"Зеленський - продукт олігархічної системи"

Провідне швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung називає перемогу Володимира Зеленського передовсім результатом голосування на знак протесту проти нинішньої влади:

"Аргументи Порошенка про те, що з огляду на російську загрозу Україна не може собі дозволити обрати позбавленого політичного досвіду президента, ще й з певними симпатіями до Росії, очевидно не подіяли. Занадто вже він та його оточення набридли. Сюди долучилось обурення корупцією, збагаченням та непотизмом на верхівці влади та у повсякденному житті. Результат цих виборів є насамперед нагадуванням Порошенку та політичним елітам. Тому без глибокого обурення невиконаними обіцянками Порошенка у питаннях боротьби з корупцією, завершення війни на сході України - перемогу Зеленського годі зрозуміти. Результати свідчать не про безмежне захоплення Зеленським, а про надзвичайне несприйняття Порошенка".

Водночас оглядач видання Die Zeit з Гамбурга вказує на ірраціональність вибору, зробленого більшістю через невдоволення владою:

"За п'ять років після Майдану багато українців хочуть перезавантаження. При цьому, схоже, не має значення, що історія про "слугу народу" має один великий недолік: канал 1+1, на якому Зеленський зробив кар'єру і який останнім часом надав йому багато часу в ефірі, належить впливовому олігарху Ігорю Коломойському. Він мав конфлікт з Петром Порошенком. Бажання будь-що побачити зміни, схоже, були для народу важливішими за будь-який скепсис щодо можливих ляльководів і спонсорів за лаштунками".

"Повернення впливу Коломойського було би поганою новиною"

Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung вказує на те, що розчарування виборців у Порошенку далеко не завжди має раціональне підґрунтя. "Українці покладають на президента Петра Порошенка відповідальність за багато з того, що в країні не так. У чомусь звинувачення слушні, у чомусь безпідставні. Наприклад, з тим, що на Донбасі триває війна, він нічого не може зробити - цей конфлікт буде завершений лише тоді, коли російський режим відмовиться від своєї агресії (на що поки що мало що вказує). Нерідко антикорупційні реформи блокувалися не Порошенком, а суперечністю між інтересами окремих груп впливу у парламенті. Хоча він не надто намагався переламати ситуацію й нерідко сам йшов у хибному напрямку", - констатує FAZ.

Водночас оглядач видання сумнівається в тому, що Володимир Зеленський зможе керувати в нинішній ситуації значно краще - передовсім через брак політичного досвіду. "До цього додаються й сумніви, чи не вимагатиме олігарх Ігор Коломойський щось взамін на те, що його телеканал підтримував Зеленського. Повернення політичного впливу Коломойського було би поганою новиною для України", - застерігає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

"Хто піариться на телеканалах, вирішують олігархи"

Газета Süddeutsche Zeitung називає перемогу Володимира Зеленського "гучним ляпасом" Петру Порошенку:

"(Президент) цілком заслужив поразки. Порошенко не впорався або й відверто займався саботажем у розв'язанні двох проблем - повсюдної корупції та домінування декількох олігархів в українській економіці, політиці і ЗМІ. Це і не дивно, адже Порошенко і сам олігарх. Українцям цього вже вдосталь. Що завгодно, лише не продовження ери Порошенка - такий ключовий меседж цих виборів", - зазначає мюнхенське видання.

Оглядач водночас констатує, що і успіх Володимира Зеленського, якого українці обрали на знак протесту проти діючої олігархічної системи, був можливий саме завдяки цій системі. "Це стало можливим лише тому, що в українських ЗМІ домінують олігархи, які визначають, для кого є місце в ефірі, а для кого немає. Наприклад, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, який також балотувався на виборах і який багато років переконливо домагався боротьби з корупцією і виступав за обмеження впливу олігархів, знає про цю систему з власного досвіду: він роками не міг потрапити на екрани телевізорів і не мав можливості виступити на національному рівні у країні, де й досі 85 відсотків виборців отримують інформацію передовсім через телебачення. Це саме стосується і справді реформаторських партій, які час від часу з'являються в Україні - про них олігархічні канали не повідомляють. Не в останню чергу саме тому вони ніяк і не вийдуть за межі статусу дрібних партій", - критикує Süddeutsche Zeitung. Оглядач газети з Мюнхена застерігає, що перенесення у реальну політику суто телевізійного образу Зеленського, який хоче будь-що подобатися телеглядачам, може обернутися для країни "небезпечним популізмом, адже непопулярні рішення будуть зніматися з порядку денного".