Лейпциг: саксонська краса | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.12.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Лейпциг: саксонська краса

Лейпцигу - як і багатьом іншим східнонімецьким містам - теж треба було боротися з безробіттям та відтоком населення. Проте цьому місту вдалося подолати труднощі й залучити інвестиції.

Гід Міхаель Шааф веде групу туристів відреставрованими вулицями старої частини Лейпцига: повз ресторан "Пивниця Ауербаха" ("Auerbachs Keller") до Томаскірхе, площі Нашмаркт та Старої ратуші. Ті ж зацікавлено роздивляються архітектурні пам'ятки. Щороку місто, відоме своїм університетом і ярмарками, відвідує понад два мільйони туристів.

Місто ярмарків і торгівлі в Європі

"Я жила тут до 1987 року, - розповідає туристка з Франкфурта-на-Майні, котра буває в Лейпцигу регулярно, аби слідкувати за тим, як розвивається її рідне місто. - Його більше не впізнати. Раніше будинки були старими й сірими". Відреставровані кам'яниці свідчать про те, яким Лейпциг був колись: містом ярмарків і торгівлі, економічним центром, котрий забезпечував своїм жителям добробут та престиж.

Міхаель Шааф показує групі туристів старий Лейпциг

Міхаель Шааф показує групі туристів старий Лейпциг

Тим, хто запитає, чому Лейпциг досить стерпно переніс важкі роки новітньої історії, потрібно озирнутися на 1497 рік. Саме тоді імператор Священної Римської імперії Максиміліан І надав лейпцизьким ярмаркам імперський статус з огляду на вигідне для торгівлі розташування міста. З тих пір Лейпциг ріс і процвітав. У ньому з'явилося книгодрукування, ливарництво, розвивалося виробництво хутра й текстилю. Незадовго до початку Другої світової війни число жителів Лейпцига складало майже 720 тисяч. Щільна мережа залізниць зв'язувала місто зі світом.

Містові з такою інфраструктурою й торгівельними традиціями було легше перенести 40 років історії НДР", - говорить бургомістр Уве Альбрехт. Проте новітня історія все ще дає про себе знати.

Лейпциг: Стара ратуша

Лейпциг: Стара ратуша

"Після падіння Берлінського муру економіка Лейпцига зазнала майже повного краху. "У нас було безробіття на рівні 30 відсотків, масове безробіття", - розповідає Альбрехт. Проте на відміну від інших міст у "нових" федеральних землях, Лейпцигу вдалося зупинити відтік населення.

Відомий Лейпцизький університет, у якому свого часу вчилися Ґете, Лессинґ та Ніцше, приваблює в місто перспективну молодь. Завдяки цьому за останні кілька років населення Лейпцига значно збільшилося. Зараз тут проживає понад півмільйона людей, а спеціалістів, за словами бургомістра Альбрехта, вистачить для того, аби й далі залучати в регіон інвестиції серйозного бізнесу.

Логістичні підприємства й автомобілебудівники переїздять до Лейпцига

Будівельні крани й бетонні опори височіють у полі безпосередньо біля аеропорту Лейпциг-Галле. Там, де зараз лише екскаватори й бульдозери, починаючи від 2013 року, випускатимуть Porsche Cayenne. Автомобілебудівник відкрив тут свій завод 2002 року і з того часу постійно розширює виробничі потужності. Також у Лейпцигу з'явилися представництва BMW, Amazon та Siemens.

Вантажний термінал DHL в Лейпцигу

Вантажний термінал DHL в Лейпцигу

Вигідне місцезнаходження Лейпцига в центрі Європи, яке свого часу дуже цінували крамарі й торгівці, й сьогодні є перевагою міста. Дочірнє підприємство Deutsche Post - DHL - розмістило тут один з трьох найбільших у світі повітряних вантажних терміналів. Уночі ангари й складські приміщення оживають: обслуговування 60 злетів і посадок потребує робочих рук.

Усе, що в Європі відправляється за допомогою експрес-пошти, так чи інакше проходить через аеропорт Лейпциг-Галле. "Тут працює біля 3300 осіб", - розповідає Манфред Гаушильд із компанії DHL. Тим часом в аеропорту з'явилися й нові логістичні компанії на кшталт Aerologic. Лейпциг-Галле перетворився на другий за величиною вантажний аеропорт Німеччини.

Безробіття все ще високе

Проте не дивлячись на те, що за останні роки до Лейпцига переїхало багато фірм, безробіття в місті все ще складає 10 відсотків, тоді як середній показник по Німеччині - 7 відсотків. Лейпцигові ще є над чим працювати, каже бургомістр Уве Альбрехт: "Існує багато галузей промисловості, у яких панує стан 1989 року. Багато чого ще треба зробити".

Нова головна будівля Лейпцигського університету

Нова головна будівля Лейпцигського університету

Гід Міхаель Шааф майже завершив прогулянку старою частиною Лейпцига. У кінці екскурсії він веде туристів до Бартельсгофу, старовинного торгівельного комплексу на ринковій площі, та розповідає про вирішальні для мирної революції в НДР понеділкові демонстрації в Лейпцигу - незадовго до падіння Берлінського муру.

"Людям допекли не лише політичний застій, але і стан міста", - говорить Шааф і піднімає чорно-білу фотографію. На ній зображений Бартельсгоф 1988 року: майже повністю зруйнована будівля, у дворі котрої скупчилося сміття і старі колоди. Сьогодні Бартельсгоф пофарбований на світло-жовтий колір. На першому поверсі з'явилися численні кафе й ресторани, а також крамнички, у яких продаються сувеніри й листівки.

DW.COM