Чому забуксувало розведення сил у Золотому і Петрівському | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.10.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Чому забуксувало розведення сил у Золотому і Петрівському

Розведення сил у Золотому і Петрівському мало розпочатися ще 7 жовтня, проте процес так і не стартував. Київ обґрунтував зволікання зі свого боку тим, що в районах цих населених пунктів так і не запрацював режим "тиші".

Табличка із попередженням про міни у Золотому на Луганщині

Табличка із попередженням про міни у Золотому на Луганщині

Успішний приклад розведення сил і засобів у Станиці Луганській дав надію на результативне продовження цього складного процесу на Донбасі в інших населених пунктах - у місті Золотому в Луганській області та в селі Петрівському на Донеччині. Розведення сил у Станиці відбулося наприкінці червня цього року - через місяць після вступу на посаду президента України Володимира Зеленського - та було підтверджено спостерігачами Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки й співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ).

Після цього переговори між сторонами щодо розведення сил у Золотому і Петрівському продовжилися. 1 жовтня спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Мартін Зайдік (Martin Sajdik) повідомив про досягнуту домовленість стосовно того, що розведення сил у цих двох населених пунктах розпочнеться 7 жовтня. За його словами, і цей крок, і підписання "формули Штайнмаєра" були зроблені на вимогу "нормандської четвірки".

Утім, 7 жовтня процес розведення так і не розпочався. У цей день міністр закордонних справ України Вадим Пристайко пояснив зрив розведення тим, що кілька днів тому Золоте та Петрівське були обстріляні проросійськими бойовиками. "А наскільки ви пам'ятаєте, наше рішення було в тому, що розведення починається на сьомий день після того, як на цій конкретній ділянці зберігається мир і не відбувається обстрілів", - заявив міністр.

Справді, у щоденних  звітах СММ ОБСЄ, кілька разів констатується порушення режиму "тиші" протягом останнього тижня на цих ділянках лінії розмежування. Так, згідно зі звітом спостерігачів від 3 жовтня, порушення режиму припинення вогню було зафіксовано в районах як Золотого, так і Петрівського, а у звіті, датованому 7 жовтня, фіксуються випадки порушення режиму "тиші" у районі Золотого. З якого боку вівся вогонь, не уточнюється. Своєю чергою у пресцентрі операції об'єднаних сил (ООС) також повідомили, що 7 жовтня бойовики здійснювали обстріли ділянки в районі розведення сил біля Золотого. У Києві також заявили про обстріли в районі Золотого у середу, 9 жовтня. 

Сім днів "тиші"

У Києві регулярно наголошують на тому, що початку процесу розведення сил має обов'язково передувати щонайменше сім днів "тиші", тобто повної відсутності взаємних обстрілів між силами української армії та бойовиків.

З цією позицією не погоджуються представники самопроголошених "республік". Так, 7 жовтня так званий міністр закордонних справ "ЛНР" Владислав Дейнего наголосив, що "жодних обов'язкових періодів тиші" перед розведенням не передбачено і що сторони повинні "без будь-яких умов" виконати взяті на себе зобов'язання. Дейнего висловив переконання, що Київ навмисно затягує процес розведення сил. А представник "ЛНР" у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську (ТКГ) Родіон Мірошник пішов ще далі, закинувши українській стороні, що вона сама обстрілює свої позиції для зриву розведення сил.

Утім, рамкове рішення щодо розведення сил і засобів, підписане сторонами на ТКГ ще у вересні 2016 року, чітко вказує, що умовою для початку розведення сил і засобів є "верифіковане СММ ОБСЄ дотримання режиму повного припинення вогню протягом семи діб для кожної з конкретних ділянок розведення".

Нинішня спроба розведення сил і засобів у районі лінії розмежування на Донбасі є не першою. У 2016 році, невдовзі після підписання вищезгаданого рамкового рішення, українська армія та бойовики відводили сили біля Золотого, але потім знову повернулися на свої позиції. Після цього через постійні обстріли до конкретних кроків у питанні розведення сил не вдавалося повернутися аж до червня цього року, коли відбулося розведення у Станиці Луганській.

Спротив націоналістів

Ситуацію із розведенням ускладнюють не лише обстріли з боку бойовиків, але й внутрішній спротив всередині України. І йдеться не лише про недільні акції протесту під гаслом "Ні - капітуляції", які відбувалися у центрі Києва та в інших українських містах і під час яких критикували як "формулу Штайнмаєра", так і розведення сил на лінії розмежування. 7 жовтня активісти української ультраправої політичної сили "Національний корпус", лідера якого Андрія Білецького українські ЗМІ нерідко пов'язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, вирішили організувати власний блокпост у Золотому.

"Це наш останній блокпост і ми даємо слово, що ми його ніколи не покинемо", - заявив Андрій Білецький, який перебуває у Золотому разом з іншими добровольцями. Він закликав "кожного ветерана і кожного українця" їхати у Золоте, щоб не допустити розведення сил, яке він назвав "одностороннім відведенням" з боку Києва.

За словами Білецького, початок відведення сил було заплановано на 12 годину 9 жовтня. Приблизно у цей час у середу про свою готовність відводити сили у Золотому і Петрівському просигналізували представники невизнаних "республік", запустивши сигнальні ракети білого кольору. Натомість в Києві повідомили про чергові обстріли. 

DW.COM

Присутність на лінії розмежування націоналістів, які прагнуть зірвати початок розведення сил, ввечері у вівторок прокоментував головний військовий прокурор України Віктор Чумак. Він застеріг від вчинення правопорушень як ветеранів, так і військовослужбовців, та пообіцяв відповідну реакцію правоохоронних органів у такому разі. "Якщо якісь дії кримінального характеру будуть здійснюватися військовими щодо цих людей, на це теж буде реагування, якщо ці люди будуть здійснювати якісь дії стосовно військовослужбовців, і (дії. - Ред.) потраплятимуть під ознаки правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом, тут теж треба буде реагувати", - наголосив Чумак в інтерв'ю радіо НВ.

Раніше у той же день у МЗС Росії заявили, що відмова Києва розпочати розведення сил 7 жовтня відбувається на тлі шантажу української влади з боку "озброєних нацбатів, які заявили, що вони зриватимуть розведення".

Саміт "нормандської четвірки" під загрозою?

Питання про те, чи дійде справа до розведення сил у Золотому і Петрівському та коли це відбудеться, залишаються відкритими. Якщо Київ не відступатиме від своєї позиції, згідно з якою про жодне розведення не може йти мови, допоки сім днів не протримається режим "тиші", то процес стартуватиме не раніше 16 жовтня. Адже 9 жовтня українською стороною були зафіксовані обстріли.

Іншим несприятливим фактором залишається внутрішня ситуація в країні - на наступний понеділок, 14 жовтня, у який відзначається День захисника України і який є вихідним днем в країні, заплановані чергові масштабні "антикапітуляційні" акції протесту в Києві та інших містах. Усе це ускладнює прагнення Володимира Зеленського продемонструвати швидкі зрушення в процесі мирного врегулювання на Донбасі, а також може поставити під питання його зустріч з лідерами Німеччини, Франції і Росії у "нормандському форматі" найближчим часом. Адже домовленість про розведення сил, як заявляв Мартін Зайдік, було досягнуто саме на вимогу "нормандської четвірки".

Дивитись відео 00:57

"Формула Штайнмаєра": що саме вона передбачає? (02.10.2019)

DW.COM

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми

Реклама