Попри відведення військ: загроза війни Росії та України залишається? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.05.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Попри відведення військ: загроза війни Росії та України залишається?

Попри те що Росія оголосила про завершення "перевірок боєготовності збройних сил", велика кількість військових залишається поблизу кордону з Україною. Київ озвучив цю цифру. Про що вона свідчить?

Російські війська виводять з Криму, квітень 2021

Російські війська виводять з Криму, квітень 2021

Що відбувається з військами РФ, котрі були зосереджені в середині квітня 2021 року на кордоні з Україною, що викликало занепокоєння в Києві і в західних столицях? Російські військові справді повернулися до своїх казарм чи РФ тільки зробила вигляд, що відводить війська? Ці питання залишаються відкритими, але картина почала прояснюватися. Судячи із заяв у Києві, Вашингтоні та Брюсселі , Росія явно не поспішає з відведенням військ.

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 6 травня, на зустрічі з головою держдепартаменту США Ентоні Блінкеном у Києві заявив, що поблизу кордонів з Україною залишаються 75 тисяч військових РФ. За день до цього офіційні представники США озвучили в ЗМІ трохи більшу цифру - 80 тисяч. Зі схожою заявою виступив у четвер генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, мовляв, частину військ РФ відведено, але "десятки тисяч" залишилися. Очевидно, у це число входять російські сили в анексованому Криму й на території РФ поблизу північного й східного кордонів України.

Чмтайте також: Волкер: США мають детальну інформацію про російські війська на Донбасі

Які сили Росія стягнула до кордону з Україною

У середині квітня зосередження російських військ у цих регіонах досягло максимуму, починаючи від 2014 року. У Києві називали різні цифри: від 90 тисяч до понад 100 тисяч.

Президент України Володимир Зеленський під час відвідування українських військ на Донбасі, 8 квітня 2021

Президент України Володимир Зеленський під час відвідування українських військ на Донбасі, 8 квітня 2021

У цей час Росія проводила, за заявою міноборони, "контрольні перевірки боєготовності збройних сил" на всій території, включно з анексованим Кримом. Стягування військ до кордону з Україною відбувалося на тлі загострення бойових дій у Донбасі, де втрати України в протистоянні з підтримуваними Росією сепаратистами різко зросли. Це посилило побоювання масштабного військового зіткнення РФ та України.

Напруга ослабла після того, як міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про повернення військ у місця дислокаціїдо 1 травня. Підбиваючи на нараді з командувачами наприкінці квітня підсумки "перевірок", начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов повідомив про те, що в них взяли участь більше 300 тисяч військових. Поблизу кордонів України, крім уже розташованих там російських формувань, були додатково залучені підрозділи 58-ї та 41-ї армій, а також трьох повітряно-десантних дивізій - 7-ї, 76-ї та 98-ї. Раніше преса писала, що десантники цих з'єднань воювали в Україні, хоча РФ це заперечує. Один з небагатьох підтверджених інцидентів стався в серпні 2014 року, коли 10 військовослужбовців 98-ї дивізії повітряно-десантних військ були затримані українською армією на сході країни. Москва тоді заявила, що вони заблукали.

Армія РФ на кордоні з Україною, квітень 2021 (до заяви про відведення військ)

Армія РФ на кордоні з Україною, квітень 2021 (до заяви про відведення військ)

На квітневій нараді з Герасимовим було сказано, що особовий склад уже повернувся в місця дислокації, а транспортування техніки повинно завершитися до 8 травня, найпізніше - до 12 травня. Але є виняток. Частина озброєння 41-ї армії, яка перекидалася у Воронезьку область з Центрального військового округу, тобто з Сибіру, Уралу й Поволжя, залишиться до російсько-білоруських навчань "Захід-2021", запланованих на вересень. Про яке саме озброєння йдеться - невідомо.

Загроза війни РФ і України не зникла?

Московський військовий оглядач Павло Фельгенгауер у розмові з DW сказав, що РФ вивела частину військ з Криму, але, очевидно, залишила частину сил на півночі від України. Заяви російських військових про зброю, яка залишилася чекати на навчання, "розраховані на тих, хто нічого не розуміє". "Для того, щоб вивести війська й залишити важку техніку, потрібно мати подвійний набір важкої техніки, - каже Фельгенгауер. - А це можуть собі дозволити фінансово тільки американці й більше ніхто". За його словами, невеликий запас техніки є у РФ тільки в Південній Осетії.

Навчання російської армії в Криму, 22 квітня 2021

Навчання російської армії в Криму, 22 квітня 2021

Фельгенгауер вважає, що ризик масштабної військової конфронтації РФ з Україною нікуди не зник: "Велика регіональна війна з кожним днем ​​стає дедалі більш імовірною". На його думку, Москва створює умови для "флангового охоплення" й швидкого оточення частин української армії, як це було в серпні 2014-го під Іловайськом. Політичною метою такої можливої ​​операції Фельгенгауер вважає створення Москвою вигідних умов для переговорів із Заходом про розподіл сфер впливу, "нової Ялти", але зазначає, що "політичне рішення (про військову операцію) поки що не ухвалено". На його думку, з урахуванням погодних умов і стану доріг загострення бойових дій на Донбасі можливо в другій половині травня і влітку.

Микола Сунгуровський, директор військових програм київського аналітичного Центру імені Разумкова, в інтерв'ю DW також засумнівався у відведенні військ РФ від українських кордонів. Квітневі події він назвав "не звичайними навчаннями, а операцією зі збільшення ставок", пов'язавши це зі ситуацією всередині Росії, а також із загостренням відносин РФ із Заходом.

У чому перевага російських військових

Київський експерт зазначив, що сили, стягнуті РФ до українського кордону, приблизно рівні тим, що ними володіє Україна. Важливішим аспектом Сунгуровський вважає можливість армії Росії швидко перекинути резерви для проведення маневреної війни. За його словами, в разі масштабного протистояння Росія володіє значними можливостями зі завдання глибокого удару в тил збройних сил України. Про переваги Росії у веденні "високоманевреної війни" каже і Павло Фельгенгауер. Він зауважив, що в останні роки Росія створила навколо України потужне військове угруповання, а в квітні "перевірили, як можна підтягнути ще Центральний військовий округ".

Український експерт Сунгуровський вважає, що до локальної війни українська армія підготовлена ​​краще, ніж до великого зіткнення з РФ. Але ймовірність такого зіткнення Сунгуровський вважає "досить низькою" - через загрозу в такому випадку жорстких санкцій з боку Заходу.

Дивитись відео 06:52

Загроза вторгнення в Україну - інструмент впливу Путіна на Захід (07.05.2021)

Також за темою