″Формула Штайнмаєра″: капітуляція Києва чи шанс на завершення війни на Донбасі? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.10.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Формула Штайнмаєра": капітуляція Києва чи шанс на завершення війни на Донбасі?

Україна погодила "формулу Штайнмаєра", за якою на Донбасі мають пройти вибори, після чого регіон отримає особливий статус. Зеленський переконує, що формула - "не страшилка".

Володимир Зеленський і Леонід Кучма (фото з архіву)

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і представник України на переговорах у Мінську Леонід Кучма (фото з архіву)

Офіційний Київ погодив так звану "формулу Штайнмаєра" щодо виборів на окупованому Донбасі як умову надання йому особливого статусу, повідомив увечері вівторка, 1 жовтня, президент України Володимир Зеленський. В Україні не вщухають дискусії про те, чи відповідає цей крок інтересам України і чи стане він шансом на припинення війни на Донбасі. Основні реакції - в огляді DW.

"Ніякої капітуляції"

"Це одне-два речення, ось і все. Тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, відомий також у суспільстві як закон про особливий статус Донбасу, починає діяти на постійній основі за умови, коли там відбудуться місцеві вибори, проведені згідно Конституції і законодавства України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулись за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів", - пояснив Володимир Зеленський. Він закликав українців не боятися цієї "найбільшої страшилки останніх тижнів".

DW.COM

При цьому президент запевнив, що "ніяких виборів під дулами кулеметів не буде й не може бути". Президент нагадав, що існуючий закон про особливий статус Донбасу діє до кінця 2019 року, його замінить інший закон, який розроблятиме Верховна Рада. При цьому, за його словами, у новому законі "не буде перейдено жодної червоної лінії, саме тому немає і не буде ніколи ніякої капітуляції". При цьому президент не уточнив, про які саме "червоні лінії" він говорить.

Що таке "формула Штайнмаєра"

"Формула Штайнмаєра" стосується виконання одного з пунктів мінських домовленостей - визначення статусу Донбасу. Ще наприкінці 2015 року її запропонував тодішній глава міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), нині президент ФРН. Вона була задумана як певний компроміс у дискусіях щодо порядку виконання мінських угод. Суть формули полягає у тому, що Донбас має отримати особливий статус на час проведення там місцевих виборів, а на постійній основі - після того, як результати виборів визнає ОБСЄ. Під її контролем має відбутися і саме голосування.    

Умови формули в деталях ніде не прописані, що викликало подальші розбіжності в її тлумаченнях з боку Росії та України - і її фактичне заморожування. Нещодавно ж саме письмово зафіксувати "формулу Штайнмаєра" Кремль назвав умовою для проведення чергової зустрічі лідерів "нормандської четвірки".

Ольга Айвазовська представляла Україну на переговорах у Мінську з початку 2016-го до середини 2018 року

Ольга Айвазовська представляла Україну на переговорах у Мінську з початку 2016-го до середини 2018 року

Де у "формулі Штайнмаєра" Росія?

Ольга Айвазовська, яка з початку 2016-го до середини 2018 року представляла Київ у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ) у Мінську, каже, що з часу її роботи формула обросла кількома важливими уточненнями. Зокрема про те, що ОБСЄ має видати фінальний звіт про відповідність виборів на Донбасі законам України та міжнародним стандартам, який готується протягом восьми тижнів. На її думку, це добре, оскільки раніше ішлося про оцінку вже на наступний день після голосування.

"Але у цій формулі до цих пір немає відповіді на ключове запитання: а що буде, якщо ОБСЄ не визнає вибори на Донбасі такими, що відповідають міжнародним стандартам? Що буде робити Україна? А якщо трактування безпеки у кожної сторони буде різне?" - зазначає у розмові з DW Ольга Айвазовська. На її думку, українська сторона має наполягати на тому, що безпека - це не лише демілітаризація регіону, а й повернення ЗМІ на окуповані території, фінансування виборів з держбюджету, відновлення українського судочинства та банківської системи, повернення українських партій, які повинні брати участь у виборах на Донбасі.

"Немає відповідей на те, чи можна вибори організувати за міжнародними стандартами. І головне, де у "формулі Штайнмаєра" Росія? Всі зобов'язання покладаються лише на Україну. Росія лише нав'язує свій сценарій і вимагає відповідальності України", - вважає Айвазовська. На її думку, погодившись на "формулу Штайнмаєра", Україна може заплатити занадто високу ціну за проведення чергової зустрічі у "норманському форматі".

Із критикою кроку Києва виступив і інший колишній представник у політичній підгрупі ТКГ Роман Безсмертний. Він закликав Зеленського не схвалювати "формулу Штайнмаєра", адже це, на його думку, - шлях до війни, а не до миру. "Найстрашніше те, що Україна пішла за сценарієм Кремля. Не йдеться про вирішення безпекового блоку, а йдеться про вибори, тобто про легітимізацію сьогоднішньої влади на окупованій території", - вважає Безсмертний.

Дивитись відео 14:27

Не треба дурити людей, що ось-ось вирішимо ситуацію на Донбасі - Роман Безсмертний

На його переконання, якщо вибори на Донбасі будуть проведені, Україна отримає "ще одне Придністров'я". "Особливість ситуації полягає в тому, що цей конфлікт не заморозиш, бо постачання зброї з сусідньої РФ йде регулярно. Усередині України можна прогнозувати загострення ситуації, але ніхто не знає, чим може закінчитися цей конфлікт", - зазначає колишній представник Києва в ТКГ.

"Рух у напрямку припинення кровопролиття"

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що після згоди Києва на "формулу Штайнмаєра" Україну змусять сісти за стіл переговорів з ватажками так званих "ЛНР/ДНР". "Все йде за сценарієм Москви. Завдяки цій формулі вона переходить у статус посередника, адже про агресію Росії вже не йдеться. Вона тепер "миротворець", який допомагає вирішити внутрішній конфлікт в Україні. Тому переговори треба буде вести з її посіпаками з "ЛНР/ДНР", - припускає Гончар. При цьому він не виключає, що Німеччина та Франція педалюють цей процес, аби якомога швидше зняти санкції з Росії. У МЗС ФРН уже привітали узгодження "формули Штайнмаєра". 

Заяву Володимира Зеленського про погодження формули розкритикували парламентські фракції "Європейська солідарність", "Голос" і "Батьківщина". Вони очікують звіту президента у Верховній Раді з цього питання.

Натомість депутат із фракції "Слуга народу", голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко вважає, що українська сторона гідно відстоює свою позицію на переговорах у Мінську. "Україна рухається в напрямку припинення кровопролиття на Донбасі. Не поступаючись при цьому нічим принциповим - ні територіальною цілісністю, ні суверенітетом, ні навіть правом по-своєму трактувати мінські домовленості", - написав Яременко на своїй сторінці у Facebook. Він уточнив, що жодного документа на засіданні ТГК не було підписано, а все інше - предмет для переговорів.

Партія "Опозиційна платформа - За життя" також привітала погодження "формули Штайнмаєра". "Досягнення домовленостей з розведення сил, узгодження підходів до організації виборчого процесу на Донбасі на підставі пропозицій європейських країн-гарантів, відомих як "формула Штайнмаєра", це те, чого чекала Україна з 2016 року. Але не могла отримати через безвідповідальність і політичний егоїзм минулого керівництва України", - говориться в заяві партії.

Дивитись відео 03:53

Формули Штайнмаєра, Зеленського і Москви: як досягти миру на Донбасі

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама