Туреччина - рай для мафіозі зі всього світу?

Влада Туреччини оголосила війну міжнародним злочинним організаціям, які облюбували цю країну, користуючись прогалинами в законодавстві про відмивання грошей, легкою процедурою натуралізації та недостатньою активністю правоохоронних органів.

Арешти наркодилерів, лихварів, торговців людьми та злодіїв

"Мої дорогі співгромадяни, сьогодні в Аланії та Стамбулі ми спіймали трьох гангстерів, які перебувають у міжнародному розшуку, - повідомив міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Єрлікая в соцмережах наприкінці грудня. - Неважливо, наскільки сильними є ці банди і за яким ордером на арешт їх розшукують, ми перекриємо їм повітря".

Відтоді як Єрлікая вступив на свою посаду в червні 2023 року, не минає й дня без арештів злочинців "вищої категорії". Серед них - наркодилери, лихварі, торговці людьми, шахраї та злодії, а також ключові фігури міжнародних банд, які облаштувалися в Туреччині останніми роками.

Так було й нещодавно, коли заарештували Томаса Йозефа К., главу великої польської наркомережі, Даніеля Александера М., якого розшукували у зв'язку з виявленням у Німеччині партії кокаїну вагою в кілька тонн, і П. Цзінькінга, очільника китайської шахрайської мережі, написав глава МВС Туреччини в X (Twitter). Тільки наприкінці грудня він розповів про арешт трьох ватажків банд, які мали бельгійсько-британське, в'єтнамське та арабське походження.

Трохи більше місяця тому оголосили, що турецькій поліції вдалося припинити діяльність усього керівництва глобального злочинного угруповання "Команчеро". Серед заарештованих опинилися кілька її членів з Австралії та Нової Зеландії, яких розшукував Інтерпол за міжнародними ордерами. Єрлікая запостив відеозаписи цих арештів.

Чому саме Туреччина?

Докази того, що міжнародні злочинні синдикати облаштувалися в Туреччині, накопичувалися вже давно. Однак до приходу Єрлікаї в МВС серйозних поліцейських розслідувань або навіть кримінальних звинувачень проти членів таких угруповань практично не було. Це пояснюється тим, що, як зазначали оглядачі, колишній міністр внутрішніх справ країни Сулейман Сойлу сам мав тісні зв'язки з мафією.

У період його керування відомством із в'язниць випустили ключових фігур турецького злочинного світу. У результаті, як зазначалося, країна перетворилася на притулок для міжнародних злочинців, особливо із Сербії, Албанії, Азербайджану, Росії та Чорногорії. Вони влаштовують у Туреччині й бандитські "розборки", як засвідчив випадок Йована Вукотича, наркобарона з балканського клану Скалярі, убитого у Стамбулі 8 вересня 2022 року. Слідство встановили, що місцеве мафіозне угруповання, імовірно, ліквідувало його за винагороду в 1,5 мільйона євро, а замовлення надійшло від клану-конкурента Кавач.

Кавач і Скалярі - наркоклани з чорногорського портового міста Котор - уже близько десяти років ведуть справжню війну по всій Європі. За цей час у кривавих сутичках в кількох європейських країнах загинуло близько 50 осіб. У відповідь на запит DW Федеральне відомство кримінальної поліції (BKA) у 2022 році заявило, що Туреччина вже давно стала прихистком для кримінальних угруповань із Західних Балкан.

Під час рейдів турецька влада встановила, як такі групи здійснюють свої безчинства у різних країнах від Іспанії до Туреччини. Конфісковані фотографії й документи свідчать про викрадення, тортури та вбивства.

"Золоті паспорти" та їхні сумнівні власники

На думку експертів, є чотири основні причини, чому Туреччина останніми роками стала другою домівкою для багатьох злочинців. По-перше, занадто слабкі місцеві закони проти відмивання грошей. По-друге, турецький уряд майже щороку оголошує амністію для засуджених за економічні злочини. По-третє, безвізовий режим для громадян багатьох країн. І по-четверте, багаті люди можуть швидко стати громадянами Туреччини.

