Розкол суспільства в Польщі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Розкол суспільства в Польщі

Країна переживає одну з найбільших хвиль протестів, починаючи від 1989 року. Політика націонал-консервативного уряду розколола суспільство так, як цього вже давно не було. Розалія Романич повідомляє з Варшави.

Антиурядова демонстрація

Антиурядова демонстрація

Тисячі демонстрантів зібрались у суботу, 12 грудня, біля будівлі конституційного суду у Варшаві. Вони розмахували національними прапорами та прапорами ЄС, танцювали та наспівували відомі поп-мелодії, котрі лунали з гучномовців. "Більшість у Сеймі ще не означає диктаторської влади", - голосно заявив організатор демонстрації за демократію Матеуш Кійовский. Під час масової акції вулицями Варшави пройшлися близько 50 тисяч осіб. Вони несли плакати з закликом до обраного у травні цього року польського президента Анджея Дуди: "Маєш поважати конституцію!"

Цей заклик стосується й суперечливого призначення п'яти нових суддів конституційного суду, хоча попередній уряд раніше вже призначив п'ятеро суддів. Дуда відмовився прийняти присягу в останніх, натомість він дозволив скласти присягу новопризначеним суддям. Невдовзі конституційний суд оголосив, що процедура суперечить основному закону. Згодом Дуда дав розпорядження уряду, розробити відповідні зміни до законів.

Інавгурація президента Анджея Дуди (архівне фото)

Інавгурація президента Анджея Дуди (архівне фото)

Невдоволення президентом, який вже багато разів балансував на межі дозволеного законом, визрівало вже давно. При чому спочатку все доволі спокійно розпочиналось у соціальних мережах на кшталт Facebook. Згодом, однак, Матеуш Кійовский започаткував в інтернеті свою ініціативу. Уже за кілька годин його підтримало кілька тисяч, через три дні - вже 40 тисяч осіб. Кійовський назвав свою ініціативу "Комітет захисту демократії", скорочено KOD. Тим часом ця ініціатива вже перетворилась на об'єднання. Сама назва - це вже програма, що нагадує заснований 1976 року видатним польським антикомуністичним опозиціонером - легендарним Яцеком Куроньом - "Комітет захисту робітників". Вдова останнього була однією з перших, хто підтримав ініціативу Кійовського в інтернеті.

Підігріті настрої

Ініціатор протестного руху Матеуш Кійовский

Ініціатор протестного руху Матеуш Кійовский

Минуло три тижні після заснування KOD і 50 тисяч його прихильників та симпатиків вийшли на вулиці. Вони проводили свою акцію, зібравшись на одному боці вулиці, у той час як гурт націоналістів, що стояв за кілька метрів на другому боці вулиці, намагався пересилити та перекричати прихильників KOD гучною музикою, криками та образами. Але їм це не вдалося. Між ними стояв чисельний загін поліції та пильнував за дотриманням відповідної дистанції між опонентами.

Та вже наступного дня все виглядало інакше. Цього разу центр міста заполонили насамперед прихильники Ярослава Качинського. Останній, як відомо, очолює партію "Право та справедливість" (PiS), тобто політичну силу, до якої належить і сам діючий президент Дуда. Качинський хоч і не має жодного посту в уряді, але вважається, власне, його негласним головою. Він - сірий кардинал як для прем’єрки, так і для президента, та може цілковито розраховувати на останніх для підтримки своїх ідей. "Ми - справжні поляки, а не злодії та комуністи, що правили досі", - вигукує Качинський у натовп. Близько 20 тисяч його однодумців підтримало в неділю, 13 грудня, його акцію.

Здається, що голова PiS свідомо розпалює настрої. Вранці, ще перед проведенням демонстрації, він по телебаченню ображав своїх критиків, назвавши їх "зрадниками. "Це - найгірший сорт поляків", - сказав він тоді. Його заява спричинила шквал коментарів в інтернеті. Ще того ж дня можна було побачити футболки з демонстративними написами: "Найгірший сорт поляків".

