1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Повернення Росії в ПАРЄ - тріумф Путіна

Редактор FAZ Райнгард Везер
Райнгард Фезер
26 червня 2019 р.

Те, що Росії йдеться про Раду Європи в контексті захисту прав людини, неприпустима ілюзія. Для неї скасування санкцій, запроваджених через агресію проти України, є тріумфом, вважає оглядач FAZ Райнгард Везер.

https://p.dw.com/p/3L6jZ
Будівля Ради Європи у Стразбурзі
Будівля Ради Європи у СтразбурзіФото: picture-alliance/imageBROKER/T. Robbin

Повернення права голосу російській делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) є кінцем цієї організації, попередили українські депутати. Це перебільшення, але й помилковим це твердження не є. Рада Європи, найстаріша європейська організація, бачить себе наглядачем за дотриманням прав людини. Який авторитет у майбутньому хоче мати організація, коли збройна агресія однієї її держави-члена проти іншої держави-члена не має наслідків в рамках самої організації? Санкції були зняті без помітних кроків у відповідь з боку Росії.

Райнгард Везер
Райнгард ВезерФото: Frankfurter Allgemeine Zeitung

Причини, через які російські депутати у ПАРЄ протягом п'яти років не мали права голосу, нікуди не зникли. Більше того - до них додалися нові порушення принципів Ради Європи з боку Москви. Тому повернення російських депутатів до ПАРЄ може стати ударом, від якого Рада Європи ще довгий час не зможе оговтатися. Значення цієї організації і без того никне. Це є прикрим фактом, і не лише через її заслуги у демократизації Східної Європи після падіння комунізму. У державах, які коливаються у сірій зоні між авторитаризмом та демократією, ця організація є опорою для тих осіб, які у державних інституціях або у громадянському суспільстві наполегливо працюють над втіленням у життя демократичних цінностей. Для прикладу - в Україні.

Німеччина зіграла особливу роль у цьому прикрому розвитку подій. Німецька зовнішня політика, прагнучи утримати Росію у Раді Європи, повертається до старої моделі відносин з Москвою, у якій поступливість плутають із діалогом. Моделі, яка, здавалося, вже віджила своє. 

Насправді існують вагомі аргументи на користь того, щоб Росія залишалася у складі Ради Європи - наприклад, для того, щоб 140 мільйонів громадян цієї країни мали можливість звертатися до Європейського суду з прав людини. Але неприпустимою ілюзією було б думати, що російському керівництву справді йдеться про Раду Європи як правозахисну організацію. Для нього скасування санкцій, які були запроваджені через агресію проти України, є тріумфом. Промовистим є те, що тепер РФ хоче бачити віцепрезидентом ПАРЄ людину, проти якої запроваджені санкції ЄС (голову комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леоніда Слуцького. - Ред.).

Без права перепублікації. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні

Сайт Frankfurter Allgemeine Zeitung

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Лавров vs. Геращенко: скандальне рішення ПАРЄ по Росії (25.06.2019)