Перспективи України як топ-експортера зброї: убивча конкуренція і сумнівна користь для економіки | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 01.06.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Перспективи України як топ-експортера зброї: убивча конкуренція і сумнівна користь для економіки

Хоча оборонні підприємства України мають нові розробки, шанси увійти в п'ятірку найбільших експортерів товарів військового призначення - примарні. Аби ж мати зиск від продажу, слід інвестувати неабиякі кошти.

БТР-3Е1

БТР-3Е1

Україна має увійти до п'ятірки найбільших експортерів зброї у світі. Таку стратегічну ціль поставив перед оборонними підприємствами президент України Петро Порошенко. Ті, кому доведеться виконувати це завдання, не вважають його нездійсненним. "Я не можу сказати, що ця задача не може бути виконана. Навіть якщо піднімемося на одну чи дві сходинки - це вже буде досягнення", - наголосив у інтерв'ю DW перший заступник генерального директора ДК "Укроборонпром" Сергій Пінькас.

Втім, якщо поглянути на дані Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), то Україні буде непросто увійти до топ-5. За результатами 2010-14 років Україна посідала дев'яте місце серед найбільших експортерів, маючи 2,7 відсотка від загального обороту. І якщо Італію та Іспанію з 2,9 відсотка у кожної теоретично було би можливо обігнати, то Великобританія на шостій сходинці мала 4,4 відсотка ринку, а Франція на п'ятій - 5,2 відсотка.

Танк Оплот

Танк "Оплот"

Жодної реальної можливості потрапити в топ-п'ять не бачить для України експерт SIPRI Сімон Веземан. "Вистачить і одного фразеологізму: вони видають бажане за дійсне", - зазначив експерт. Адже Німеччина, Франція та Великобританія мають потужну оборонну промисловість та великі лояльні ринки. За словами Веземана, слід зважати і на нових гравців, які намагаються опанувати цей ринок з "убивчою конкуренцією", а саме - Південну Корею та Туреччину.

Варто нагадати, що період 2010-14 років був вдалим для України, зокрема, завдяки контрактам на постачання новітньої техніки: Іраку мали продати понад 400 БТР-4, Таїланду - близько 150 БТР-3 та 49 танків "Оплот". Ці контракти досі не виконані, а ЗМІ повідомляли про зрив іракського контракту у 2012-13 роках.

"Ми приречені на те, щоб відпрацювати ці (таїландські - Ред.) контракти. Для економіки держави поставлений новий танк ще 50 років приноситиме додаткові надходження завдяки ремонту, модернізації, обслуговуванню тощо", - зауважив Пінькас. Щодо постачання БТР-4 в Ірак в "Укроборонпромі" DW повідомили, що контракт не зірвано, а умови співраці у його рамках опрацьовуються.

Бронеавтомобіль Дозор-Б

Бронеавтомобіль "Дозор-Б"

Експортер, який не експортує

Найновіші українські події офіційна статистика поки взагалі не відобразила. Так, після початку воєнного конфлікту на Донбасі було перервано торговельні відносини в оборонній сфері з Росією, яка була для України одним з найбільших ринків, зокрема, закупала українські вертолітні двигуни. Крім того, з середини 2014 року Київ припинив обслуговування іноземних контрактів за тими напрямами, в яких існує потреба збройних сил. "Певні контракти, особливо важливі для держави, все-таки відпрацьовуються, але, підкреслюю, не за рахунок нашої армії", - повідомив Сергій Пінькас, не уточнивши, про які саме контракти йде мова.

Основні ринки українського експорту озброєнь - це країни Азії, Африки та Близького Сходу. Стратегічна мета "Укроборонпрому" - вийти за межі ринків радянської техніки, зокрема, на європейські ринки, повідомив Пінькас. За його словами, за вісім місяців роботи нового керівництва концерн знайшов понад 40 нових країн-партнерів.

Конкурентні переваги України?

