У ФРН лобістку звинувачують у шпигунстві на РФ. Що відомо?
24 січня 2026 р.
Ця фотографія є символічною в контексті загроз з боку Росії, з якими стикаються Захід, Німеччина та інші країни ЄС. А головне - у контексті того, наскільки близько імовірні російські агенти можуть підібратися до політиків у Німеччині. На знімку, опублікованому пресслужбою українського президента, Володимир Зеленський сидить поруч із канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz) під час бізнес-форуму, що відбувся в Берліні у грудні.
Тоді німецький уряд зібрав у столиці країни цілу низку європейських лідерів, щоб обговорити можливості припинення російської агресії проти України. І всього два ряди крісел відділяють Зеленського та Мерца від жінки, яку тепер викрили як імовірну російську шпигунку.
У середу, 21 січня, у Берліні заарештували громадянку Німеччини та України Ілону В. Згідно з обвинуваченням, принаймні із листопада 2023 року вона підтримувала контакт зі співробітником російського посольства. "Обвинувачена неодноразово надавала йому інформацію, зокрема стосовно війни між Російською Федерацією та Україною", - йдеться у повідомленні федеральної прокуратури.
Читайте також: У Німеччині розпочався суд над трьома ймовірними шпигунами РФ
Прикриття: організація "за взаєморозуміння між народами"
За твердженням відомства, Ілона В. збирала інформацію про учасників політичних заходів високого рівня. Крім того, вона передавала своїй контактній особі відомості про місцезнаходження підприємств німецької оборонної промисловості, випробування безпілотників і заплановані поставки в Україну. Підозрювана оберталася у політичних колах Берліна, була певним чином лобісткою, вважалася дуже активною, мала доступ до багатьох заходів за участі високопоставлених політиків - це підтверджує і грудневе фото.
За даними, зокрема, телеканалу ARD, Ілона В. очолювала розташовану в Берліні "федеральну організацію", яка, за її власними словами, є парасольковою структурою для "двосторонніх товариств", що займаються питаннями міжнародного взаєморозуміння. Повідомляється також, що до її опікунської ради входить колишній депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).
Одночасно триває розслідування щодо двох колишніх військовослужбовців Бундесверу, які особисто знали ймовірну шпигунку і підозрюються в передачі їй службової інформації. Втім, поки неясно, чи знали вони, що ці відомості могли потрапити до рук російської спецслужби. За даними міністерства оборони ФРН, йдеться про колишнього штабного офіцера, який нещодавно вийшов на пенсію, і високопоставленого посадовця, який залишив Бундесвер понад 15 років тому.
Читайте також: У Мюнхені трьох осіб засудили за шпигунство на користь Росії
Німеччина висилає співробітника посольства РФ
Про те, наскільки серйозно Берлін поставився до цієї справи, свідчить реакція МЗС ФРН: 22 січня міністерство викликало посла Росії Сергія Нечаєва, що вважається жорстким дипломатичним кроком. Послу вказали на те, що співробітник посольства, акредитований як дипломат, займався шпигунством і зобов'язаний залишити Німеччину. За даними агентства dpa, йдеться про заступника військового аташе - ймовірно, він і був контактною особою Ілони В.
"Послу від імені міністра закордонних справ рішуче вказано, що федеральний уряд не потерпить шпигунства в Німеччині, і воно матиме наслідки", - наголошується в заяві МЗС ФРН. А очільник міністерства Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) зазначив під час поїздки в Африку: "Ми дуже уважно спостерігаємо за тим, що робить Росія, і вживаємо заходів проти цього".
Російське посольство заявило про "безглузду провокацію"
Відповідь російського посольства не забарилася, засвідчивши, наскільки напруженими є двосторонні відносини: там назвали звинувачення "безглуздою, нашвидкуруч зліпленою провокацією, покликаною дискредитувати російську дипмісію в контексті активно розкручуваної в ФРН "шпигуноманії". У посольстві також заявили, що німецькій владі "дали зрозуміти, що недружні дії Берліна не залишаться без відповіді".
У Німеччині дедалі частіше фіксують діяльність російських спецслужб: спостерігаються випадки стеження за казармами Бундесверу, маршрутами постачання озброєння для України. Експерти припускають, що російська шпигунська активність у Німеччині давно досягла масштабів часів "холодної війни".
Федеральне відомство з охорони конституції (BfV) у звіті про російську активність у Німеччині, оприлюдненому в травні 2025 року, констатувало: "Психологічний бар'єр для діяльності Росії, спрямованої проти Німеччини, знизився. При цьому зростання числа інцидентів у Європі, що привертають увагу громадськості, показує, що Росія вважає застосування сили законним засобом".
Читайте також: У ФРН засудили експомічника депутата від АдН за шпигунство
Мерц: Між Німеччиною та Росією не війна, але й не мир
Наприкінці вересня минулого року Мерц на заході, організованому газетою Rheinische Post, дав свою оцінку масштабам російської активності в Німеччині: "Ми не перебуваємо у стані війни, але й у мирі вже не живемо".
Зокрема, канцлер ФРН говорив про безпілотники, помічені над Данією та найпівнічнішою федеральною землею Німеччини - Шлезвіг-Гольштайном. Слідчі органи схиляються до того, що це були, найімовірніше, російські дрони.