Американці вибирають президента: важливий кожен голос

За право зайняти президентське крісло у США змагалися передусім нинішній глава Білого дому республіканець Джордж Буш, на долю якого випало повести країну в бій проти міжнародного тероризму, та представник Демократичної партії Джон Керрі. Жорстка передвиборна боротьба велася до останнього. Буквально перед самим голосування, соціологічні опитування показували, що обидва кандидати користуються практично однаковою популярністю. На телефонному зв”язку наш нью-йоркський кореспондент Валентин Лабунський. Доброго ранку, Валентине!

Доброго ранку.

Які у вас новини на цю годину?

Поки що продовжує лідирувати Джордж Буш. За станом на 01.30 третього листопада за нью-йоркським часом за нього проголосувало 249 виборщиків, за Джона Керрі – 207. У США складна двоступенева система голосування, і все залежить від голосів так званих виборщиків. Усього їх 538. Для перемоги одного з кандидатів суперників достатньо набрати 270 голосів виборщиків. Так що наразі для остаточної перемоги Бушу не вистачає 21 голосу, а Керрі 63-х.

Валентине, а як загалом пройшов день виборів?

В Америці виборчі дільниці здебільшого утворюються в школах, тому школи другого листопада було зачинено. Американці продемонстрували небачену досі активність. Очікується, що вперше з часів війни у В”єтнамі у виборах візьмуть участь більше 60 відсотків американців, які мають право голосу. Багато з них чекали на свою чергу проголосувати по дві й більше години. Головні кандидати на посаду президента проголосували ще вранці. Буш це зробив у рідному Техасі, а Керрі – в рідному Бостоні. На вибори до США вперше прибули групи спостерігачів від ОБСЄ та Росії. За їхніми словами, зафіксованих недоліків та порушень вистачає. Спостерігач від ОБСЄ Конрад Ольшевський, наприклад, зауважив, що моніторинг виборів у Сербії кілька місяців тому був простіший, ніж нині в США.

Які теми відігравали особливу роль під час виборчої кампанії?

Під час теледебатів та під час численних зустрічей з виборцями темою номер один була іракська війна та боротьба з тероризмом. Буш наполягав, що ця війна стала важливою складовою боротьби Америки зі світовим тероризмом, а Керрі називав її фатальною помилкою Буша, яка обійшлася Америці в 230 мільярдів доларів і більш як тисячу солдатських життів. Діаметрально протилежними були підходи кандидатів суперників і до таких нагальних проблем в Америці, як система оподаткування, охорона здоров”я, освіта, імміграція, аборти, одностатеві шлюби, тощо.

Валентине, паралельно проводяться вибори також до обох палат Конгресу США - палати представників та сенату. Хто перемагає під час цього голосування?

За попередніми даними, Республіканська партія збереже більшість в обох палатах американського Конгресу. Республіканці в результаті виборів другого листопада дістануть щонайменше 183 місця в палаті представників і 47 місць у сенаті, а демократи - 142 місця в палаті представників та 38 у сенаті.

Джордж Буш: найсуперечливіший американский президент

Отже, цілком імовірно, що наступним президентом США знову стане Джордж Буш, який, справді, є неординарною особистістю. Він перший американський президент, який пішов шляхом свого батька - колишнього глави Білого дому, - утворивши таким чином президентську династію. Він став також першим президентом США, якому довелося виборювати свою перемогу в Верховній судовій палаті. Щонайпізніше після початку війни проти Іраку Джордж Буш-молодший став найсуперечливішим президентом в історії США:

