У німецькій урядовій коаліції сперечаються щодо ″Північного потоку-2″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У німецькій урядовій коаліції сперечаються щодо "Північного потоку-2"

Між правлячими партіями у Німеччині посилюються суперечності щодо подальшої долі "Північного потоку-2". У разі нового витка агресії Росії проти України Зелені вимагають зупинити газогін, а в СДПН проєкт захищають.

Першим каменем спотикання всередині сформованої у листопаді цього року правлячої коаліції Німеччини стала друга нитка газогону "Північний потік-2", що проліг з Росії до ФРН в обхід України дном Балтійського моря. У Зелених і представників Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) принципово різне бачення цієї газотранспортної магістралі. Канцлер Олаф Шольц озвучив минулого тижня вже традиційну для членів СДПН позицію, згідно з якою газогін є "суто економічним проєктом приватних компаній". Під час саміту ЄС у Брюсселі Щольц висловився проти того, щоби прив'язувати майбутнє газогону до подальшого розвитку подій на українсько-російському кордоні.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц

Канцлер ФРН Олаф Шольц не хоче прив'язувати долю пролобійованого його колишнім близьким соратником по СДПН Ґергардом Шредером газогону до дій Кремля щодо України

Така позиція критиками сприймається як пасивне потурання суперечливому проєкту російського "Газпрому", тоді як у лавах СДПН є політики, які прямо лобіюють газогін. Зокрема, голова уряду землі Мекленбург-Передня Померанія Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) навіть створила "кліматичний фонд" за підтримки "Газпрому", однією з відкритих цілей якого було добудувати "Північний потік-2" в обхід санкцій США.

"Байка для наївних"

На тлі нарощування Росією військового контингенту на кордоні з Україною, дедалі більше чільних представників Зеленихзаявляють про свою незгоду з канцлером у питанні "Північного потоку-2". "Саме тепер відбілювати "Північний потік-2", називаючи його звичайним енергетичним проєктом, хибно. Це спантеличує наших найтісніших партнерів", - зазначив 20 грудня зовнішньополітичний речник Зелених Омід Нуріпур в інтерв'ю Süddeutsche Zeitung. Він закликав не захищати цей проєкт будь-якою ціною - надто зараз, коли існує реальна загроза масштабного російського вторгнення до України.

Віцеканцлер Роберт Габек публічно опонує голові уряду у питанні Північного потоку-2

Віцеканцлер Роберт Габек публічно опонує голові уряду у питанні "Північного потоку-2"

Такої думки дотримується і віцеканцлер, міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck). За cловами чільного представника Зелених, будь-яка подальша агресія Росії проти України "не має залишатися без гострої відповіді". Як зазначив Габек у розмові з Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, одним з варіантів реакції на агресивні дії Москви є відмова від взяття в експлуатацію другої нитки "Північного потоку-2".

Позицію віцеканцлера підтримали і численні однопартійці. Зокрема, депутат Європарламенту від Зелених Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer) назвав заяви про підконтрольний "Газпрому" газогін як про "суто бізнес-проєкт" "байкою для наївних". Не уявляє собі запуску газогону в обхід України у разі подальшої ескалації з боку Росії і заступниця голови фракції Зелених у Бундестазі Аґнешка Бруггер (Agnieszka Brugger). "Неможливо брати на себе відповідальність за запуск цього газогону тоді, як Україна потерпає від посилення російської агресії", - зазначила Бруґґер в інтерв'ю Tagesspiegel.

Читайте також: Євроінтеграція, Крим і газ: нова німецька коаліція і "українське питання"

Діалог - так, але якою ціною?

Загроза масштабного російського вторгнення в Україну проявила принципові розбіжності між Зеленими і соціал-демократами у питанні, як реагувати на агресивну політику Росії. "Двері для діалогу з боку ЄС залишаються відкритими, але спробам шантажу, постійним порушенням міжнародних угод та імперським замашкам ми не піддаватимемося", - наголосила Бруґґер від Зелених. 

Натомість глава фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) в інтерв'ю виданню WirtschaftsWoche вже традиційно для цієї партії закликав "всі сторони" до деескалації у протистоянні на російсько-українському кордоні, а також рекомендував країнам НАТО прийняти до відома позицію Росії, яка вбачає у потенційному розширенні Альянсу загрозу для себе. "Ми не наївні і знаємо, з ким маємо справу у випадку Росії. Тим не менше, варто усвідомлювати, що саме інша сторона може сприймати як загрозу. При цьому не обов'язково поділяти думку іншої сторони", - зазначив соціал-демократ.

Критичні голоси і в СДПН

Водночас відверто проросійські погляди, раніше широко представлені в лавах СДПН, подекуди таки поступаються місцем скепсису. Зокрема, новий голова комітету Бундестагу у закордонних справах, соціал-демократ Міхаель Рот (Michael Roth) визнав, що "Північний потік-2" не є суто економічним проєктом. "Звісно, у ньому є політична складова", - констатував депутат від СДПН і зазначив, що цей проєкт "викликає головний біль" у багатьох партнерів Німеччини у ЄС.

Рот відкинув вимоги Москви до Заходу відхреститися від України і зобов'язатися не розміщувати сили у Східній Європі як неприйнятні. "Україна - це не задвірки Росії, де може панувати президент Путін", - наголосив голова комітету Бундестагу у закордонних справах.

Газ, зброя, євроінтеграція: чого чекати Україні від нового уряду ФРН (08.12.2021)

DW.COM