Сигнали Росії та Україні: що шукають кораблі НАТО в Чорному морі | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.02.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Сигнали Росії та Україні: що шукають кораблі НАТО в Чорному морі

Розширюючи присутність своїх кораблів у Чорному морі, НАТО надсилає сигнали Росії та Україні. Як це пов'язано з подіями в Керченській протоці і чому лідерство взяли на себе США?

Американський есмінець Donald Cook

Американський есмінець Donald Cook

Одеса приймає військовий корабель Donald Cook. Оснащений сучасною системою ПРО американський ракетний есмінець, який базується на військовій базі в Іспанії, став частим гостем у Чорному морі. Раніше у січні цього року він заходив у Батумі та провів навчання з грузинською береговою охороною. В Одеському порту судно у вівторок, 26 лютого, відвідав президент України Петро Порошенко, який зустрівся на його борту зі спецпредставником США щодо України Куртом Волкером. Порошенко назвав зустріч "символічною", а візит есмінця в Одесу - "важливим сигналом Кремлю" про те, що "Крим український", і що "свобода мореплавства в регіоні буде забезпечена".

Не надто афішуючи, але водночас перебуваючи під пильною увагою Чорноморського флоту Росії, НАТО розширює присутність своїх кораблів у Чорному морі. Одночасно з есмінцем Donald Cook у регіоні перебуває Друга постійна протимінна група НАТО на чолі з німецькою плавбазою Werra. У січні в Чорне море заходив десантний корабель ВМС США Fort McHenry, щоправда без відвідування України. До цього, в грудні минулого року в Одесі побувало британське розвідувальне судно Echo.

Відповідь НАТО на інцидент у Керченській протоці

Ці заходи військових суден відбулися невдовзі після інциденту в Керченській протоці. Тоді російські кораблі застосували зброю і захопили біля берегів анексованого Криму два катери і буксир українських ВМС, які прямували з Одеси в Маріуполь. Ці події "безумовно пов'язані", зазначила в розмові з DW експертка з військово-морської проблематики в Чорному морі і доцентка Королівського коледжу в Лондоні Дебора Сандерс. За її словами, Європа "досить повільно" реагувала на керченський інцидент дипломатичними каналами, а тому було ухвалено "радше військовий" підхід - посилити присутність кораблів у регіоні.

"Так, є прямий зв'язок, - підтвердив DW представник України при НАТО Вадим Пристайко. - Це - одна з відповідей союзників на те, що відбулося в Керченській протоці". За його словами, Україна "просить союзників збільшити присутність, аби продемонструвати Росії, що її плани захоплення і витіснення нас з Чорного моря, не кажучи вже про Азовське, наразяться на відповідь міжнародної спільноти".

Лідерство США, стриманість Туреччини

Дебора Сандерс звертає увагу на те, що неформальне лідерство у розширенні присутності в Чорному морі взяли на себе Сполучені Штати. "На мою думку, США хочуть протистояти всім загрозам на морі по всьому світу, достатньо поглянути на Південнокитайське море, де вони беруть участь в операціях зі свободи навігації, - каже Сандерс. - Очевидно, що вони здійснюють схожі маневри в Чорному морі, надсилаючи чіткий сигнал Москві про те, що Чорне море - не російське озеро ".

Українські та американські моряки під час заходу Donald Cook в Одесу в 2015 році

Українські та американські моряки під час заходу Donald Cook в Одесу в 2015 році

За словами експертки, "раніше це називалося військово-морською дипломатією". "Саме цим займається Donald Cook, стримуючи Росію від розширення її впливу в Чорному морі, особливо після інциденту в Керченській протоці", - продовжує Сандерс. Вона пов'язує це з побоюваннями Києва з приводу можливої ​​блокади Одеси - головного порту України, який став базою ВМС країни після анексії Криму. "Значення Чорного моря зросло, - зазначив в інтерв'ю DW Ганс-Йоахім Штрікер (Hans-Joachim Stricker), віце-адмірал у відставці, котрий до 2010 року був командувачем ВМС Німеччини. - Це відбувається на тлі заяв Росії, що, мовляв, це сфера її особливих морських інтересів і іншим там робити нічого. Такі претензії - неприйнятні".

На тлі активності США інший член НАТО - Туреччина - з її потужним флотом, поводиться більш стримано, зазначають оглядачі. "Туреччині доводиться розподіляти сили між Чорним і Середземним морем, - каже Дебора Сандерс. - Анкара вирішила не надавати пріоритетного значення Чорному морю на тлі ситуації в Сирії і своєї чутливої ​​енергетичної залежності від Росії". Крім того, експертка побоюється, що на тлі "тріщин у відносинах" між США і Туреччиною є ризик "дедалі більшого відчуження" у ставленні Туреччини до НАТО. Але є й протилежні сигнали. Наприклад, той же есмінець Donald Cook перш ніж прийти в Одесу провів навчання з турецьким фрегатом.

Новий баланс сил у Чорному морі і ризик зіткнення

Говорячи про роль Росії, відставний віце-адмірал Ганс-Йоахім Штрікер згадав про те, що на жаргоні військових НАТО називається A2 / AD (Anti Access / Area Denial). Це - концепція стримування доступу потенційного противника до певної території шляхом нарощування власних військових потужностей. Так вчинила Росія, збільшивши угруповання в Криму і розмістивши там нові потужні ракети, у тому числі - крилаті типу "Калібр". Баланс сил у Чорному морі змінився на користь РФ, визнає Сандерс. За словами Штрікера, розширення присутності кораблів НАТО в Чорному морі - "відповідь" на претензії Москви.

Те, що зі збільшенням військової присутності в регіоні зростають загрози прямого зіткнення, регулярно демонструють російські військові льотчики, які впритул наближаються до кораблів НАТО. У травні 2018 року це відчув на собі британський есмінець Duncan. За повідомленнями преси, його на близькій відстані облетіли понад півтора десятка російських винищувачів і бомбардувальників. Ганс-Йоахім Штрікер вважає, що такі інциденти не настільки небезпечні, як здається, і посилається на досвід "холодної війни", коли вони були "майже щоденними". На його думку, йдеться про "безрозсудні дії пілотів, але не про підготовку нападу".

Як Конвенція Монтре обмежує НАТО

Генсек НАТО Єнс Столтенберг в середині лютого заявив про те, що Альянс розглядає можливість "і далі нарощувати" присутність у Чорному морі. Деякі політики в Держдумі Росії відреагували на це негативно, заявивши про "провокації". Але дії Альянсу зв'язує Конвенція Монтре. Ухвалений у 1936 році документ, який повернув Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами, обмежує присутність в Чорному морі кораблів нечорноморських країн щодо тоннажу та термінів - не більше 21 дня. "Ми вважаємо, що військово-морська ситуація, яка склалася в Чорному морі, далека від тієї, що була майже 100 років тому, коли Конвенцію підписували", - каже постпред України при НАТО Пристайко. За його словами, через Конвенцію Монтре захід у Чорне море великих кораблів НАТО, таких як флагман 6-го флоту США Mount Whitney, - рідкісний випадок, як це було під час навчань "Сі бриз" влітку 2018 року. Проте, за його словами, Київ "працює" над цією проблемою.

Дивитись відео 14:52

Чотири українські кораблі проти 40 російських: адмірал Воронченко про перспективи флоту на Азові (28.12.2018)

 

 

 

Аудіо й відео до теми

Реклама