Попри другий вирок Манафорту, Трамп може спати спокійно | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 13.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Попри другий вирок Манафорту, Трамп може спати спокійно

Другий вирок колишньому голові передвиборного штабу Дональда Трампа Полу Манафорту стане важливою віхою в розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера. Однак це не допоможе подолати розкол в країні.

Пол Манафорт

Колишній піарник Януковича та голова передвиборчого штабу Дональда Трампа Пол Манафорт

Багато оглядачів вважають, що колишній керівник передвиборчого штабу Дональда Трампа Пол Манафорт відбувся досить сміховинним покаранням під час першого судового процесу проти нього, що проводився у штаті Вірджинія. Адже тоді суддя Елліс засудив його до менш ніж чотирьох років позбавлення волі. Це попри те, що офіційні американські судові норми, котрі щоправда не є обов'язковими до виконання, передбачають у таких випадках як справа Манафорта до 24 років ув'язнення.

Оглядачі очікували, що коли 13 березня суддя Емі Берман Джексон оголосить у Вашингтоні вирок у другій справі Манафорта, повідомивши йому скільки саме років той має просидіти за ґратами, то вже на аналогічну "знижку" в другому судовому процесі проти нього колишній соратник Трампа навряд чи зможе сподіватися. 

"В цілому бездоганне життя"

Річ у тім, що суддя Елліс, котрий головував під час розгляду справи в штаті Вірджинія, ставився до Манафорта досить поблажливо. Під час виголошення рішення суду, суддя взагалі заявив, що Манафорт "в цілому провадив бездоганне життя". Натомість між суддею Джексон та Манафортом не раз доходило до сутичок. Тривалі суперечки між підсудним та суддею призвели до того, що суддя Джексон врешті-решт наказала взяти Манафорта під варту. Таке рішення вона мотивувала тим, що Манафорт неодноразово демонстрував неприпустиму під час судових засідань поведінку, ігноруючи чинні правила, та намагався вплинути на свідків. 

Однак і другий вирок Манафорту в підсумку видався доволі м'яким - три з половиною роки ув'язнення. При цьому Джексон могла засудити його й до 10 років за ґратами.

Під час першого процесу в штаті Вірджинія йшлося про тривале й масштабне ухиляння від сплати податків і фінансові махінації в особливо великих розмірах. Однак у рамках другого судового розгляду в Вашингтоні Манафорта звинувачували в змові та в діях у обхід закону за допомогою спроб вплинути на свідків. Іншими словами, під час першого процесу йшлося про великі гроші, а під час другого - про велику політику.

Пол Манафорт разом з Дональдом Трампом та Іванкою Трамп

Пол Манафорт (п.) разом з Дональдом Трампом (л.) та його донькою Іванкою під час передвиборчої кампанії в липні 2016 року

Адже в рамках розгляду справи в суді в Вашингтоні Манафорт визнав серед іншого й свою провину в протизаконному лобіюванні інтересів українських політиків. Йдеться, зокрема, про співпрацю з Партією регіонів та екс-президентом України Віктором Януковичем і його оточенням. А за ґратами Манафорт опинився саме через те, що на думку суду, підсудний порушив свої домовленості зі слідчою групою спецпрокурора США Роберта Мюллера, котрі виступали як сторона обвинувачення, та збрехав про свої контакти з росіянами.

"Втручання у вибори"

Тож, на думку колишньої генеральної прокурорки США, а нині професорки права юридичного факультету розташованого в Лос-Анджелесі університету Ігнатія Лойоли Лорі Левінсон, під час другої судової справи проти Манафорта в Вашингтоні йшлося радше про ключове питання розслідування під керівництвом Роберта Мюллера. "Тут ідеться про росіян та втручання в вибори", - каже експерта. На її погляд, цього разу цей аспект стоїть значно гостріше, ніж у випадку з судовою справою у штаті Вірджинія.

Водночас політолог Джеб Барнс з Південно-Каліфорнійського університету стверджує, що в цьому ключовому питанні сам Манафорт по суті "порівняно мало просунув уперед" розслідування під керівництвом Робетра Мюллера. Це демонструє й той факт, що слідчі з групи Мюллера, котрі виступали в цій справі як сторона обвинувачення, звинуватили Манафорта у порушенні досягнутої раніше угоди про співпрацю зі слідством і не прохали пом'якшення покарання для підсудного, пояснює експерт.

Та попри це Манафорт - важлива складова в розслідуванні під керівництвом Мюллера з огляду на свою тодішню посаду керівника передвиборчого штабу Дональда Трампа та попередніх своїх контактів з росіянами, наголошують Левінсон та Барнс.

"Манафорт - сполучна ланка"

"Манафорт тут - це сполучна ланка, адже він мав таємні домовленості з росіянами", - стверджує Левінсон. Серед іншого Манафорт підозрюється в передачі одному російському партнеру результатів внутрішнього опитування щодо президентських виборів. Слідчі Федерального бюро розслідувань (ФБР) вважають, що цей росіянин має контакти з російськими спецслужбами.

Визначальним у судовому процесі в Вашингтоні стало не лише саме покарання, а призначений початок його виконання. Адже суддя Джексон могла вирішити, що виконання покарання розпочнеться одночасно з виконанням вже оголошеного вироку в штаті Вірджинія. Однак цього якраз і не сталося - Манафорт відбуватиме друге покарання вже після завершення виконання попереднього присуду. Тож Манафорт змушений буде відсидіти за ґратами два тюремних терміни поспіль, а саме - сім з половиною років.

"Жодного переломного моменту"

Зазвичай той факт, що колишній керівник передвиборного штабу чинного президента має провести за ґратами багато років, у тому числі й за сумнівні зв'язки з іноземними державами, мав би сколихнути всю державу та похитнути владу нинішньої адміністрації в Білому домі.

Але за нинішнього не зовсім нормального часу не випадає сподіватися на те, що завершення процесу над Манафортом чи навіть довгоочікувана доповідь слідчої групи під керівництвом Роберта Мюллера справді зможуть якось зашкодити президентству Дональда Трампа, вважає політолог Барнс.

"Були часи, коли я міг би дати іншу відповідь. Але зараз все складається так, що все це розслідування з усіма пов'язаним з ним звинуваченнями стане просто свого роду політичним тестом Роршаха", - наголошує політолог. "Якщо ти республіканець, то вбачаєш одне, а якщо - демократ, тоді зовсім інше. Мені важко сказати, що для американської громадськості могло б стати потенційним переломним моментом у цій справі", - додає експерт.

 

Реклама