(Не)участь України у сесії ПАРЄ: Делегації не буде, але депутати поїдуть | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.09.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

(Не)участь України у сесії ПАРЄ: Делегації не буде, але депутати поїдуть

Нова українська делегація в ПАРЄ не братиме участі у жовтневій сесії асамблеї. Інтереси України на ній відстоюватимуть колишні члени делегації. Експерти вважають це рішення прийнятним, але тимчасовим.

Попри те, що офіційно Україна не братиме участі в осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), українські депутати все ж таки відвідують Страсбург. Жовтнева сесія ПАРЄ розпочнеться 30 вересня. Як стало відомо DW з власних джерел, до Страсбурга наступного тижня мають вирушити п'ятеро народних депутатів, які входили до попереднього складу делегації: Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність"), Сергій Соболєв і Сергій Власенко ("Батьківщина"), Юлія Льовочкіна ("Опозиційна платформа - За життя") і Андрій Лопушанський ("Європейська солідарність").

"Взяти участь у роботі сесії у такому форматі було вирішено для того, щоб подати чіткий дипломатичний сигнал про те, що повернення Росії в ПАРЄ було великою помилкою і ударом по авторитету РЄ, водночас українська позиція має звучати на цій сесії, бо на ній розглядатимуться важливі для нас питання", - сказав DW Олексій Гончаренко. Він переконаний, що присутність на сесії окремих членів зі старої делегації дозволить захисти інтереси України.

Олексій Гончаренко серед тих, хто поїде до Страсбурга

Олексій Гончаренко серед тих, хто поїде до Страсбурга

Окремо Гончаренко наголосив, що українські депутати не прийматимуть участі в офіційних святкових заходах з нагоди 70-річчя Ради Європи, які пройдуть у рамках жовтневої сесії в Страсбурзі.

Раніше відсутність нової української делегації в Страсбурзі її очільниця Єлізавета Ясько ("Слуга народу") пояснила тим, що в у такий спосіб український парламент висловлює свій протест проти безумовного повернення делегації Росії в ПАРЄ. 

Чому образився Київ

Повернення російської делегації в ПАРЄ, яка у 2014 році була позбавлена права голосу через незаконну анексію Криму і з 2016 року з власної волі не приймала участі в роботі сесії, відбулося цього літа. Під час червневого засідання асамблея проголосувала за резолюцію, яка доповнила свій регламент забороною накладати санкції на національні делегації у вигляді позбавлення права голосувати, виступати і бути представленими в ПАРЄ. Це дало можливість підтвердити повноваження російської делегації, попри те, що Москва не виконала жодної з резолюцій щодо України. У Києві тоді гостро відреагували на це рішення ПАРЄ. Українське МЗС назвало його "неприпустимою поступкою Москві", а у Верховній Раді пообіцяли у відповідь виробити нову стратегію у відносинах з ПАРЄ. 

І от практичним проявом такої стратегії й стало рішення комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва ВР не надсилати на розгляд асамблеї повноваження новопризначеної української делегації. Згідно з регламентом ПАРЄ, за такого розвитку подій повноваження членів старої делегації залишаються чинними, і вони мають право приймати участь у роботі сесії.

Незрозумілий статус

Колишній голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв ("Європейська солідарність") критикує рішення комітету ВР.

Володимир Ар'єв: Я не поділяю політику ні туди, ні сюди

Володимир Ар'єв: "Я не поділяю політику "ні туди, ні сюди"

"Я не дуже поділяю політику "ні туди, ні сюди". Хоча бойкот сесії виправданий після ганьби асамблеї, яка з порушенням всіх принципів і цінностей повернула РФ у ПАРЄ, проте рішення про склад нової української делегації вже прийняте, тому я не зовсім розумію реальний статус тих, хто поїде на сесію", - зазначив Ар'єв у коментарі DW.

Він також нагадав, що Венеціанська комісія ще не винесла свого рішення щодо звернення регламентного комітету ПАРЄ з приводу легітимності російських депутатів, обраних з врахуванням голосів жителів окупованого Криму. "Прийти й сидіти в залі поруч з російськими депутатами я вважаю дуже передчасним", - наголосив Ар'єв, зауваживши, що він особисто відмовився від пропозиції поїхати до Страсбурга.

"З цього приводу ми маємо дві позиції: жорсткий бойкот - раз у ПАРЄ є Росія, то там не буде України, - або ж продовжувати відстоювати національні інтереси всіма засобами, які має у своєму розпорядженні асамблея", - пояснює Олексій Гончаренко і зауважує, що є прихильником другої позиції. На його думку, головна цінність ПАРЄ "в тому, що до роботи в ній залучені парламентарі 47 країн, які напряму причетні до формування зовнішньої політики, а отже вона є важливою міжнародною платформою для донесення світові позиції України". "Не думаю, що ігнорування ПАРЄ буде доречним і принесе нам якісь плюси", - вважає депутат.

Бойкот не принесе плюсів

Подібної думки дотримується й модератор аналітичної групи Geostrategy, професор Сергій Даниленко. Він вважає, що представникам старої української делегації варто їхати на нинішню сесію хоча б заради того, що на комітеті ПАРЄ розглядатиметься проект доповіді щодо порушень прав кримських татар у Криму. "Участю у цьому обговоренні ми доведемо принцип "нічого про Україну без України", - зазначив він.

Експерт також наголошує, що після обміну в'язнями між Києвом і Москвою "в асамблеї знайдеться багато охочих говорити про потепління в українсько-російських відносинах, виправдовуючи тим самим зняття санкцій з Росії в ПАРЄ". На думку ж Даниленка, тут ідеться не про потепління, а про "вимушену реакцію РФ на тривалий міжнародний тиск та на відповідне рішення Міжнародного трибуналу з морського права". І хоча б для того, аби це пояснити, представникам України варто бути в Страсбурзі. 

Реклама