Той, хто інвестує у цій країні 500 000 доларів чи покладе їх на банківський рахунок на три роки, або ж купить нерухомість за 400 000 доларів, може подати заявку на отримання турецького паспорта. За словами Крістін Сурак з Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE), яка нещодавно оприлюднила книжку про ці так звані "золоті паспорти", щороку понад 50 000 людей з усього світу натуралізуються в такий спосіб у різних країнах світу. І майже половину "золотих паспортів" у світі видає Анкара.

Керівники міжнародних злочинних угруповань також можуть отримати громадянство Туреччини, якщо вони відповідають звичайним вимогам щодо цього і на момент натуралізації Інтерпол не видав ордерів на їх арешт.

Читайте також: Подвійне громадянство: як це регулюєтся у Європі

Прогалини в законодавстві

Фуркан Сезер, колишній голова відділу боротьби з економічними злочинами стамбульської поліції, спостерігає за ситуацією у цій сфері вже багато років. За його словами, багато злочинців спочатку подають заявку на натуралізацію в Туреччині, а потім ввозять до країни свої активи. Завдяки щорічній амністії зробити це дуже просто, вказує Сезер. Вона дозволяє фізичним або юридичним особам повідомляти податковим органам про свої незареєстровані активи за кордоном або в Туреччині, частково не сплачуючи за них податок.

Це означає, що гроші, походження яких невідоме, потрапляють у легальний фінансовий обіг. Озан Бінгьоль, експерт з податкового права, критикує цю практику. "Злочинці зазвичай платять за відмивання грошей 15-20 відсотків від їхньої суми, - пояснює експерт. - Турецька влада ж, навпаки, пропонує їм це без комісійних". І це, на його думку, широко відкриває двері до країни для криміналу.

Експерт також критикує те, що турецькій владі бракує повноважень для боротьби з відмиванням грошей: "Якщо сьогодні хтось раптом з'явиться з мільйоном доларів, влада не має права запитати, звідки взялися ці гроші". Уряд правлячої Партії справедливості і розвитку (AKP) ухвалив це положення як одну зі своїх перших ініціатив після приходу до влади 2002 року, нагадує Бінгьоль,

Існують також серйозні прогалини в законодавстві, коли йдеться про криптоінвестиції, які, на думку експерта, приваблюють до Туреччини багато міжнародних злочинних організацій. Порядок здійснення подібних інвестицій треба якомога швидше прописати юридично, переконаний Озан Бінгьоль.

Туреччина в сірому списку FAFT

У FAFT (Financial Action Task Force), міжурядовій організації, яка займається напрацюванням світових стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, також заявляють, що Анкарі необхідно вжити жорсткіших заходів щодо боротьби з відмиванням грошей. FAFT два роки тому внесла Туреччину до так званого "сірого списку", тож відтоді до країни прикута пильна увага. Анкара має намір у червні, коли даний список оновлюватиметься наступного разу, домогтися свого виключення з нього, оскільки турецька економіка і так перебуває в поганому стані.

Незвична політика президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо зниження процентних ставок занурила країну у глибоку економічну кризу. Курс турецької ліри вже кілька років безперервно падає, а інфляція продовжує зростати. Зовсім недавно вона досягла майже 61 відсотка. Втручання Ердогана у грошово-кредитну політику і судову систему також відлякує іноземних інвесторів, констатують аналітики.

Але саме вони якраз потрібні зараз Туреччині. Новий міністр фінансів Мехмет Сімсек, який обійняв цю посаду після президентських і парламентських виборів у травні 2023 року, намагається залучити до країни міжнародних інвесторів. Міністр часто виступає з цією метою на різних міжнародних форумах, прагнучи домогтися довіри потенційних партнерів. Однак для відновлення довіри необхідні видимі результати. І це стосується не тільки Сімсека, а й глави МВС Єрлікая у його боротьбі з міжнародною організованою злочинністю.