1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СпортУкраїна

Як в Україні вболівальники спорту повертаються на трибуни

3 березня 2024 р.

Після тривалої перерви в Україні на трибуни спортивних змагань повертаються глядачі. Як це відбувається - в репортажі DW.

https://p.dw.com/p/4d6nj
Початок матчу між "Динамо" (Київ) та "Чорноморець" (Одеса)
Футболісти "Динамо" (Київ) та "Чорноморець" (Одеса) перед початком матчу вшановують загиблих у війні РФ проти УкраїниФото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Попри повномасштабну російську війну в Україні триває спортивне життя - ще з травня 2022 року міністерство молоді та спорту поновило всеукраїнські спортивні змагання в окремих регіонах України. Втім, повернутися на трибуни вболівальникам дозволили лише нещодавно. В суботу, 2 березня, вперше за понад два роки спостерігати за грою на домашньому стадіоні змогли й прихильники київського футбольного клубу "Динамо". DW відвідала цей матч і дізналася про особливості організації в Україні спортивних масових заходів під час війни.

Емоції футбольних вболівальників

Плюс десять на термометрі, легенький весняний вітерець. До початку матчу "Динамо" проти "Чорноморця" залишається ще година, але біля стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського в Києві вже людно. На обличчях відвідувачів - усмішки та передчуття видовища. "Ми раніше ніколи не були на футбольному матчі. Тому коли почули про відкриття стадіону, вирішили сходити. Знали, що кількість місць обмежена, тому на наступний день продажу квитків відразу купили їх", - каже у розмові з DW переселенець із Запорізької області Вадим, який прийшов на футбол разом з дружиною Анастасією та сином Андрієм. Вони запевняють, що загрози на масовому заході не відчувають, адже були проінформовані про наявність на стадіоні укриття.

Переселенці із Запорізької області Вадим з дружиною Анастасією та сином Андрієм у Києві на футболі
Переселенці із Запорізької області Вадим з дружиною Анастасією та сином Андрієм вперше прийшли на футбол Фото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Так само не відчуває небезпеки військовий Олександр Швець, який прийшов разом з дружиною та сином. "Я думаю, в Києві нема чого боятися. Тим паче, що на стадіоні є сховище, я дивився схему евакуації", - каже він DW. За словами Олександра, потрапити на стадіон йому дала можливість Українська асоціація футболу. "За можливості я завжди дивлюся матчі "Динамо" по телевізору, а до повномасштабної війни ходив на стадіон. Мій син також любить футбол, тому, коли в мене була запланована відпустка, я написав лист до керівництв "Динамо" та Асоціації футболу України з проханням посприяти мені як військовому потрапити на матч. Це було ще до того, як почали продавати квитки. Зі мною зв'язалися і подарували квитки", - розповідає він.

Військовий Олександр Швець з родиною на стадіоні "Динамо"
Військовий Олександр Швець прийшов на стадіон "Динамо" з дружиною та синомФото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Загалом Олександр позитивно оцінює рішення допустити людей на стадіон. Його дружина дивується, чому це зробили лише зараз. "Адже вже давно проводять концерти та інші культурні заходи, де людей буває навіть більше ніж на стадіоні", - наголошує вона.

Заходи безпеки від "Динамо"

Радий допуску глядачів і директор з розвитку бізнесу футбольного клубу "Динамо" (Київ) Максим Радуцький. "Люди скучили за святом футболу, а футболісти - за глядачами", - каже він у розмові з DW, наголошуючи водночас, що організація матчу під час війни набагато складніша. Втім, запевняє Радуцький, всі вимоги щодо безпеки виконані.

"Це не той випадок, коли для галочки треба щось підписати. Ми залучили стюардів, найняли додаткову охорону, а також організували укриття, яке вміщує дві тисячі осіб і розташоване на відстані 200 метрів від стадіону. Там є інтернет, вода, санвузли, лавки на 250 місць для літніх, вагітних та осіб з інвалідністю. В укритті є також аптечка, дефибрилятор і чергує людина з медичною освітою", - каже він. Радуцький також обіцяє покращення до наступного матчу, зокрема пофарбувати стіни.

Максим Радуцький в укритті на стадіоні "Динамо" (Київ)
Максим Радуцький в укритті для глядачів на стадіоні "Динамо" у КиєвіФото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Також окреме укриття передбачено для футболістів, тренерів та персоналу. Воно знаходиться безпосередньо під стадіоном і вміщує, як кажуть у "Динамо", приблизно 280 людей. Для того, щоб люди швидко дісталися сховища, "Динамо" розробило план евакуації. "У кожного стюарда є свій скрипт дій у разі оголошення повітряної тривоги. Диктор на стадіоні озвучує підказки, на екрані також все проілюстровано. У квитках на матч є QR-код з планом евакуації, а за три години до матчу всім ще раз було надіслано на пошту нагадування. Ба більше, ми розвісили по території вказівники", - наголошує Радуцький. За його словами, два дні перед матчем клуб робив генеральну репетицію процесу евакуації, яка склала вісім хвилин.

Читайте також: Дев'ять років без дому: що лишилось у футбольному клубі "Шахтар" від Донецька

Кількість глядачів залежить від місць в укритті

Згідно із вимогами, розробленими мінмолодьспорту, для допуску глядачів на трибуни спортивних змагань час евакуації не повинен перевищувати 10 хвилин пішим кроком, і враховувати умови пересування осіб з інвалідністю. Також вимогами передбачено, що приміщення для укриття мають знаходитися на території спортивної споруди або відстані не більше 500 метрів від неї.