Заступник гендиректора "Укроборонпрому" розповів, що замість того, щоб просто продавати радянську техніку, планується реалізовувати модернізовані зразки, наприклад, це може потенційно стосуватися танків Т-72. Однією з переваг українських розробок є відносно низька ціна. "Так, бронеавтомобіль "Дозор-Б" втричі дешевший за світові аналоги. Ми могли би його випускати до 300 одиниць на рік, - розповів Сергій Пінькас. - А легкий протитанковий ракетний комплекс "Корсар" стріляє на ту саму відстань, що і американський Javelin, ефективність ураження броні має не меншу, але у 20 разів дешевший".

Бронеавтомобіль КрАЗ Спартан

Бронеавтомобіль КрАЗ "Спартан"

Сімон Веземан, утім, нагадує, що за останні 25 років Україна дуже мало витрачала на нові розробки. "Виходячи з досвіду українського експорту, було багато нарікань на якість, наприклад, від Іраку. Імідж України не є позитивним", - додав експерт.

Нині, щоправда, Україна отримала можливість бойового випробування нових зразків. "Так, було внесено більш ніж 900 змін до конструкторської документації через спілкування з людьми, які займаються експлуатацією в зоні АТО. Ми розуміємо, що зброя, яка пройде випробування війною, буде більш конкурентоздатна", - зауважив Пінькас.

Чи є Україні, що продавати?

Крім "Укроборонпрому" до найбільших експортерів належать також підприємства авіаційної галузі, наприклад, концерн "Антонов" та ПАТ "Мотор Січ". Так, наприклад, проходить випробування військово-транспортний літак АН-178.

Тривалий час вантажівки та авто для транспортування особового складу постачав на експорт "АвтоКрАЗ", який після початку АТО почав також виробляти бронеавтомобілі "Кугуар" і "Спартан". "Ми на сьогодні більш як 50 відсотків продукції експортуємо в різні країни світу. В нашому портфелі понад 70 країн світу, близько 30 армій мають на озброєнні нашу техніку, ми також - офіційний постачальник ООН", - розповів DW генеральний директор "АвтоКрАЗ" Роман Черняк. За його словами, у 2013 році його підприємство експортувало 1000 автомобілів, у 2014 році - 600, оскільки "треба було постачати техніку нашій армії". Він додав, що зараз "АвтоКрАЗ" намагається збільшити виробничі потужності.

DW.COM

"Укроборонпром", як розповів DW перший заступник генерального директора Сергій Пінькас, теж має амбітні плани. Це будівництво патронного заводу замість втрачених виробничих потужностей у Луганську. В бронетанковій сфері планується початок випуску БМП-64 - поєднання бойової машини піхоти і танка. "Є також плани стосовно безпілотного літального апарату українського виробництва. Визначено два виробники: приватне підприємство та один із заводів "Укроборонпрому" у Києві. Це інтелектуально та за технічними характеристиками два різні продукти. Який з них краще спрацює, той і вироблятимуть", - розповів Сергій Пінькас.

Казки про потенціал ОПК для економіки

Щоправда, ймовірність того, що збільшення потужностей ОПК стане стимулом для розвитку української економіки, схоже, така ж незначна, як і входження України до п'ятірки найбільших експортерів зброї у світі. Навіть у ФРН оборонна промисловість має обмежене значення для модернізації економіки, розповів DW експерт кельнського Інституту німецької економіки Клаус-Гайнер Рель. На його думку, ОПК може дати поштовх для розвитку економіки тоді, коли для військових потреб розробляються нові технології, які потім отримують цивільне застосування. "На військові розробки витрачаються величезні кошти, які би могли і не інвестувати у такі самі цивільні технології", - пояснює економіст.

Більш скептичним є Сімон Веземан. "Говорять про ефект "переливання", коли оборонна промисловість виступає драйвером розвитку економіки та технологій, проте це часто казки. Радше цивільні технології використовуються для військових цілей", - пояснює експерт. Втім, він вважає цілком раціональним використання вже наявної оборонної промисловості для заробітку грошей, хоча для цього потрібно постійно вкладати нові кошти у її подальший розвиток.

Аудіо й відео до теми