Одеський Караваджо в Берліні: картину терміново треба реставрувати, але де? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.07.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Одеський Караваджо в Берліні: картину терміново треба реставрувати, але де?

Вилучена в Берліні вкрадена в Одесі картина Караваджо «Поцілунок Іуди» все ще в німецькій столиці. Невідомо, коли картина повернеться до України. Натомість є сумніви у її справжності й застереження щодо перевезення.

default

Через чотири тижні мине два роки з дня одного з найбільших пограбувань в історії українських музеїв. 31 липня 2008 року до Одеського музею західного й східного мистецтва через вікно заліз зловмисник, який вирізав з рами картину відомого італійського майстра Караваджо «Поцілунок Іуди», відому ще під назвою «Взяття Христа під варту».

На щастя, картину вже знайдено. У Берліні, в останній момент до її остаточного продажу крадіями. Сталося це тиждень тому. На запитання Deutsche Welle, яка доля картини далі, ми дізналися: «Картина, як і раніше, перебуває в Берліні, під спеціальною охороною в одному з аукціонних домів. Спочатку там буде проведена експертиза картини фахівцем-мистецтвознавцем Фонду Прусської культурної спадщини, бо з’явилися сумніви щодо справжності картини. Треба почекати спершу, які будуть його висновки», - повідомив Мартін Штельтнер, речник прокуратури міста Берліна.

Сумніви щодо справжності

Інформація про сумніви щодо справжності картини з’явилася всередині тижня, після інтерв’ю мистецтвознавця Роберто Контіні берлінські газеті Tagespiegel. У ньому піддавалася сумніву оригінальність одеського полотна, датованого 1598 роком. Висновок, який робить Контіні – справжній «Поцілунок Іуди» роботи Караваджо, написаний 1602 року, висить у Національній галереї Ірландії.

Дізнатися від самого Контіні, чи бачив він цими днями вилучену німецькою поліцією картину, нам не вдалося. Мистецтвознавець, який працює у міській Художній галереї Берліна й готує нині велику берлінську виставку про творчість Караваджо, просто втратив голос від багаточисельних інтерв’ю. Директор Художньої галереї Берліна Бернд-Вольфґанґ Ліндеманн пояснив замість свого колеги: «З картинами старих майстрів досить часто буває таке, що є кілька версій одного сюжету. У випадку з картиною, яка висить у Дубліні, фахівці констатують, що є більше джерел інформації, які вказують на авторство Караваджо. До того ж якість картини й той факт, що її придбали 1603 року, а написана вона була 1602 року, свідчить про те, що її написав саме Караваджо».

Картину треба рятувати

Сам Ліндеманн не бачив полотна, яке вилучили в злодіїв у Берліні. Від речника столичної прокуратури ми не дізналися, хто саме проводить експертизу картини і як довго це дослідження триватиме. Він зголосився констатувати тільки таке: «Фактом є те, що картина перебуває у досить поганому стані. З нею поводилися зовсім не так, як це слід було б робити з творами мистецтва такого ґатунку», - сказав Мартін Штельтнер.

Цю думку підтверджує і Бернд-Вольфґанґ Ліндеманн: «На фотографії, яку оприлюднила поліція, добре видно, що викрадачі дуже пошкодили полотно, склавши його. Як на мене, то вони просто «зґвалтували» картину. У такому стані її неможливо транспортувати. Тому я запропонував як Федеральному, так і земельному управлінню кримінальної поліції, що фахівці нашої картинної галереї могли б принаймні перебрати на себе процес підготовки картини до перевезення. Звісно, лише за умови, що одеський музей погодиться з цією пропозицією», – сказав Ліндеманн.

На його думку, ці питання на сьогодні є набагато важливішими, ніж спекуляції про оригінальність чи ні, про ціну в 100 мільйонів чи «всього» у 200-500 тисяч євро.

У Німеччині готові реставрувати, одесити поки про це не чули

«Вертикальні пошкодження, які бачимо на фото, очевидно, не є зіпсованою полотняною основою, там швидше просто відлущилася фарба. У полотна інша еластичність, ніж у фарби, яка на нього накладається. Тому, якщо полотно згинається, фарба в якийсь момент не витримує напруження й починає тріскатися й осипатися. З фото можна припустити, що на вертикальних місцях згину ця фарба облущилася, але невідомо, як справи з рештою фарби. Адже може бути, що вона тільки-тільки тримається. Тому моя настирлива пропозиція й полягає в тому, що треба якомога швидше з фаховим підходом законсервувати картину», - наголошує Ліндеманн.

