Шенгенська віза лише в обмін на відбитки пальців | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.06.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Шенгенська віза лише в обмін на відбитки пальців

Починаючи від 23 червня, шенгенську візу в Україні можна отримати лише, здавши відбитки пальців. Чи з'являться перед консульськими відділами знову черги? DW спробувала з'ясувати ситуацію.

Доброю новиною для тих, хто вже має візу до країн шенгенської зони є те, що ці візи лишаються чинними на цілий термін їхньої дії, пояснили в посольстві Німеччини в Києві. А для тих, хто буде здавати відбитки пальців під час отримання віз за новою процедурою, доведеться це робити тільки раз на п'ять років. Упродовж цього терміну біометричні дані зберігатимуться в європейській базі даних, захищені європейськими стандартами захисту персональної інформації. Отже, заявники, котрі вже здали свої відбитки, зможуть упродовж наступних п'яти років знову отримувати візи через туристичні компанії, або подавати візові заяви поштою.

Сама процедура подання заяв та оформлення документів майже не зазнала змін. Водночас висловлюються побоювання, що тепер знову зростуть черги за візами в консульських установах та візових центрах країн, що входять до шенгенської зони. Керівник консульсько-правового відділу посольства Німеччини в Україні Мартін Ґраф такі побоювання відкидає і сподівається, що черги навпаки зменшаться. "У нас були значні черги перед запровадженням нової системи. Деякі люди хотіли уникнути здачі своїх біометричних даних, і ми мали на день 700-800 відвідувачів", - сказав Ґраф під час зустрічі з журналістами в посольстві Німеччини.

Збір біометричних даних стає нормою

У чергах, які спостерігалися останніми днями у місцях подання документів на шенгенські візи, часто лунало питання про те, чому українців знову дискримінують, примушуючи до здачі біометричних даних. Прес-аташе представництва Європейського Союзу в Україні Давид Стулік в інтерв'ю DW спростував такі ствердження. "Україна приєднується до системи біометричних даних разом з рештою країн "Східного партнерства". Ця група є 17 регіоном, де впродовж останніх років була запроваджена біометрична система. Зрештою, вона охопить всі країни світу і Україна аж ніяк не є якимось винятком", - сказав дипломат.

DW.COM

Неодноразово можна почути й побоювання з боку українців, що після запровадження нової системи їхати здавати відбитки пальців з будь-якої точки України доведеться тільки в Київ, бо лише там буде встановлена відповідна техніка. Натомість Мартін Ґраф запевнив, що заявники на візи до Німеччини можуть скористатися послугами всіх п'яти візових центрів, розташованих у ключових регіонах України. За його словами, там уже встановлені відповідні сканери й комп'ютерна техніка. Давид Стулік сказав, що це стосується й посольств інших країн, що мають регіональні візові центри.

Ґраф також відкинув побоювання щодо того, що мешканці Донбасу й Криму будуть упосліджені під час розгляду їхніх візових заяв. "Якщо людина подає паспорт України, то вона має ті самі права, що й людина з будь-якого іншого регіону. Тим громадянам, які живуть в Києві, але мають реєстрацію в інших регіонах України, також не обов'язково їхати до регіонального візового центру: вони можуть подавати свої заяви в будь-який з них, в тому числі й київський центр", - пояснив Ґраф.

"Менеджерський виклик" для консульств

Фотографії для візових анкет заявникам доведеться робити самостійно, але обов'язково дотримуватись вимог, які вказані на сайтах та в офіційних документах країн шенгенської зони. Отже незручності від запровадження нової системи оформлення візових документів будуть здебільшого в працівників консульств, а не в українців. "Не треба розглядати ці нововведення, як щось таке, що дуже ускладнює життя. Все залежить від того, як консульські працівники та ЄС загалом підготували цей етап і як вони впораються з таким менеджерським викликом, щоб українці не відчули цих новацій", - сказала Ірина Сушко.

Вона критично оцінює підготовку до запровадження збору біометричних даних під час оформлення шенгенських віз в Україні. Сушко визнала, що певне інформування суспільства "через окремі ЗМІ" відбувалося, але вважає цього вкрай недостатньо. "Належного інформування не відбулося. Тому запровадження нової системи є тривожною інформацією для заявників, які часто просто не розуміють нової процедури і не знають, що вона передбачає", - сказала Ірина Сушко.

Громадські активісти, котрі моніторять візову ситуацію, не очікують і будь-яких змін у ставленні до українців, що подають заяви на отримання шенгенських віз у ключових країнах ЄС. Згідно зі сукупними даними Держкомстату, МЗС України та Єврокомісії, опублікованими наприкінці травня Громадським телебаченням, 2014 року найбільше українців - 7,6 мільйона осіб - їздили до Польщі. Другою за кількістю виданих віз стала Греція, а третьою - Угорщина. Найчастіше відмовляли у візах громадянам України посольства Бельгії, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Фінляндії.

Також за темою

Реклама