Коли в січні 2001-го року Джордж Буш складав присягу на посаду президента, вулицями Вашингтона пройшла багатотисячна демонстрація протесту. Подолати прірву, яка розділяє прихильників та критиків президента, не вдалося й донині. Джордж Буш народився шостого липня 1946-го року в Нью-Хейвені (штат Коннектикут). Ще коли він був дитиною, його родина перебралася в штат Техас, де його батько заробив свій капітал у нафтовому бізнесі. В елітному коледжі Буш-молодший привернув до себе увагу швидше надмірним вживанням спиртного, ніж своїми оцінками. Після невдалого старту як бізнесмен він вирішив зайнятися політикою і 1994-го року несподівано для всіх його обрали губернатором Техасу. На той час Джордж Буш вже відрікся від спиртного, а його дружина Лаура народила йому дві доньки. І от 2000-го року сталася справжня сенсація. Мало хто очікував, що під час президентських виборів республіканцю Джорджу Бушу вдасться перемогти демократа Аль Ґора. Щоправда, навколо цієї перемоги досі точаться дискусії, оскільки після суперечки навколо підрахунку голосів у штаті Флорида довелося звертатися до Вищої судової палати, аби правосуддя врешті-решт розставило всі крапки над ”І”. Лише через кілька місяців перебування на найвищій державній посаді Джорджу Бушу, який ще не мав достатньо досвіду у зовнішій політиці, довелося зіштовхнутися із найсерйознішим в його житті випробуванням. Йдеться про терористичні напади 11 вересня 2001-го року.

”Сьогодні було вчинено напад на свободу. Це справа рук боягуза, який не відважується діяти відкрито. Але ми захистимо свободу.”

Через тиждень на руїнах Всесвітнього торговельного центру Джордж Буш заявив про намір помститися ворогу. За підтримки міжнародної спільноти США вдарили по Афганістану з метою повалити режим талібів, які надавали підтримку ісламістським терористам. Вже незабаром стало зрозуміло, що Афганістан був для Буша тільки початком його глобальної боротьби проти тероризму. У січні 2002-го року він відніс до ”Осі зла” Ірак, Іран та Північну Корею. 19 березня 2003-го року розпочалася війна проти Іраку. Вже через шість тижнів американські солдати увійшли до Багдада, а президент Джордж Буш урочисто заявив про завершення бойових дій.

”Ми ще не до кінця виповнили наше завдання і не подолали всіх труднощів. Але режим Саддама Хусейне вже є минулим.”

Через шістнадцять місяців після цієї заяви в Іраку загинув тисячний американський солдат. Тим часом у цій країні, де так і не було знайдено зброю масового знищення, панує терор, а відбудова йде дуже складно. Під час передвиборної боротьби Джордж Буш запевнив виборців, що здатний у будь-який момент захистити Америку. До речі, війна проти тероризму дорого обійшлася американцям. Нинішня американська адміністрація планує додатково виділити на потреби своїх військ в Афганістані та Іраку 70 мільярдів доларів. Якщо за часів президента Біла Клінтона США могли похвалитися надлишком бюджету на суму в 236 мільярдів доларів, то тепер доводиться мати справу з дефіцитом у 413 мільярдів. У країні зростає безробіття, яке складає п”ять відсотків.

Джон Керрі – патріот та дипломат

Якщо з республіканцем Джорджем Бушем світ вже добре познайомився за останні чотири роки, то його суперник - демократ Джон Керрі - для багатьох за межами Америки залишається маловідомим. Спочатку йому довелося докласти чимало зусиль, аби підвищити свою популярність і в США. І це йому непогано вдалося, якщо врахувати надзвичайно напружену виборчу кампанію та рейтинги обох кандидатів:

”Моє ім”я – Джон Керрі. Я готовий виконати свій обов”язок.” Так, по-військовому відрапортував сенатор Керрі, коли його офіційно було обрано кандидатом від Демократичної партії на посаду президента США. Справа в тому, що цей політик має за своїми плечима також військову кар”єру: під час війни у В”єтнамі, яку він пройшов в офіцерському чині, його неодноразово нагороджували різними відзнаками. Під час передвиборної кампанії Керрі послідовно відстоював свій імідж справжнього воєнного героя, аби таким чином протиставити свою особу Джорджу Бушу, який сам себе оголосив воєнним президентом, маючи на увазі боротьбу з міжнародним тероризмом. Не дивно, що Джон Керрі постійно критикує політику Буша:

”Ми знаємо, що наша країна та наші війська тепер мають менше безпеки, оскільки у випадку з Іраком президент не виконав свої, так би мовити, домашні завдання. Цьому президентові та його адміністрації бракує необхідної компетенції, що загрожує нашим солдатам та нашій країні.”