Директор Художньої галереї Берліна не виключає, що ще до транспортування в Україну, в Берліні, можна було б провести й реставрацію картини. Ліндеманн сказав Deutsche Welle, що звертатиметься з відповідною пропозицією до Одеси. Однак його одеський колега, директор Музею західного й східного мистецтва Володимир Островський поки пропозицій з Берліна не отримував. І сприйняв з великим жалем відновлення дискусії про справжність одеського Караваджо.

Давня дискусія

«Це полеміка, яка має давню історію. Коли тільки почалися наші нормальні контакти із зарубіжними музеями, у часи горбачовської відлиги, ми отримали листа від мистецтвознавця Серджио Бенедетті з проханням надіслати кольорову фотографію нашої картини «Поцілунок Іуди чи Взяття під варту Ісуса Христа», яка була в Одеському музеї західного та східного мистецтва з 20-их років минулого століття», - пригадує Островський.

Це прохання одесити виконали. Щоправда, зробили тоді фотографію такої якості, яка була можлива, тобто на кольоровій плівці не найвищого ґатунку. Цю фотографію відіслали мистецтвознавцю Бенедетті. «Через рік ми отримали листа від нього з висновками про те, що у нас у музеї – копія, а не оригінал Караваджо. Нам тоді було дуже прикро, бо як же можна робити висновки на основі неякісної фотографії?» - запитує Островський. У відповідь одесити зверталися до Бенедетті із запрошенням приїхати до Одеси й подивитися на картину на місці, зробити дослідження. Але така експертиза ніколи не була зроблена. А коли в Одесі дізналися, що Серджио Бенедетті є головним куратором Національної галереї в Дубліні, де нібито висить «найоригінальніший» варіант «Поцілунку Іуди» Караваджо, то зрозуміли, що цей мистецтвознавець – людина досить заангажована, яка може працювати на користь своєї галереї.

Після цього невдалого контакту одеський шедевр виставлявся на виставках за кордоном, зокрема в Італії, Іспанії та Німеччині. І, за словами директора одеського музею, завжди отримував блискучі відгуки від багатьох мистецтвознавців. «Після цього ми заспокоїлися щодо нашого Караваджо. Але, на жаль, невдовзі картину вкрали. Нині ми дуже тішимося, що картину знайшли в Берліні. Ми чекаємо тепер, коли полотно нарешті повернуть до Києва, де ми його зможемо побачити і, звичайно, реставрувати, бо воно зараз у жахливому стані», - каже Островський.

Непростий пошук реставратора

Директор Одеського музею західного й східного мистецтва дотримується думки, що вилучену в Берліні картину спершу повернуть до України, а потім, як він каже, на слов’янському просторі вирішуватимуть, хто робитиме реставрацію. «Питання це досить складне, бо вся історія з картиною набула соціально-політичного резонансу, що є досить шкідливим для нашої картини. Тепер нам буде дуже непросто підібрати реставратора», - переконаний Островський. Директор одеського музею каже, що не він вирішуватиме, хто робитиме реставрацію. «Боюся, що це будуть вирішувати чиновники в Києві», - каже Островський, вказуючи зокрема на такий аспект, як оплата реставраційних робіт. Він називає реставраторів з Москви та Санкт-Петербурга як кращих на царині давнього мистецтва у слов’янському просторі.

Водночас він досить скептично ставиться до тієї експертизи, яку нині проводять у Берліні. «На моє глибоке переконання, єдині, хто можуть сказати, що це – їхня картина, це працівники Одеського музею західного й східного мистецтва. Ця картина жила поруч з нами багато десятиліть. Ми знаємо деякі деталі цієї картини, не живописні, а, так би мовити, відмітки часу, про які не знає ніхто», - каже Островський. .

Спеціалісти з Одеси, які вже багато десятиліть працюють у музеї, готові були б прибути до Німеччини й оглянути полотно. Однак, чи станеться це, поки невідомо. Набагато певнішою є в усій цій історії інформація про те, що проти одного із захоплених ймовірних крадіїв уже заведено справу в Німеччині. Щодо трьох інших іде мова про їхню депортацію до України, де ними мали б займатися українська прокуратура й міліція.

Автор: Леся Юрченко

Редактор: Тетяна Бондаренко

DW.COM

Реклама