Реформи на тлі війни: чого чекати від економічних перетворень в Україні | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 05.12.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Реформи на тлі війни: чого чекати від економічних перетворень в Україні

Коаліція хоче лібералізувати економіку, повернути довіру інвесторів та полегшити умови роботи експортерів. DW з'ясовувала, чого варто очікувати від запланованих економічних реформ в Україні.

Сільське господарство - чи не єдина галузь економіки України, яка демонструє у 2014 році зростання

Сільське господарство - чи не єдина галузь економіки України, яка демонструє у 2014 році зростання

Прогнози Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) стосовно темпів розвитку української економіки досить песимістичні: експерти ЄБРР очікують, що за підсумками нинішнього року падіння валового внутрішнього продукту України сягне дев'яти відсотків. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк говорить про дещо повільнішу рецесію, але і його прогнози оптимістичними не назвеш. Він виходить зі скорочення ВВП на сім відсотків.

На такому тлі правляча в Україні коаліція планує втілити реформи, які назріли вже давно. Ідеться передусім про лібералізацію української економіки, полегшення умов виходу товарів на зовнішні ринки та підвищення привабливості України для закордонних інвесторів. Коаліція навіть закріпила в тексі угоду стратегічну мету - входження України до провідної двадцятки країн світу за умовами ведення бізнесу.

Незважаючи на широкий спектр запланованих реформ, економічна частина коаліційної угоди в цілому виглядає декларативно й здебільшого не містить конкретного плану дій з реалізації перетворень, зауважують аналітики. "Коаліційна угода ще не є деталізованим планом реформ, - каже в розмові з DW науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко. - Це лише точки перетину поглядів різних політичних сил на реформи". Сіденко був одним з експертів, які брали участь в обговоренні проекту коаліційної угоди. Тепер справа, наголосив він, за новоствореним урядом. "Конкретні кроки розроблятимуть в окремих міністерствах", - каже Сідоренко.

Реформи на тлі війни

Та зробити це на тлі військового протистояння на Донбасі непросто. Приватні інвестори займають стриману позицію в питанні реалізації проектів в Україні, каже в розмові з DW експертка з німецького Товариства зовнішньої економіки та інвестиційного маркетингу (GTAI) Верена Зауренбах. Для того, аби знову повернути їхню довіру та інтерес до України, надзвичайно важлива політична та економічна стабільність, каже вона.

Задля покращення інвестиційного клімату правляча коаліція заявила про наміри провести реформи в антимонопольній сфері, спростити систему оподаткування, скоротивши кількість податків з 22 до 9, а також спростити процедури, пов'язані з імпортом та експортом товарів. В урядових планах і послаблення ролі держави в сфері бізнесу. Для цього, серед іншого, хочуть зменшити контакти підприємців з відомчими контролерами. А саме такі контакти, як відомо, завжди були основними генераторами корупції в сфері контролю за українським бізнесом.

Металургія vs АПК

Для того, аби сприяти виходу українських товарів на зовнішні ринки - передусім у напрямку ЄС, - владна коаліція в Києві планує привести українську систему технічного регулювання до європейських вимог. Окрім цього, в Україні має бути реформована та активно застосовуватися система електронного декларування. А вимогу щодо використання паперових документів для цілей перетину кордону України й проходження митного та супутніх контролів має бути взагалі скасовано, йдеться у коаліційній угоді.

Локомотивом українського експорту традиційно була металургійна галузь. У 2013 році сталь та продукція сталеварної промисловості мали частку в 25 відсотків від загального обсягу українського експорту. Проте зараз виробництво на металургійних підприємствах України, які переважно розташовані в кризових східних регіонах держави, невпинно скорочується, нагадує Верена Зауренбах. За даними Держкомстату України, металургійне виробництво в січні-жовтні поточного року скоротилося майже на 15 відсотків.

І хоча металургійна продукція й досі залишається основною статтею українського екпсорту, на тлі змешнення промислового виробництва у 2014 році за цим показником її фатично наздогнали сільське господарство та харчова промисловість. Частка товарів цих галузей економіки в структурі українського експорту за січень-жовтень 2014 року склала майже 30 відсотків, що приблизно на 4 процентних пункти більше, ніж торік.

Угода про асоціацію з ЄС в дії

"Ця галузь дуже виграє від угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Адже вже сьогодні для української продукції, яка поставляється до Євросоюзу, діють полегшені правила", - нагадує Зауренбах. Приміром, український експорт до Німеччини, згідно з даними Федерального статистичного відомства країни, в першій половині 2014 року зріс - на два відсотки, каже експертка. До того ж, сприяти подальшому оздоровленню українського експорту, за словами Зауренбах, мало б і значне здешевлення української гривні на валютному ринку.

Німецька експертка каже, що в галузях сільського господарства та харчової промисловості України вже сьогодні активні такі міжнародні інвестиційні інституції, як ЄБРР чи Європейський івестиційний банк (ЄІБ). "Тож я можу собі уявити й інтерес інших закордонних інвесторів до цих галузей української економіки, в тому числі, й інвесторів з Німеччини", - зазначає вона.

Також інтересу приватних інвесторів, за її словами, потенційно можна очікувати й у секторі енергетики. "Раніше німецькі підприємства вже пропонували себе для участі в реалізацї проектів в цьому секторі. Зокрема, щодо модернізації компресорної станції на газогоні "Союз", - нагадує Зауренбах. І хоча реалізувати цей проект у підсумку не вдалося, подібний інтерес німецьких інвесторів цілком може виникнути знову.

Реклама