомоги Києву. У кого більше шансів на перемогу і чому?

https://p.dw.com/p/4MkHA

Війна Росії проти України та допомога Праги Києву є головними темами під час другого туру президентських виборів у Чехії. 27 і 28 січня олігарх та популіст Андрей Бабіш побореться за пост глави держави з відставним генералом Петром Павелом. Бабіш із грудня 2017-го до груденя 2021 року був прем'єр-міністром і зараз залишається лідером найбільшої опозиційної партії "Акція незадоволених громадян" (ANO). Павел із 2012-го до 2015 року був главою генштабу чеської армії, а потім до 2018 року - головою Військового комітету НАТО.

У першому турі виборів, що відбувся 13-14 січня, Бабіш і Павел упевнено випередили всіх інших конкурентів, набравши трохи більше третини голосів кожен. Андрей Бабіш, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, у другому турі отримує щонайменше на десять відсоткових пунктів менше за суперника, тому він цими днями проводить активну кампанію, щоб залучити на свій бік нових виборців.

Експрем'єр не тільки наголошує, що є противником нинішнього, не дуже популярного правоцентристського уряду на чолі з Петром Фіалою, а й намагається грати на страхах населення, пов'язаних із війною РФ проти України.

"Голосуйте за мир, обирайте Бабіша"

"Я не буду втягувати Чеську Республіку у війну. Я дипломат, а не солдат", - з такими словами Бабіш звертається до виборців, мабуть, натякаючи на військове минуле свого опонента. Інше його гасло звучить так: "Генерал не вірить у мир. Голосуйте за мир, обирайте Бабіша".

Андрей Бабіш
Андрей Бабіш Фото: CTK Photo/Michal Kamaryt/dpa/picture alliance

22 січня Бабіш і Павел взяли участь у теледебатах. На запитання ведучого, чи надішле Чехія як країна-член ЄС і НАТО в разі нападу на Польщу або держави Балтії свої війська для участі у відкритому конфлікті, експрем'єр відповів так: "На війну? Звичайно, ні". Коли модератор дебатів нагадав про обов'язок учасників Альянсу реагувати в разі нападу на одного з них, Бабіш парирував: "Так, але я не хочу війни". І наголосив, що не відправив би чеські війська на допомогу Польщі та країнам Балтії: "Я хочу миру. І в будь-якому разі не став би посилати наших дітей і дітей наших жінок на війну".      

Павел: "Ми стали членами НАТО заради миру"

Відповідь його суперника Петра Павела була іншою: "Пан Бабіш живе, мабуть, в іншому світі. Ми стали членами НАТО саме для того, щоб гарантувати мир, тому що НАТО сьогодні є найсильнішим оборонним, а не наступальним альянсом у світі". Павел вказав на те, що стаття 5 Статуту НАТО зобов'язує всіх членів Альянсу надати допомогу будь-кому з його учасників у разі нападу на нього.

Читайте також: У парламенті Чехії визнали Голодомор геноцидом українського народу

Висловлювання Бабіша викликали широкий резонанс у Польщі та країнах Балтії. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу назвав слова кандидата в президенти Чехії "поганим прикладом втягування внутрішньополітичної кампанії в питання безпеки". І попередив: "Пан Бабіш повинен згадати історію, а саме 1968 і 1938 роки". Тим самим нагадавши про Мюнхенську угоду 1938 року і вторгнення в Чехословаччину в серпні 1968-го військ країн-учасниць Варшавського договору.

За кілька годин після теледебатів Бабіш пом'якшив свої висловлювання, написавши у Twitter: "Я ніколи не ставив під сумнів статтю 5 статуту НАТО про колективну оборону. Я просто не хотів би навіть уявити собі, що почалася третя світова війна. Тому політики повинні докладати всіх зусиль для того, щоб зберегти мир і запобігти війні".

Допомога Чехії Україні

Досі Чехія з її 10-мільйонним населенням є однією з тих країн, які активно допомагають Україні. Вона прийняла понад 400 тисяч українських біженців, постачає ЗСУ танки та інше важке озброєння. Чеські громадяни зібрали і відправили на допомогу Україні мільйонні пожертви.

Проте, на думку Яна Герцмана, відомого чеського соціолога, який з 1992 року очолює міжнародний центр досліджень громадської думки Factum, висловлювання Бабіша впали на благодатний ґрунт. "Ця кампанія спрямована на всіх тих у Чехії, хто боїться розширення українського конфлікту (війни РФ проти України. - Ред.)", - пояснив соціолог в інтерв'ю DW.

Серед них, на думку Герцмана, і ті, хто підтримує надання допомоги Україні: "Ми побачимо, на яку частину виборців це справило враження". При цьому соціолог вважає, що експрем'єр невдало сформулював свій посил: "Бабіш не є противником НАТО".

Агітаційний білборд Петра Павела
Агітаційний білборд Петра ПавелаФото: Ludek Perina/CTK Photo/IMAGO

У кого більше шансів на перемогу

Попри активну кампанію свого конкурента, Петр Павел, вказують спостерігачі, є фаворитом другого туру виборів. За даними соцопитування, проведеного на початку тижня агентством Ipsos, за ексглаву генштабу готові проголосувати 58,8 відсотка виборців, а за Андрея Бабіша - 41,2.

Низка експертів, попри ці цифри, вважає, що перемога Павела не очевидна. "Імовірність того, що він програє, не така вже й маленька", - сказав DW Любомир Копечек, політолог із Масарикового університету в Брно. Передвиборча кампанія Бабіша "екстремально жорстка", констатує експерт. У зв'язку з цим він вказує на хвилю дезінформації, яка останніми днями викликала напругу в Чехії. Автори відповідних публікацій намагалися, за оцінкою політолога, виставити Павела слухняним інструментом у руках США.

Читайте також: Чехія не може передати Україні свої Leopard - прем'єр-міністр Фіала

Бабіш дистанціювався від цього, але звинувачення на адресу Павела були в стилі передвиборних гасел експрем'єра: "Мета в тому, щоб привести більше своїх виборців до урн, а виборців Павела відрадити приходити на виборчі дільниці". Але, з іншого боку, страх чехів перед війною має змусити проголосувати тих, хто не робив цього раніше, прогнозує Любомир Копечек.

При цьому він не вважає, що можлива перемога Бабіша може означати розворот у політиці Праги щодо України. Однак політолог побоюється, що, ставши президентом, Бабіш наполягатиме на скороченні допомоги Києву: "Те, що він не буде допомагати Польщі, Бабіш після виборів більше не стане повторювати. Але, згідно з його позицією, поставок зброї або дипломатичної підтримки Україні буде набагато менше, ніж за нинішнього уряду". Натомість Петр Павел, на думку Копечека, продовжить курс уряду.

"Хоробрим захисникам України"

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Президент Росії Володимир Путін

Ордер МКС на арешт Путіна дозволяє судити його заочно - ОПУ

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку