Журналіст з трьома батьківщинами: ким був Павло Шеремет | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Журналіст з трьома батьківщинами: ким був Павло Шеремет

Журналіст, теле- та радіоведучий, автор книг та документальних фільмів, наставник молодих репортерів - Павло Шеремет загинув у Києві. DW згадує його життєвий шлях та чим він відзначився.

Павло Шеремет

Павло Шеремет

У Києві внаслідок вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет. О 7:45 ранку середи, 20 липня, на розі вулиць Богдана Хмельницького й Івана Франка в авто, у якому він перебував, спрацював вибуховий пристрій. Машина належала цивільній дружині Шеремета - редакторці-засновниці інтернет-видання "Українська правда" Олені Притулі. Самої Притули в автомобілі не було. Слідчі розглядають різні версії, зокрема, убивство Шеремета через його професійну діяльність, а також замах на Притулу.

Шеремета вбили за допомогою вибухового присторю, закладеного в автомобіль

Шеремета вбили за допомогою вибухового присторю, закладеного в автомобіль

Яскрава фігура білоруської журналістики

Павло Шеремет народився у Мінську в 1971 році. Його ім'я стало відомим у 1990-их роках - в 1996-му він працював головним редактором "Білоруської ділової газети". Серед іншого, був автором журналістського розслідування про зникнення опонентів президента Білорусі Олександра Лукашенка. В липні 1997 року його заарештували за зйомку репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні та звинуватили у "незаконному перетині". Загалом він провів у СІЗО КДБ Білорусі три місяці, поки за нього не заступився президент РФ Борис Єльцин та не попросив Лукашенка звільнити його.

Світлана Калінкіна, яка разом з Шереметом написала книгу "Випадковий президент" про Лукашенка, розповіла DW, що він поїхав з Білорусі, коли там стало неможливо працювати, до тоді ще демократичної Росії. "А коли в Росії стало неможливо працювати, він поїхав в Україну. Він не білоруський, не російський, не український, а європейський журналіст - на всі наші три країни він дивився своїм особливим поглядом", - додала вона.

"Він - одна з яскравих фігур білоруської журналістики", - так відгукується про Шеремета голова Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) Андрій Бастунець.

Білорусь-Росія-Україна

Починаючи з 1998 року, після переїзду в РФ, Шеремет працював на ОРТ (зараз - "Первый канал"), зокрема, вів інформаційні, аналітичні програми, був автором низки документальних фільмів. З каналу Шеремет пішов у 2008 році. Як він сам розповідав у інтерв'ю виданню Slon.ru, підставою стала його стаття в газеті "Ведомости" з думкою, що "Росія йде шляхом Білорусі". У 2013-2014 році він був ведучим програми "Прав?Да!" на телеканалі ОТР.

У 2005 році Шеремет став одним із засновників незалежного та популярного інформаційного порталу "Білоруський партизан". Крім книги про Лукашенка, він також написав і про війну 2008 року між Росією і Грузією та тодішнього грузинського президента й нинішнього українського політика Міхеіла Саакашвілі.

Павло Шеремет був одним із засновників премії імені Дмитра Завадського "За мужність і професіоналізм". Нагадаємо, оператора мінського корпункту ОРТ Завадського викрали 7 липня 2000 року, коли він поїхав у аеропорт столиці Білорусі зустрічати Шеремета. Імовірно, того ж дня Завадського і вбили.

Остання публікація Шеремета стосувалася розслідування щодо керівництва Одеського припортового заводу

Остання публікація Шеремета стосувалася розслідування щодо керівництва "Одеського припортового заводу"

Робота в Україні

Поступово життя журналіста ставало дедалі тісніше пов'язаним з Україною. З 2012 року Шеремет вів свій відомий блог на "Українській правді". В ньому він, звісно, не забував героїв своїх книг - Лукашенка та Саакашвілі, але останнім часом часто писав на теми боротьби з корупцією, а також рейдерів у державних силових структурах. Останній його допис стосувався розслідування щодо керівників "Одеського припортового заводу" та бійців раніше добровольчого батальйону, а зараз полку Нацгвардії "Азов". Остаточно в Київ журналіст переїхав у 2014 році. З вересня 2015-го він працював на "Радио Вести".

Крім того, як розповіла головна редакторка УП Севгіль Мусаєва-Боровик, Шеремет працював директором з розвитку УП: розвивав школу журналістики "Української правди", а також займався залученням грантів. На сайті УП виходили не тільки колонки, але й інші матеріали - інтерв'ю з головою парламентської фракції "Блок Петра Порошенка", істориком Тімоті Снайдером та головою Нацбанку України Валерією Гонтаревою.

Юлія Рябчун, яка вела разом з Шереметом ранкову програму на "Радио Вести", зауважила, що не знала на 100 відсотків професійних планів Павла Шеремета, але зауважує, що він підтримував новий політичний проект Сергія Лещенка, Мустафи Найєма та Світлани Заліщук. "Він у них вірив", - зазначила Рябчун.

Метр журналістики

Численні колеги Шеремета згадують його як позитивну людину та блискучого журналіста. "Він був одним з найбільш життєрадісних та позитивних людей, кого я зустрічала в житті. Це був журналіст, який міг займатися своєю роботою цілодобово, він завжди горів, завжди вчив молодих колег. Останнім часом займався розвитком школи журналістики "Української правди" - йому було чого навчати, для нас він був метром, символом", - сказала DW Мусаєва-Боровик.

"Павло завжди ходив по лезу бритви, але, здавалося, з того часу, як він живе в Україні, ризику стане менше. На жаль, саме там його зустріла трагічна смерть", - зауважив Андрій Бастунець.

"В роботі він був дуже цілеспрямованим, для нього не було недосяжних цілей. Він був професійним журналістом - прямолінійним, безстрашним, розумним", - розповідає Рябчун.

Дивитись відео 00:36
Now live
00:36 хв

Убито журналіста Павла Шеремета (20.07.2016)

Аудіо й відео до теми