Від спеки до потопу: українські міста до зміни клімату не готові | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.07.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Від спеки до потопу: українські міста до зміни клімату не готові

Україна дедалі частіше потерпає від зміни клімату, констатують експерти. Аномально високі температури та потужні опади уже стали викликом, однак наскільки готова інфраструктура?

Після дощів у Києві

Після дощів у Києві, 19 липня 2021

Після тривалої 35 градусної спеки Київ у липні накрило потужними зливами. Подекуди в українській столиці за півгодини випала тижнева норма опадів. Дощами залило вулиці, дороги, підтопило будівлі. У небезпеці одного дня опинився навіть метрополітен: вода потрапила до касових залів на станціях "Академмістечко" та "Берестейська". Останню довелося екстрено зачиняти герметичним затвором, аби вода не потрапила на колії.

За кілька днів подібна історія трапилася і в Одесі - за добу у місті випало 80 відсотків від місячної норми опадів. Унаслідок негоди дощові потоки затопили місто, вода трималася на вулицях більше доби, із деяких будинків довелося евакуювати мешканців, а когось негода трапила в дорозі у маршрутці.

Такі ситуації вкотре показали вразливість міської інфраструктури перед змінами клімату. Експерти застерігають: аби уникнути катастроф у найближчому майбутньому, адаптуватися потрібно уже зараз.

"Наші мережі не готові"

Зношені каналізаційні мережі, їхня недостатня протяжність, засміченість зливостоків та русел річок - основні причини київських затоплень, пояснюють комунальники. Основне будівництво таких мереж проходило у 1950-1980-ті роки за тодішніми нормами, розповідають DW у компанії "Київавтодор". Нині ж, визнають, ситуацію погіршує ще й значне зменшення у місті зелених насаджень.

Сєвєродонецьк

Води по коліно - Сєвєродонецьк, липень 2021

"Наші мережі не готові. Усі розрахунки попередніх періодів щодо експлуатаційного навантаження з водовідведення з території міста уже ні до чого. Не можна сподіватися, що вони будуть працювати при такому (погодному - Ред.) колапсі", - коментує для DW експерт з технічного обстеження будівель і споруд Анатолій Нечепорчук. За його словами, містобудівні нормативи необхідно терміново переглянути відповідно до кліматичних тенденцій.

Київські комунальники ремонт та очищення каналізаційних систем проводять регулярно. Принаймні, про це публічно повідомляють міські служби. Окрім того, кліматичні зміни та адаптацію до них передбачили у проєкті генерального плану столиці до 2040 року, повідомили DW у Київській міській держадміністрації (КМДА). Так, у документі йдеться про те, що за двадцять років протяжність дощової каналізації має збільшитися з 795 до 938 кілометрів. Окрім того, у планах міста збудувати понад сотню нових очисних споруд дощової каналізації. Площу озеленених територій, які б допомогли утримувати опади та знижувати температуру повітря, хочуть збільшити з 5,3 до 7,6 тисяч гектарів.

Читайте також: "Місто-губка": що роблять в Берліні, щоб зливи не затоплювали місто

Реальність: кам'яні джунглі без комунікацій

Проте наразі це лише проєкт, реальність же інша. "Я мешкаю в "хрущовці", а навпроти - 18-поверхівка. "Ливнівку" з неї вивели до вуличної каналізації. І коли йде дощ, то вода піднімає люк і утворює фонтан до півметра. Це та проблема, з якою не можна бавитися", - описує київські реалії експерт з технічного обстеження будівель і споруд Анатолій Нечепорчук. Він називає місто "кам'яними джунглями", яке сьогодні "не на боці мешканців, без зайвих територій та дерев".

Львів після зливи

Після зливи у Львові, червень 2021

"Передусім, відповідальність за знищення зелених зон і хаотичну забудову столиці несуть представники органів місцевого самоврядування", - зауважує експертка аналітичного центру CEDOS Анастасія Боброва. Вона перелічує велику кількість скандальних точок столиці, де активістам доводиться боротися за зелені насадження. Це забудова поблизу станції метро "Осокорки", озера Вирлиця, плани щодо забудови урочища Горбачиха, знищення багаторічного винограду на будівлі "Квіти України". При цьому вона впевнена, що нинішній проєкт генерального плану навпаки пропонує рішення, які лише погіршать наслідки зміни клімату, "наприклад, розширення автомобільних доріг і збільшення площі житлової забудови". Боброва вважає, що у київської влади наразі немає ефективної стратегії, як адаптувати публічні простори і вулиці до великої кількості опадів.

Читайте також: Зміна клімату: як перетворити власний дім на кліматично стійку фортецю

Прямі загрози: підтоплення та руйнування будівель

Тим часом, якщо не протидіяти наслідкам зміни клімату, то постійними загрозами для містян стануть часті підтоплення, розмивання доріг і ґрунту, констатує доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Кононенко. Вона акцентує на тому, що першочергова проблема для Києва - упорядкування масової забудови. В особливій небезпеці, за її словами, перебувають території на правому березі Дніпра, де активно зводять нові житлові комплекси. "Для Києва характерна зсувонебезпечність. Приблизно 35 ділянок у катастрофічному стані, а більше ста - потенційно небезпечні", - каже співрозмовниця DW.

Одеса

Негода наробила капостей в Одесі, 22 липня 2021

Своєю чергою, експерт Анатолій Нечепорчук застерігає від масштабної руйнації будівель унаслідок підтоплень. "Коли у 1986 році мили фасади двічі на добу - змивали радіоактивний бруд після Чорнобиля - тоді потріскалося багато старих будинків. Ми знову підходимо до цього", - коментує фахівець. "Треба обов'язково вжити позачергових заходів щодо планування прибудинкових територій, щоб вода не заходила під будівлі. Наприклад, утримання в нормальному стані відмостків", - радить він.

Читайте також: Боротьба з глобальним потеплінням: яким має бути внесок України?

Від розмов до дій

Особливу увагу він радить комунальникам звернути на захист метрополітену. "Треба зробити підвищення вхідної групи, хай будуть зайві сходинки чи підйомники, але треба зрозуміти, що це небезпека з великими наслідками. Там велика напруга, туди воду не можна пускати", - застерігає експерт.

За його словами, зсуви ґрунту та руйнування будівель через надмірні опади можуть стати критичними не лише для столиці, а й для інших міст, як-от Львів чи Одеса. "Частота надзвичайних ситуацій зростає і необхідно вдосконалювати надійність споруд, мереж водовідведення, а будівельні норми приводити у відповідність до нинішніх реалій", - додає Олена Кононенко.

Експерти наполягають: якщо залишати ситуацію у містах незмінною, то ймовірність надзвичайних ситуацій із людськими жертвами суттєво зростає. А досвід інших країн та власні техногенні катастрофи, як-от Куренівська трагедія 1961 року, коли болотяний потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив район Куренівки й призвів до десятків жертв, не повинні давати розслаблятися міській владі.

Дивитись відео 03:39

Рубки дерев: як Київ перетворюють на "бетонну пустелю" (16.11.2018)