1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Євродепутати хочуть реакції ЄС не лише на словах

Юрій Шейко
27 листопада 2018 р.

Низка євродепутатів хоче провести позачергове обговорення ескалації в Азовському морі. Для них також важливо, щоб запровадження воєнного стану в Україні не перешкодило проведенню виборів президента.

https://p.dw.com/p/3901E
Захоплені українські судна у порту анексованої Росією Керчі
Захоплені українські судна у порту анексованої Росією КерчіФото: picture-alliance/dpa/Tass/S. Malgavko

Напружену ситуацію в Азовському морі обговорювали в Брюсселі неодноразово впродовж цієї осені. І найбільша ескалація, коли три українських військових судна були атаковані з боку Росії під час спроби пройти до з Чорного до Азовського моря Керченською протокою, викликала низку заяв з боку і ЄС, і НАТО.

Воєнний стан - адекватна відповідь?

Хоча основна критика лунала на адресу Росії, значну увагу привернула і реакція України, тобто запровадження воєнного стану. Євродепутатка від Німеччини Ребекка Гармс заявила у розмові з DW, що рішення про воєнний стан - це справа України. Підстави для такого рішення вона бачить. "Але тут, у Брюсселі, ми були занепокоєні, які ці заходи можуть вплинути на громадянські права, особливо протягом передвиборчої кампанії. І чи взагалі передвиборча кампанія зможе проводитися нормально", - зазначила політик з фракції Зелених. Гармс задоволена, що ухвалене Верховною Радою рішення бере до уваги ці застереження.

Президент України Петро Порошенко спершу запропонував запровадити воєнний стан на 60 днів і таким чином довелося б змістити в часі початок передвиборної кампанії. Внаслідок дискусій у Верховній Раді український президент врешті-решт скоротив темін воєнного стану до 30 днів. 

Бельгійський євродепутат Марк Демесмакер, який, як і Гармс, входить до Комітету Європарламенту з асоціації з Україною, вважає запровадження воєнного стану зваженим, оскільки "він обмежений у часі, лише на 30 днів, а не як на початку пропонував президент Порошенко, а також обмежений лише на частину території України". Після запровадження Верховна Рада затвердила постановою дату виборів президента України - 31 березня 2019 року. "Найголовніше, дата виборів залишається такою, як і передбачалося. Тому це адекватний і зважений крок", - переконаний євродепутат з фракції Європейських консерваторів і реформістів.

"Неприйнятні" дії

У понеділок президент Європейської Ради Дональд Туск опублікував твіт із засудженням "застосування Росією сили". Речниця Єврокомісії Майя Косьянчич назвала дії РФ "неприйнятними". А НАТО провело екстрене засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. За її підсумками генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив: "Росія повинна зрозуміти, що її дії матимуть наслідки". І ЄС, і НАТО закликали Росію відпустити українських військових і кораблі та не перешкоджати руху суден у Керченській протоці.

Євросоюз ще в понеділок скликав засідання політичного і безпекового комітету, до якого входять посли усіх держав-членів об'єднання. Упродовж двох днів учасники засідання обговорювали події в Азовському морі. Як заявив DW чиновник ЄС на умовах анонімності, посли "погодилися, що ця остання ескалація є неприйнятною та закликали всіх демонструвати стриманість, а також вказали, що ЄС очікує від Росії негайного звільнення українських екіпажів і суден". Тобто, якихось рішень на засіданні комітету не ухвалили, але представники урядів усіх країн підтримали позицію зовнішньополітичної служби ЄС.

Про яку провокацію може йтися?

"Росія чітко продемонструвала агресивну поведінку", - каже голова комітету Європарламенту в закордонних справах Девід Макаллістер. Виходячи з договору між Україною і РФ щодо Азовського моря від 2003 року, він вважає, що "Росія не мала права робити те, що вона зробила". "Після незаконної анексії Криму Росією ми не можемо прийняти, що, як передбачається (Москвою. - Ред.), Азовське море крок за кроком ставатиме територіальними водами Росії", - наголосив німецький євродепутат з Європейської народної партії.

У Москві спробу перетину трьома українськими суднами Керченської протоки назвали провокацією з боку Києва. На думку Макаллістера, це типова форма російської пропаганди. "Якщо поглянути на справу об'єктивно, то я, м'яко кажучи, не впевнений, що це можна сприйняти як провокацію: малі українські судна були атаковані куди більшими російськими кораблями".

Більше, ніж просто слова

Бельгійський євродепутат Марк Демесмакер у розмові з DW назвав події в районі Керченської протоки "неприйнятним актом агресії проти України". "Вперше це неприхована російська агресія. Тепер вони припинили стверджувати, що не є залученими до війни проти України. Адже, очевидно, вони залучені", - зазначив Демесмакер.

Євродепутати, з котрими вдалось поспілкувати DW, закликали вдатися до дій, а не лише робити заяви. За словами Даріуша Росаті, який є співголовою Комітету асоціації Україна-ЄС, міжнародна спільнота має реагувати, оскільки президент Росії Володимир Путін "тестує межі, наскільки далеко він може зайти. З ним згоден і євродепутат з Європейської народної партії Едуард Кукан: "Ми повинні це сприйняти дуже серйозно і ми повинні не лише робити гарні заяви, але продемонструвати справжню силу. Інакше, я боюся, ситуація буде гіршою".

Зокрема, у середу, 28 листопада, євродепутати хочуть винести це питання на пленарне засідання. Європарламент у жовтні ухвалив резолюцію щодо Азовського моря. Але Демесмакер вважає, що пленарне засідання цього тижня є хорошою нагодою для всього Європарламенту "зробити чітку заяву, що ми це не приймаємо і що ми готові розширити санкції, якщо Росія продовжуватиме робити те саме". Поки що неясно, чи отримає ця ініціатива підтримку, і якщо так, то чи будуть це просто дебати, а буде розглянута навіть резолюція Європарламенту.

Заклики до НАТО

Євродепутатка Ребекка Гармс має уявлення, що може бути зроблено, крім просто заяв або закликів. На її думку, ситуація в Азовському морі та загалом у регіоні Чорного моря не є проблемою лише однієї України. На посилені перевірки комерційних суден та на "дедалі більші провокації" з боку Росії "Захід повинен реагувати інакше, ніж раніше". Гармс також виступає за посилення санкцій. "І я також переконана, що НАТО повинно вирішити, як збільшити свою присутність у Чорному морі", - заявила Гармс.

Нагода обговорити такий крок у НАТО буде вже наступного тижня. 4-5 грудня міністри закордонних справ Альянсу мають зібратися у Брюсселі на чергове засідання. Як повідомив Єнс Столтенберг, туди прибуде і глава МЗС України Павло Клімкін. Разом з ним та з представником Грузії міністри закордонних справ держав НАТО планують обговорити "питання, пов'язані з безпекою у регіоні Чорного моря".

Конфлікт навколо Азовського моря: як це було (26.11.2018)