Як Орбан пропонує Сербії російську нафту

Коли йдеться про уявних ворогів, Віктор Орбан не знає пощади. У цьому неодноразово мала можливість переконатися насамперед Україна. Майже в кожній промові та кожному інтерв'ю прем'єр-міністр Угорщини змальовує сусідню країну, яка потерпає від агресії Росії, загрозою для Європи та прихистком зла. Орбан, друг Путіна, також, коли йдеться про Україну, любить нагадувати, що державна солідарність має свої межі, і що інтереси Угорщини стоять на першому місці.

Водночас він вдається до зовсім іншої риторики, коли йдеться про політичних союзників. Тоді прем'єр Угорщини стає ледь не проповідником милосердя. Він говорить про партнерів і друзів, яких не можна кидати напризволяще, а потрібно допомагати, незважаючи на будь-які перешкоди.

Наразі Сербія відчуває вибіркову солідарність Орбана, адже там президентом є Александар Вучич, котрий так само, як і угорський прем’єр, є правонаціоналістом і автократом. Сусідня з Угорщиною країна наразі зазнає економічних труднощів через санкції США проти російської нафтової галузі.

Орбан обіцяє допомогу. "Наші сербські друзі перебувають у скрутному становищі через політику санкцій", - написав Орбан у четвер, 27 листопада, у соцмережі Facebook перед своїм візитом до Сербії. "Я запевняю президента Вучича: Угорщина зробить усе, щоб допомогти Сербії з постачанням палива", - наголосив він.

Найбільша нафтогазова компанія Сербії, Naftna industrija Srbije (NIS), яка, серед іншого, експлуатує єдиний у країні нафтопереробний завод у місті Панчево поблизу Белграда і належить переважно російським власникам, була змушена припинити виробництво через санкції США. Постачання нафти до Сербії трубопроводом JANAF з Хорватії, єдиним, що веде до Сербії, припинилося на початку жовтня. Крім того, контракт Сербії на постачання російського газу закінчується наприкінці грудня, а новий контракт з Росією досі не укладено.

Сербія має запаси бензину, дизельного палива та гасу, але їх не вистачить на тривалий час. Тому в коротко- та середньостроковій перспективі ця балканська країна мусить імпортувати нафту та паливо для забезпечення своїх потреб. Значна частина імпортних поставок з кінця жовтня надходить з Угорщини наземним та залізничним транспортом. Вирішальну роль у цьому відіграє угорський нафтовий концерн MOL, найважливіша компанія такого штибу в Центральній та Південно-Східній Європі, яка здебільшого контролюється лояльними до Орбана акціонерами.

Спільний нафтопровід

За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, MOL вже зараз постачає до Сербії вдвічі більше нафти та нафтопродуктів, ніж зазвичай. Цей обсяг буде і надалі збільшуватися. Крім того, планується будівництво спільного нафтопроводу з Угорщини до Сербії, котрий імовірно, зможе запрацювати вже наприкінці 2027 року. MOL також може придбати частину акцій NIS, оскільки Сербія хоче позбутися російських мажоритарних акціонерів NIS - "Газпром нефть" і "Газпром".

У четвер, 27 листопада, Орбан під час спільної пресконференції з Вучичем у місті Суботиця поблизу сербсько-угорського кордону заявив, що важливо, щоб російська нафта і газ продовжували надходити до Угорщини. Він додав, що США зробили для Будапешта виняток із санкцій, тож, найближчими днями будуть переговори про постачання російської нафти і газу. Орбан пообіцяв Вучичу: "І коли ми це отримаємо - ви теж це отримаєте. Ми поділимося з вами тим, що маємо". Ця заява пролунала напередодні візиту угорського прем'єра до Москви. Водночас Орбан не згадав, що Угорщина також вже отримала від ЄС дозвіл на імпорт російської нафти до початку 2027 року.

Орбан у Москві

А вже наступного дня, у п'ятницю, 28 листопада, Орбан під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві мав можливість обговорити питання постачання нафти й газу. Орбан також веде переговори про розширення угорського імпорту нафти, і може пропонувати Путіну привабливу угоду про придбання російських акцій NIS компанією MOL, адже раніше  "Газпром" і "Газпром нефть", очевидно, не хотіли продавати свої частки.

Що скаже президент США Дональд Трамп про таку своєрідну інтерпретацію його виняткового дозволу для Угорщини, який, за словами уряду США, має діяти лише протягом року, поки що невідомо.

Партнери в "політиці суверенітету"

Так чи інакше, але те, що Орбан і Вучич публічно святкують як акт солідарності та дружби між сусідніми країнами, насправді є для обох автократів політичною стратегією та вигідною справою.  Жоден інший лідер сусідньої країни не має таких тісних відносин з Орбаном, як Вучич. Угорщина вже роками виступає за розширення ЄС, насамперед ідеться про приєднання Сербії. І для цього є підстави, адже політичний розвиток в обох країнах є подібним - від обмеження свободи ЗМІ, політичного контролю над судовою владою і приховування корупційних скандалів до підриву принципу розподілу влади. Обидві країни є близькими партнерами Росії та Китаю і дотримуються схожої політики балансування між Сходом і Заходом.

Від вступу Сербії до ЄС під керівництвом Вучича найбільше виграв би Орбан. Метою угорського прем'єра є "Європа сувереністів" і трансформація ЄС у цьому напрямку, при цьому йдеться насамперед про те, щоб забезпечити фінансову та економічну допомогу та уникнути критики порушення принципів верховенства права. З Вучичем Орбан мав би партнера в цьому клубі.