Повернення Смоленська

Це - лише два з багатьох прикладів демонстрацій, що відбулися впродовж минулих днів. Серед них слід згадати також і щомісячний молитовний марш Качинського та його прихильників перед президентським палацом, який цього разу супроводжувала почесна варта польського війська. Молитовний марш відбувається вже шість років поспіль з метою вшанувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі біля Смоленська. У квітні 2010 року тодішній глава держава Лех Качинський та 95 інших осіб, що перебували на борту президентського літака, загинули внаслідок падіння лайнера. Хоч чимало розслідувань головною причиною аварії називають дії пілота, уряд хоче по-іншому поглянути на причини трагедії. Качинський проголосив, що незабаром нарешті спорудять пам'ятник жертвам авіакатастрофи і скоро "з'явиться уся правда", чим і здійняв шалені оплески.

Заходи вшанування пам'яті загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом

Заходи вшанування пам'яті загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом

Через три дні після маршу Качинський сам отримав символічний візит. Досі щороку противники комуністичного режиму протестували 13 грудня перед будником комуністичного військового та політичного діяча Войцеха Ярузельського. Цього дня 1981 року в Польщі запровадили військовий стан. Але Ярузельський помер. Тож цьогоріч демонстрації відбулися біля будинку Качинського, який сам був опозиціонером і для нього годі було б вигадати більшого приниження.

Вина закордону

Таких настроїв, як цими днями, в Польщі вже давно не було. Водночас тривожить те, як мало люди говорять та дискутують. Замість переговорів доходить до двобою та ворожих взаємних обвинувачень, у тому числі й у соціальних мережах. Складається враження, що опоненти - не громадяни з різними точками зору та поглядами, а запеклі вороги.

Ярослав Качинський та Беата Шидло

Ярослав Качинський та Беата Шидло

У той час як більшість критиків PiS звинувачують цю політичну силу в нинішньому суспільному розколі, націонал-консерватори звалюють вину на попередній уряд. Політики PiS повторюють немов якусь мантру вираз про "цілком природній процес". За їхніми словами, Громадянській платформі доводиться прощаватися з владою, а це боляче. На їхню думку, Шквал критики в іноземних ЗМІ - це лише "доказ того, як далеко можуть сягати щупальці та мережі лібералів". Усе свідчить про змову проти "справжніх поляків", заявляють вони.

Тут навіть критика з боку Мартіна Шульца особливо нічим не зарадила. У понеділок голова Європарламенту заявив в інтерв'ю німецькому радіо Deutschlandfunk, що події в Польщі мають характер державного перевороту та просто драматичні. У відповідь прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло виступила з вимогою вибачитися за такі заяви.

Лех Валенса застерігає від громадянської війни

Тим часом відомі політики застерігають від ескалації. "Це може закінчитися громадянською війною", - заявив колишній президент Лех Валенса, виступаючи на польському телебаченні, та закликав до проведення референдуму, що міг би призвести до саморозпуску Сейму та відставки президента.

Крім того, колишні польські прем'єр-міністри та президенти критикують інструменталізацію конституційного суду. "Уряди змінюються, а демократична Польща залишається", - написали вони у спільній заяві. Реномовані інституції закликають до поваги розподілу гілок влади та демократії. Однак PiS й надалі провадить свій курс. Є, приміром, задум націоналізувати суспільне радіо, телебачення та агентство новин PAP.

Вина лежить не лише на PiS

Багато-хто у Польщі зараз задається питанням, що ж призвело до такого загострення. Але, якщо поглянути в минуле, стане зрозуміло, що вину слід шукати не лише в PiS. Попередній уряд давно занехаяв свою репутацію "ліберальної громадянської платформи" й не надавав їй особливого значення. Він радше провадив неоліберальну економічну політику, не зміг заручитись підтримкою середнього класу та урядував, нехтуючи тими, хто опинився за бортом перетворень. Попередній уряд опікувався насамперед інтересами власної клієнтури - бізнесменів та багатіїв. У цю схему пасує й обрання п'ятьох суддів конституційного суду за мить до виборів - так би мовити на майбутнє. Щоправда, після виборів Дуда не захотів приймати в них присягу.

"Ми й надалі спостерігатимемо за діяльністю уряду, але так само важливою для нас є політична освіта в країні", - заявив Кійовський з "Комітету захисту демократії". Він гадає, що впродовж останніх 25 років поляки забули, якою вразливою може бути демократія і що вона не може існувати сама по собі. А ті, хто в конкретний момент перебуває при владі, на його думку, призабули, що "владу більшості не слід плутати з диктатурою".

Дивитись відео 02:12
Now live
02:12 хв

Зміна влади у Польщі: перемогли праві

Аудіо й відео до теми