Відповідність споруди цим умовам перевіряє робоча група, до якої входять  представники спортивної федерації, обласних військових адміністрацій (ОВА) або Київської міської державної адміністрації (КМДА), Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та керівництво спортивної споруди. "У разі відповідності, ми видаємо акт, у якому зазначаємо допустиму кількість людей на кожному змаганні", - пояснює DW директорка департаменту молоді та спорту КМДА Юлія Хан. Кількість глядачів, зауважує вона, визначається із розрахунку місткості укриття з урахуванням кількості спортсменів, тренерів, суддів та фахівців, які залучені до участі у змаганнях.

Зокрема, на стадіон Динамо, який вміщує понад 16,8 тисячі глядачів, дозволили пускати максимум 1800 осіб. І, як показав суботній матч, цього замало для задоволення попиту, адже всі місця були розкуплені.

Глядачі на матчі "Динамо" - "Чорноморець", 2 березня
Глядачі на матчі "Динамо" - "Чорноморець" 2 березня розмістилися на центральних трибунахФото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Спорт в реаліях війни

Матч розпочався з хвилини мовчання за загиблими внаслідок війни РФ проти України. Глядачі розмістилися на центральних секторах стадіону, і активно реагували на дії футболістів, а також час від часу скандували: "Динамо!", "Слава Україні - Героям слава!". Здавалося, хоч на деякий час всі присутні забули про війну. Цьому сприяла відсутність повітряних тривог. Адже у разі їх оголошення свято спорту було б зіпсоване - поєдинок мають зупинити. А якщо тривалість повітряної тривоги перевищує 60 хвилин, то взагалі можуть ухвалити рішення про догравання матчу в інший день, пояснила DW пресслужба Нацполіції. "У такому разі глядачів сповіщають про механізм повернення квитків", - кажуть правоохоронці.

Загалом проведення спортивних заходів в умовах війни передбачає ретельні безпекові заходів, наголошують в поліції. Зокрема, необхідне додаткове залучення стюардів у співвідношенні один стюард на 50 глядачів. Поліція ж здійснює ретельний огляд місця проведення змагань на предмет вибухонебезпечних предметів. Втім, на території стадіону правопорядок підтримує виключно служба безпеки спортивної споруди або організатор матчу. Тоді як поліція працює по периметру спортивної споруди з правом заходу на її територію у разі вчинення правопорушень.

Рівні права для культури і спорту

Аналогічним чином діють правоохоронці  під час проведення культурних заходів, як-от концертів. Тому різниці у роботі поліції на культурних заходах і на спортивних заходах немає, наголошують в Нацполіції. "Законодавством України на поліцію покладено обов'язок забезпечувати правопорядок у публічних (громадських) місцях. Для нас немає різниці, якого роду масові заходи відбуваються - безпека громадян має бути захищена однаково пильно на відповідально", - наголосили у пресслужбі.

Власне, роботу в умовах повномасштабної війни театрів, концертних та кінозалів наводили як аргумент спортивні асоціації, коли зверталися до мінмольдьспорту та ОВА з проханням допустити спортивних вболівальників на трибуни. "Це питання активно почали піднімати десь восени 2023 року", - зауважує Хан з КМДА.

Проводити матчі з глядачами мінмолодьспорту дозволило 22 грудня 2023 року. Хоч і не скрізь. Як пояснював в.о. міністра молоді та спорту України Матвій Бідний, проводити змагання з глядачами заборонять лише в прифронтових територіях, зокрема в Харкові. Вже у січні 2024 року вперше від початку великої війни наживо спостерігали за грою змогли прихильники волейболу та баскетболу, а з лютого - шанувальники хокею. Тепер така можливість з'являється і у фанатів одного з наймасовіших видів спорту - футболу. Зокрема, у 18-му турі чемпіонату України, який пройшов наприкінці лютого, вперше за довгий час глядачів допустили на чотири матчі: "Верес" - "Колос" у Рівному, "Рух" - "Полісся" у Львові, "Олександрія" - "Шахтар" у Кіровоградській області, "Оболонь" - "Чорноморець" у Києві. Загалом ці матчі відвідало понад 3,5 тисячі глядачів.

Нині майже усі клуби української прем'єр-ліги звернулися до ОВА із проханням дозволити глядачам відвідувати матчі, зауважує в.о. президента Української Прем'єр-Ліги (УПЛ) Євген Дикий. "Звісно, йдеться не про повну заповнюваність трибун, існують обмеження, які залежать від регіону та наявності достатньої кількості бомбосховищ поблизу стадіонів. Відтак, хтось може максимально заповнити стадіон лише на 15 відсотків, а хтось - на два відсотки. Наразі частина клубів вже отримала офіційний дозвіл, решта очікують на позитивний сигнал від обласних органів влади", - каже він у розмові з DW.

Вболівальники, з якими поспілкувалася DW, переконані - рішення відкрити спортивні заходи для глядачів було правильним. "Адже щодня ми стресуємо. А спортивні заходи, як-от футбол, хоч трохи дарують миттєвості радості", - резюмує переселенка із Запорізької області Анастасія.

Як українські атлети готуються до Олімпіади у Парижі-2024