Боротба проти міжнародного тероризму перебуває на першому місці і в списку пріоритетів Керрі. Але він вважає, що головна битва в цій справі має відбуватися не в Іраку. Крім того, використання Америкою в односторонньому порядку своєї військової сили є, на його думкою, стратегією, що в цій війні навряд чи принесе успіх. Як і Джордж Буш Керрі належить до однієї зі старих поважних родин східного узбережжя. Але на відміну від свого конкурента, який постійно демонструє свою прив”язаність до рідних місць, Джон Керрі постає перед виборцями, як джентельмен, що добре знає світ, вільно говорить французькою і має бездоганні манери. Своїм нинішнім багатством він завдячує, однак, не власному походженню або професійній діяльності, а своїй дружині, яка отримала в спадщину мільярди з власності концерну Heinz, відомого тим, що випускає кетчуп. Водночас за схожим на справжнього аристократа, високим та струнким 60-річним Джоном Керрі, які завжди досконало одягається, закріпився імідж неприступності. Критики закидають йому арогантність у поведінці та дефіцит популярності серед простих людей. Серед переваг називається його правдивість та досвід: юрист за освітою Керрі перебуває в політиці, починаючи від 1982-го року, коли його обрали на посаду віце-губернатора штату Массачусетс. 1984-го року він вперше, як представник свого штату, виборов місце сенатора, яке він вдало відстоював упродовж наступних років. У внутрішній політиці Керрі виступає за суворіший контроль за продажем вогнепальної зброї. Він вважається прихильником вільної торгівлі, альтернативних джерел енергії, відстоює право на аборти, наполягає на скасуванні смертної кари і обіцяє докорінно реформувати систему освіти.

Експерти: після виборів у США принципових змін у відносинах Вашингтона і Києва не відбудеться

За виборами в США стежать також і в Україні. Щоправда, українці приділяють цій події значно меншу увагу, ніж американці виборам українського президента. Про це можна судити з тієї незначної кількості українських кореспондентів та політиків, які цими днями відправилися до Америки. І все ж таки, що очікують у Києві від виборів американського президента. Слово нашому кореспонденту Захару Бутирському:

”На загал серед українських експертів поширена думка, що після виборів принципових змін у відносинах Вашингтона і Києва не відбудеться. Щоправда, деякі помітили важливий дипломатичний нюанс: демократ Клінтон у свій час відвідував Україну, а його наступник республіканець Буш – ні. Втім, народний депутат Юрій Павленко переконаний, що існує певна стратегія щодо України як важливої держави з точки зору Америки. І ця стратегія не залежить від того, хто є президентом. Водночас Павленко вважає, що в разі перемоги Керрі на перше місце вийде питання захисту демократичних цінностей в Україні:

”Позиція Керрі стосовно ситуації в Україні і оцих всіх порушень буде більш жорсткою, ніж у Буша, зразу ж після виборів. Тому що Керрі не має ніяких зобов‘язань по відношенню до нинішньої української влади. Це у першу чергу стосується участі України в антиіракській коаліції.”

Щодо Буша точка зору депутата така: до президентських виборів глава Білого дому був зацікавлений у максимальній присутності різних країн в Іраку, щоб зняти з себе відповідальність і розділити її з іншими учасниками коаліції, зокрема, й з Україною. З новим же мандатом на 4 роки президентства, це вже і для республіканської адміністрації не так важливо, каже Павленко:

”Я не можу виключити, що після нового переобрання Буша ця гра американської адміністрації з Україною, яка ґрунтується на участі України в коаліції і перебуванні батальойну в Іраку, не закінчиться.”

Речник Міністерства закордонних справ Маркіян Лубківський заявив, що Україна працюватиме з тим президентом США, якого обере народ. Нагадавши, що США є стратегічним партнером України. Тим часом, відомий експерт з питань зовнішньої політики Олександр Чародєєв вважає, що ставлення Керрі до Росії дещо прохолодніше, ніж у його опонента. Тож, за прогнозом Чародєєва, дії команди демократів у напрямку України мали б більш глибокий характер.”

Передачу провів Володимир Медяний