Конституційна криза - як судді провалили обрання свого представника в КСУ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.03.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Конституційна криза - як судді провалили обрання свого представника в КСУ

В Україні шукають вихід з конституційної кризи. З’їзд суддів хотів змінити розстановку сил у Конституційному суді шляхом обрання туди свого третього представника. Однак все пішло не за планом.

Несподівана зміна локації, вуличний протест, три кордони поліції, коридор з рамок-металошукачів та ретельний "фейс-контроль". Потрапити на черговий XVIII з’їзд суддів України, який проходив у Києві 9 -11 березня, було нелегко.

З'їзд суддів - це найвищий орган суддівського самоврядування. На нього щорічно збираються судді-делегати від суддівських колективів зі всієї країни, аби обговорити свої поточні проблеми та кадрові питання. Головною інтригою цьогорічного з'їзду було те, чи вдасться суддям обрати суддю Конституційного суду України (КСУ) за своєю квотою.  У 2019 році з’їзд делегував туди своїх двох представників. Одне місце за суддівською квотою залишалось вакантним. Його з’їзд суддів і збирався заповнити. 

Попередження громадськості

Ще перед початком з'їзду суддів громадські активісти застерігали, що призначення представника з’їзду суддів може суттєво змінити розстановку сил у Конституційному суді та ще більше поглибити конституційну кризу. Саме тому вони вимагали, аби добір кандидатів у КС відбувався на відкритому конкурсі. До цієї вимоги приєдналися йпосли країн "Великої сімки", закликаючи з’їзд суддів відкласти призначення до Конституційного суду.

Богдан Моніч не бачив причин, чому з'їзд суддів не мав би цього разу обирати суддю КСУ

Богдан Моніч не бачив причин, чому з'їзд суддів не мав би цього разу обирати суддю КСУ

Низка громадських організацій вирішила провести акцію протесту "Ні з’їзду суддівської нечесті!", вимагаючи відмовитися на цьому етапі від вибору судді КСУ. Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову нічого не лишалося, як рекомендувати суддям перенести місце проведення з’їзду з Жовтневого палацу у центрі Києва у невеликий готель, який поліція взяла під посилену охорону.

"Судова гілка влади у нас є незалежною. З якої причини ми не повинні обирати суддю Конституційного суду? Я таких причин не бачу", - заявив в інтерв’ю DW голова Ради суддів України Богдан Моніч перед голосуванням.

А судді хто?

За вакантну посаду судді Конституційного суду на вирішальному етапі вирішили поборотися семеро служителів Феміди. Громадські організації "Центр протидії корупції" та "Автомайдан" проаналізували всі їхні документи та "кейси" з відкритих джерел та з'ясували, що жоден з них не відповідає критеріям доброчесності: виявилося, що серед них є такі, хто прикривав бізнес оточення президента-втікача Віктора Януковича, "відмазував" п'яних водіїв або щонайменше "забував" вказати свої доходи в деклараціях.

"У судовій системі є своя "п'ята колона", але я впевнена, що ті люди, які забули про присягу, або ті, хто вважає нашу присягу тільки фарсом, рано чи пізно підуть від нас - або силами наших органів, або силами громадськості", - заявила у своєму виступі голова Верховного суду Валентина Данішевська закликаючи делегатів голосувати  за найбільш гідних кандидатів.

Читайте також: З'їзд суддів обрав четвертого члена Вищої ради правосуддя

"Галантний кавалер"

Найбільш вірогідним кандидатом у крісло судді КСУ в кулуарах з’їзду називали голову Херсонського апеляційного суду  Олександра Коровайка. Громадські активісти заявляли, що його кандидатура "узгоджена зверху", адже він давно в "системі". За даними "Центра протидії корупції" та "Автомайдану", Коровайко очолив Херсонський апеляційний суд ще у 2012 році. На цю посаду його призначила Вища рада юстиції, до складу якої тоді входили Андрій Портнов, Віктор Татьков, Сергій Ківалов, Лідія Ізовітова та інші.

Під час голосування на з'їзді суддів України

Під час голосування на з'їзді суддів України

Активісти наголошують, що з тих пір Коровайко вже чотири рази поспіль обіймає посаду голови суду, хоча за законом адміністративну посаду в суді можна обіймати лише два строки поспіль. "Я хочу підтверджувати конституційні, захищати демократичні цінності країни. Конституційний суд має стояти відстоювати права людини та державні інтереси", - сказав DW сам Олександр Коровайко, коментуючи своє рішення балотуватися на посаду судді КСУ.

Він боровся за цю посаду й на минулому з’їзді суддів у 2019 році, вийшов у фінал, однак тоді не набрав достатньої кількості голосів. Цього разу на його підтримку виступила жіноча частина делегації з Херсонської та Миколаївської областей. "Це особа стійка до стресів. На сьогодні це дуже важливо в Конституційному суді, бо ми знаємо, яка у них там зараз позиція. Він має високі моральні якості. А ще він дуже галантний кавалер", - заявила суддя Миколаївського апеляційного суду та закликала делегатів з'їзду голосувати саме за нього.

Несподіваний фінал

У першому турі таємного голосування Коровайко справді вийшов у лідери, однак не набрав достатньо голосів для остаточної перемоги. Тому судді вирішили провести ще й другий тур голосування. Боротьба розгорілась між Коровайком та суддею Верховного суду Олександром Прокопенком, який також вийшов у фінал під час першого туру голосування. Його перед другим туром колеги засипали гострими незручними запитаннями. Зокрема, у Прокопенка запитували, чому він не підтримував підняття зарплат для суддів, чи цікавились, а чи бува немає у його наукових роботах плагіату.

Пізно вночі, 10 березня, лічильна комісія з’їзду суддів повідомила, що цього разу переможця не буде. Адже фінальне голосування виявилося досить неочікуваним: Олександр Коровайко отримав 134 голоси "за", а Прокопенко - 109 при необхідних 144 голосів за кандидата, аби голосування було легітимним. При цьому лічильна комісія повідомила, що 24 бюлетені були зіпсовані. "Очевидно, буде оголошено новий конкурс і процедуру буде розпочато спочатку", - підсумував голова Ради суддів Богдан Моніч, констатуючи факт необрання судді КС за квотою з'їзду суддів.

Експерт з судової реформи, член правління фундації DEJURE Роман Маселко вважає, що фінал "зробили" ті судді, які зіпсували свої бюлетені. "У суддів є опір. Деякі з них вже не хочуть сліпо виконувати накази, коли їм нав’язують вибір. Можливо тут був вплив Банкової, якій не вигідні зараз нові люди в Конституційному суді", - припускає Маселко. Разом з тим, він не виключає, що спрацював і громадський тиск, і розголос про позаконкурсний відбір кандидатів на суддю КС, які не відповідали критеріям доброчесності.