Авторські права в добу цифрових технологій | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 25.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Авторські права в добу цифрових технологій

23 квітня світ відзначив День книги. В епоху інтернету книжки переживають революцію – тепер їх можна читати не в паперовій, а в електронній формі. Але як тоді захищати авторські права?

default

Електронна книжка.

У Німеччині копіювання літератури та музики довго вважалося напівлегальною справою. Але до масового поширення комп’ютерів та цифрової копіювальної техніки на це не звертали багато уваги. Усе змінив інтернет, який зробив копіювання справою кількох секунд.

Контрольні органи почали перевіряти сайти, деякі з яких було закрито. Велику увагу привернув до себе вирок шведського суду 2009 року – за порушення авторських прав власників інтернет-платформи pirate bay засудили на рік позбавлення волі та зобов’язали виплатити мільйонний штраф.

Але чи можна взагалі захищати права на будь-що, якщо воно вже потрапило до всесвітньої комп’ютерної мережі? Матіас Шпількамп вважає, що ні. Він – один із організаторів інтернет-платформи irights, що інформує про авторські права в мережі.

Google створює отлайн-бібліотеку

«Уявлення про те, що інтернет і копіювання цифрових даних можна контролювати, на мою думку, абсолютно ілюзорне. Залишається з’ясувати питання, як можуть ті, чий доробок використовують, отримувати від цього прибуток: письменники, музиканти, режисери. Для цього потрібне рішення, і той факт, що про це говорять, уже великий прогрес», - каже Шпількамп.

Значний поштовх дискусії про авторські права в інтернеті дав оператор найбільшої пошукової машини Google, що почав створювати велетенську цифрову бібліотеку в інтернеті. Google копіює книжки та викладає тексти в мережі. Юрист біржового об’єднання німецької книготоргівлі Крістіан Шпранг бачить у цьому велику небезпеку:

«Небезпека полягає в тому, що Google отримує доступ до багатьох мільйонів книжок. Таким чином він створює собі на новому ринку електронних текстів в інтернеті монопольну позицію. Тобто, всі ці дані будуть у руках одного приватного підприємства. Тут не йдеться про культурні цілі, а про те, щоб зайняти зараз перспективний ринок. Ідеться про речі (книжки), які фінансувалися і сотні років зберігалися за рахунок платників податків. Тепер все це продають задешево комерційній фірмі – це не видається мені правильною стратегією», - каже Шпранг.

Прагматичний підхід

Але справа не лише в комерціалізації суспільної культурної спадщини. Автори та видавці, за словами юриста, повинні зберегти свої права.

У свою чергу, Матіас Шпількамп з порталу irights вважає, що німецькі письменники могли б співпрацювати з Google, якби захотіли. Але їм довелося б погодитись на умови американського монополіста. В США плани концерну теж викликали хвилю критики та скарг з боку видавців та авторів. Дехто таки домовився, але загалом ситуація незрозуміла. Хоча суперечка призвела до того, що темою зацікавилась широка громадськість.

Прагматичний підхід до справи пропонує Зелена партія, каже Шпількамп: «Існує ідея, що кожний, хто має швидкісний інтернет, платитиме певний внесок. Це як абонплата за телебачення і радіо. Звичайно, не так багато, але скільки – це питання ще залишається відкритим. Тобто, слід провести економічне дослідження – скільки треба грошей».

Ця пропозиція – вимушена. Саме зараз було встановлено, що контролювати копіювання та обмін електронними даними майже неможливо. У Франції та Великобританії були запроваджені обмеження доступу. Щоправда, у некомерційному секторі існують прихильники безкоштовного інтернету без обмеження копіювання. Для них вільний доступ до мережі - це шанс для культурної творчості, вони бачать у цьому демократичний поступ. Але питання залишається – як тим, хто створює тексти, музику чи картинки, заробляти гроші? Матіас Шпількамп:

«Існує багато гілок бізнесу, що надають безкоштовну інформацію. Вони заробляють гроші на рекламі або на тому, що економісти називають «вертикальною інтеграцією». Наприклад, фірма Apple заробляє багато грошей не на музиці, а на приладах, на яких цю музику можну слухати. Ці прилади завантажують музику з інтернет-магазину – чудова інтеграція».

Автор: Гюнтер Біркеншток / Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський