1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Українська столиця не вперше опиняється в полоні хмар смогу
Українська столиця не вперше опиняється в полоні хмар смогуФото: picture-alliance/Pacific Press/A. Gusev

В Україні регулярно горять торфовища, а як у Німеччині?

Валерій Сааков
7 вересня 2022 р.

Київ щороку поглинає смог від горіння торфовищ. У Німеччині теж значні площі осушених боліт і торфовищ, але проблеми з пожежами трапляються значно рідше. Більше того - в країні активно підтоплюють висушені раніше болота.

https://p.dw.com/p/4GMu2

Ледь не щороку початок осені приносить жителям Києва густі хмари їдкого диму. Причина - регулярні пожежі на торфовищах поблизу міста, що легко займаються після спекотного й посушливого літа. Ядучий дим від пожеж на торфовищах особливо небезпечний через високий вміст токсичного чадного газу, отруйних сполук азоту, сірки, фенолів. Але він містить також бензол, формальдегід і багато інших елементів, що однаково небезпечні як для людей, так і для тварин.

Торф'яний смог подеколи затримується на кілька місяців, буквально отруюючи вдень і вночі як настрій, так і здоров'я людей. Саме з цієї причини Київ у такі періоди посідає одне з чільних місць в рейтингах світових столиць з найгіршою якістю повітря. Додатково погіршує ситуацію й той факт, що рослини, які ростуть на торф'яниках, активніше за інших вбирають у себе радіоактивний цезій, що вивільнився внаслідок аварії на ЧАЕС, а тепер потрапляє разом з продуктами горіння спершу в атмосферу, а згодом і в людський організм. Крім того, горіння й тління торфу триває під ґрунтом навіть під час помірних опадів.

Нинішній рік теж не став винятком. За даними Київського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), з початку вересня у Вишгородському, Бучанському та Обухівському районах Київської області зафіксовано кілька осередків займань торфовищ, деякі з яких вогнеборці загасили, а решту "тримають під контролем".

Масштабна проблема

Проблеми з пожежами на торфовищах відомі не тільки жителям Києва й області, а й практично всіх українських регіонів, де зосереджено найбільші поклади торфу. Йдеться насамперед про Полісся, тобто Житомирську, Чернігівську, Рівненську, Волинську та частину Сумської області. Подеколи клопіт через пожежі на торфовищах мають також жителі окремих районів Черкаської та Полтавської областей.

У більшості випадків торф'яні пожежі спричиняє необережне поводження з вогнем, запевняють українські чиновники та науковці. Але антропогенний фактор тут не єдиний, адже інколи до пожеж на торфовищах призводять розряди блискавок і навіть самозаймання торф'яних покладів. Тож проблему боротьби з пожежами на торфовищах не усунути самою лише профілактично-роз'яснювальною роботою серед населення та закликами до дачників і городників не спалювати на межі сухе бадилля й бур'яни. 

Величезні поклади торфу й гроші у дим

Загалом Україна має значні поклади торфу, що, за різними оцінками, становлять щонайменше близько двох мільярдів тонн. Однак щороку в Україні видобувається менше ніж пів мільйонна тонн цього цінного виду органічної сировини. Більшість видобутого українського торфу йде на виробництво торфового палива - насамперед торфобрикетів та кускового торфу. Крім того, торф знаходить застосування як базова сировина для виробництва ґрунту в квітникарстві, садівництві, овочівництві тощо, а також як головна складова деяких органічних добрив.

Раніше торфу в Україні видобувалося значно більше, однак через високі темпи газифікації й тодішню відносно низьку вартість природного газу виробництво торфобрикетів стало малорентабельним і галузь занепала. Щоправда, певне пожвавлення тут спостерігалося після 2015 року, коли чимало українців, особливо у селі, стали різко обмежувати споживання газу на тлі високих тарифів на імпортний газ. Цей тренд посилила й втрата контролю владою в Києві над багатою на кам'яне вугілля й антрацит частиною українського Донбасу в 2014-2015 роках, внаслідок чого немало власників грубок і пічок лишилися без звичної альтернативи дровам під час опалювального сезону. Повномасштабна війна, розпочата Росією цьогоріч, практично паралізувала решту української вугільної галузі, а також спричинила гострий дефіцит газу в Україні та Європі. 

Читайте також: Забруднення повітря в Україні: офіційна статистика занижена - науковець

У Німеччині торф у ціні

Порівняно з Україною, в Німеччині родовища торфу використовують значно активніше. Тут вони теж досить багаті, адже колись значну територію нинішньої Німеччини займали болота - за різними підрахунками, сукупна площа болотистої місцевості в Німеччині становила раніше від 1,5 до 1,8 мільйона гектарів. Нині 95 відсотків цих боліт осушено й використовується з різноманітною метою - передовсім під сільськогосподарські угіддя або для торфовидобутку. Попри такі значні площі торфовищ і тривалі періоди спеки, що помітно почастішали останніми роками, пожежі на торфовищах у Німеччині все одно явище відносно нечасте. Хоч така проблема тут теж відома.

Читайте також: Як у ЄС вирішують проблему брудного повітря: приклад сусідів України

Серце німецького торфовидобутку розташоване в Нижній Саксонії. Тут щороку видобувають близько 6,5 мільйона тонн торфу. Крім того, Німеччина імпортує значні обсяги торфу, адже лише щорічна потреба садівництва й квітникарства в ФРН оцінюється в близько 9 мільйонів тонн торфу. Левова частка імпорту надходить з країн ЄС. Євросоюз взагалі посідає одне з чільних місць у світі за обсягами видобутку торфу.

Критика екологів

Утім, така ситуація не дуже влаштовує екологів, котрі застерігають від наслідків безоглядного ставлення до боліт загалом і торфу зокрема. Річ у тім, що болота й торфовища - ідеальне місце для вловлювання й зберігання вуглекислого газу. Попри те що на болотисті місцевості припадає близько трьох відсотків суходолу, вони, згідно з різними оцінками, утримують від 600 до 1000 гігатонн вуглецю. Тож осушування боліт і видобуток торфу лише посилюють проблему змін клімату, замість того щоб вирішувати її, застерігають німецькі природоохороні організації. Завдяки наявності води торф у болотах не окислюється, а після осушування боліт у багаті торфом прошарки потрапляє кисень, що призводить до активного виділення вуглекислого газу.

Є ще один аспект, на який невтомно вказують природозахисні організації та науковці, адже болота є вкрай важливими й для збереження біорізноманіття. Вони - домівка для багатьох видів ссавців, птахів, земноводних і комах. Не менше значення вони мають як ареали багатьох видів рослин, кажуть екологи. Тож нині в ФРН дедалі активніше втілюються програми з підтоплення штучно осушених боліт і торфовищ. До війни схожі програми намагалися реалізувати й в Україні.

Читайте також:

Євросоюз допомагає відновлювати українські торфовища

Україна і зміна клімату

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Українські військові на Донеччині

Бельгія анонсувала найбільшу партію військової допомоги ЗСУ

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку