600 мільйонів євро від ЄС: в України лишається обмаль часу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.05.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

600 мільйонів євро від ЄС: в України лишається обмаль часу

В України лишається час лише до середини вересня, аби виконати всі умови Євросоюзу для отримання 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги. DW розбиралася, що Україні ще треба зробити.

"Уряд України та міністерство фінансів роблять усе можливе для виконання умов нашої програми і отримання другого траншу від ЄС до вересня 2021 року", - заявив у кінці квітня глава мінфіну України Сергій Марченко. Ідеться про 600 мільйонів євро.

Перший транш з програми у 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги Київ отримав у грудні 2020 року. Для цього, щоправда, Україні не треба було виконувати окремих умов, адже ця програма "макрофіну" - екстрена, її Брюссель запровадив для підтримки економіки десяти сусідніх країн в умовах пандемії. А ось для другого траншу розміром у 600 мільйонів євро Києву треба виконати низку зобов'язань, які він узяв на себе. Щоправда, часу для цього залишилося обмаль.

Меморандум про макрофінансову допомогу Україні від ЄС підписали Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс 23 липня 2020 року

Меморандум про макрофінансову допомогу Україні від ЄС підписали Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс 23 липня 2020 року

"Термін придатності" макрофінансової допомоги ЄС для України

Чому Марченко говорить про вересень? Для цього є дуже вагомі підстави. Коли у травні минулого року Європарламент і Рада ЄС затвердили "коронавірусну" програму макрофінансової допомоги, то в неї прописали "термін придатності". "Макрофінансова допомога Євросоюзу буде доступна на період 12 місяців, починаючи з першого дня після набуття чинності меморандуму про взаєморозуміння", - говориться у рішенні.

Цей меморандум 23 липня 2020 року підписали представники Кабміну та Нацбанку України, а також Єврокомісії. Набрав чинності документ 16 вересня. Іншими словами, якщо українська влада до середини вересня не завершить виконання усіх зобов'язань, то повториться ситуація січня 2018 року, коли тодішня програма "макрофіну" спливла, а Київ так і не виконав чотири з 21 умов. У підсумку Україна тоді не отримала 600 мільйонів євро.

Речник Єврокомісії підтвердив 11 травня у відповідь на запит DW, що "період доступності" другого траншу макрофінансової допомоги для України спливе 14 вересня 2021 року.

Макрофінансова допомога є кредитами на сприятливих умовах, які ЄС виділяє сусіднім країнам для підтримки їхнього платіжного балансу за скрутної економічної ситуації. Максимальний термін погашення позик - 15 років.

Брюссель закликає Київ пришвидшити реформи

На те, що в України мало часу, вказала й заступниця керівника гендиректорату Єврокомісії з політики сусідства Катаріна Матернова під час свого "віртуального візиту" до Києва, під час якого вона спілкувалася зокрема й з Марченком.

"Один із найважливіших сигналів, який я доносила до України фактично на всіх останніх зустрічах - це необхідність дотримуватися умов для надання макрофінансової допомоги ЄС", - написала вона у колонці для видання "Європейська правда" за підсумками переговорів. Матернова, яка зараз також очолює групу підтримки України в Єврокомісії, наголосила: "Щоб встигнути, вам потрібно збільшити зусилля".

"Для України виділення макрофінансової допомоги залежить від продовження виконання програми МВФ і позитивної оцінки політичних умов, прописаних у меморандумі про взаєморозуміння", - зазначив речник Єврокомісії.

Про судову реформу Володимиру Зеленському говорили на саміті Україна-ЄС у Брюсселі

Про судову реформу Володимиру Зеленському говорили на саміті Україна-ЄС у Брюсселі

Без судової реформи Україна не отримає макрофінансову допомогу від ЄС

Які ж зобов'язання Україна пообіцяла виконати для отримання "макрофіну"? У меморандумі викладені вісім критеріїв. Найважливішим із них для ЄС є судова реформа. Київ пообіцяв зробити дві речі. Перша - створити нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) України "шляхом прозорої процедури відбору, що проводиться конкурсною комісією з міжнародною участю". Друга - створити комісію з питань етики з міжнародною участю, яка би перевірила доброчесність нинішніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та склала перелік кандидатів у ВРП.

На особливій важливості цих кроків Брюссель вказував і президенту України Володимиру Зеленському в жовтні під час саміту Україна-ЄС, і прем'єру Денису Шмигалю на Раді асоціації у лютому.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС: Зеленському варто готуватися до важких запитань

Поки що єдиний результат - це ухвалення на початку березня у першому читанні законопроєкту 3711-д щодо відновлення роботи ВККС. Він передбачає протягом одного року міжнародну участь у комісії з добору членів ВККС. Міжнародні експерти, однак, складатимуть рівно половину конкурсної комісії, рештою будуть судді або судді у відставці. Після їхнього відбору членів ВККС остаточно призначатиме ВРП. У Венеціанській комісії цей законопроєкт критикували.

Законопроєкт щодо Вищої ради правосуддя Зеленський подав у лютому, його поки не голосували. Цей документ також передбачає, що половину складу етичної ради становитимуть міжнародні експерти.

Корпоративне управління українських держпідприємств

На другому місці серед реформ для "макрофіну" Матернова назвала управління державними підприємствами. У меморандумі Кабмін пообіцяв переглянути та запровадити нормативно-правову базу корпоративного управління цих підприємств відповідно до принципів Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Відповідний законопроєкт 19 квітня мінекономіки лише виставило на громадське обговорення. На сайті Верховної Ради його поки що немає.

Меморандум говорить і про відбір незалежних членів наглядової ради та топменеджменту на десяти найбільших підприємствах. До них належить і "Нафтогаз України", де в кінці квітня кабмін звільнив наглядову раду, аби замінити Андрія Коболєва на Юрія Вітренка на посаді голови правління, а потім повернув наглядову раду. У ЄС заявили, що "серйозно занепокоєні" цими подіями та закликали керівництво України дотримуватися стандартів корпоративного управління.

Що Україна виконала для отримання грошей від ЄС

У відповідь на запит DW мінфін України надав перелік виконаних умов. Наприклад, завершено атестацію прокурорів на регіональному та місцевому рівні, а також відновлено конкурси на державну службу.

Частину критеріїв виконали частково. Так, конкурс на керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) запустили, але у березні-квітні провели лише два з шести етапів. Закон про Бюро економічної безпеки уже набув чинності, однак Державну фіскальну службу поки що не ліквідували, хоча Шмигаль обіцяв це зробити до кінця 2020 року.

При цьому залишається низка критеріїв, які Україна досі не виконала. Крім судової реформи, у мінфіні зокрема не згадали критерій відновлення активів у державних банках.

Також за темою