Коментар: Дональд Трамп атакує Міжнародний кримінальний суд у Гаазі | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 16.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Коментар: Дональд Трамп атакує Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Персональними санкціями проти суддів США хочуть змусити до мовчання суд, що розслідує воєнні злочини. Європейські партнери мають цьому завадити, пише Бернд Ріґерт.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Лобова атака на Міжнародний кримінальний суд (МКС) з боку адміністрації президента США Дональда Трампа не була несподіваною. Погроза накласти санкції на суддів, службовців та навіть їхніх членів родин, вже близько року активно обговорюється. Тепер, здається, її хочуть втілити у життя.

Таким чином це буде ще одним протистоянням американського уряду з міжнародними організаціями та установами. Президент США використовує у цьому вже знайомий сценарій. Але із Міжнародним кримінальним судом подібний хід матиме серйозніші наслідки, ніж із ЮНЕСКО, СОТ, ВООЗ чи G20, які Трамп також намагається шантажувати за допомогою суміші погроз та позбавлення підтримки.

Читайте також: США анулювали візу головній прокурорці Міжнародного кримінального суду

Не "суд кенгуру"

Суд у Гаазі є наддержавною установою, яка утримується 123 країнами-членами. Його було створено після гіркого досвіду геноцидів у Африці та колишній Югославії наприкінці 1990-их років. США не належать до країн-членів суду, так само як Росія, Китай, Іран та Ізраїль. Тому Сполучені Штати не належать до юрисдикції МКС. Але "судом кенгуру" (англійська ідіома, що означає несправедливий суд. - Ред.), як його презирливо назвав державний секретар США Майк Помпео, він також не є. Суд є міжнародною установою, яка заслуговує на мінімальну повагу - навіть з боку популістично та націоналістично налаштованого держсекретаря.

Бернд Ріґерт, кореспондент DW у Брюсселі

Бернд Ріґерт, кореспондент DW у Брюсселі

Страх США щодо розслідувань суду, який не поділяє жоден з їхніх союзників по НАТО виглядає майже параноїдально. Не лише Дональд Трамп взяв на приціл судову установу, перед якою американський громадянин може відповідати хіба що теоретично. Ще президент США Білл Клінтон свого часу відкликав попередньо узгоджене рішення про членство США у суді. А його наступник Джордж Буш закликав опиратися МКС.

Що ж до конкретного розслідування, яке адміністрація Трампа хоче придушити за допомогою санкцій проти співробітників суду, - йдеться про Афганістан. Слідчі мають розібратися у перебігу операцій міжнародного контингенту, який перебуває в країні вже 19 років. Афганістан є членом МКС, і тому його юрисдикція поширюється на територію країни.

США мали б допомагати у процесах проти своїх громадян

Розслідування перебуває на попередній стадії та не має конкретних підозрюваних. Вивчається можливість здійснення воєнних злочинів з боку усіх сторін: Талібану, афганської армії, польових командирів, міжнародного контингенту під керівництвом НАТО та окремої місії американських військових. Суд може розпочати свою роботу лише тоді, коли система правосуддя країни щодо якої ведеться розслідування, не здатна сама впоратися із задачею. Процеси ж проти американських громадян могли бути можливими лише за умови співробітництва з боку США та передачі звинувачених у руки суддів. Оскільки Вашингтон цього зі зрозумілих причин ніколи не зробить, припущення про загрозу свавільного правосуддя є досить перебільшеним.

Міжнародний кримінальний суд роками критикували за те, що він опікується лише розслідуваннями у Африці. Деякі африканські країни навіть погрожували залишити МКС, а низка держав континенту досі не є членами суду. Росія не бере участі, бо боїться розслідування обставин анексії Криму. Ізраїль критикує попереднє розслідування щодо окупованих палестинських територій. Тому США зовсім не самотні у своєму несприйнятті суду.

Безпрецедентні методи

Та лише методи, обрані американським президентом, є безпрецедентними. Залякування суддів, адвокатів та членів їхніх родин - нетипово для західних демократій. Цьому не має жодного виправдання і це має викликати обурення. Не можна дозволяти Трампу цього дозволяти. Країни НАТО та ЄС не мають погоджуватись із цим. Бо тоді усі важкі зусилля зі створення міжнародного правосуддя були марними. Має панувати "верховенство права", а не право того, хто вважає себе найсильнішим у Білому домі.

Коментар висловлює особисту думка автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 02:46

Експерти про рішення Росії: Невизнання Гаазького трибуналу не звільняє від відповідальності (17.11.2016)

Реклама