1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
НаукаЄвропа

Європейські вчені допомагають китайським військовим?

Естер Фельден | Наомі Конрад | Сандра Петерсманн
20 травня 2022 р.

Співробітники низки університетів Європи співпрацюють із вченими, пов'язаними з Народно-визвольною армією КНР. Це підтверджує спільне розслідування DW та її партнерів.

https://p.dw.com/p/4BdD0
Голова КНР Сі Цзіньпін під час відвідин Національного університету оборонних технологій
Голова КНР Сі Цзіньпін під час відвідин Національного університету оборонних технологійФото: Li Gang/Xinhua/IMAGO

Цей хлопець був "надзвичайно приємним", - згадує в телефонній розмові його колишній професор і науковий керівник докторської дисертації. Приємним та винятково талановитим. Професор пишався, що обдарований китайський дослідник навчається в його університеті в найбільш густонаселеній землі Німеччини - Північному Рейні-Вестфалії.

Сьогодні китайський IT-фахівець працює у Національному університеті оборонних технологій (NUDT) - центральній кузні кадрів для Народно-визвольної армії Китаю. Цей університет підпорядковується безпосередньо Центральній військовій раді КНР.

У Німеччині претендент на отримання наукового ступеня з КНР, який і раніше проводив дослідження в NUDT, вивчав технологію, яка в перспективі мала використовуватися в безпілотних автомобілях. Можливо, вона допомагатиме рятувати життя у дорожньому русі - за допомогою спеціальних карт, які дозволяють краще розпізнавати тривимірне оточення. Однак та ж технологія може стати в нагоді і у війні.

У КНР межа між військовими та цивільними технологіями у багатьох випадках ледь помітна
У КНР межа між військовими та цивільними технологіями у багатьох випадках ледь помітнаФото: Greg Baker/AFP

DW та її партнери передали публікації китайського претендента на отримання наукового ступеня на цю тему на розгляд декільком незалежним експертам. Останні підтверджують, що у цьому дослідженні не можна виключати подвійного призначення (Dual-Use). Цей термін використовують у ситуаціях, коли можливе як цивільне, так і військове використання. Відповідаючи на конкретне питання на цю тему, німецький професор визнає, що в ретроспективі він міг би собі уявити, що цю технологію може бути використано і у військових цілях. Однак тоді він про це не думав, запевняє вчений.

Керівник наукової дисертації все ще підтримує контакт із своїм китайським колегою. Він із задоволенням попрацював би з ним довше, зізнається він. Проте формат спілкування між ними змінився після від'їзду китайця. За словами німецького професора, розмови про поточні дослідницькі проєкти стали табу: "У NUDT говорити про це заборонено".

Проєкт China Science Investigation

Ситуація, аналогічна історії з дослідником комп'ютерних технологій з Китаю, могла б статися й у якомусь іншому німецькому університеті. Щоб з'ясувати, наскільки тісні зв'язки між європейськими університетами та китайськими військовими вузами, європейська дослідницька асоціація на чолі з нідерландською платформою розслідувань Follow the Money за підтримки німецького некомерційного дослідницького центру CORRECTIV зібрала та проаналізувала набір даних, що включає близько 350 тисяч наукових публікацій.

У проєкті під назвою "Розслідування про науку в Китаї" (China Science Investigation), окрім DW, беруть участь одинадцять європейських ЗМІ, зокрема газета Süddeutsche Zeitung та радіомовник Deutschlandfunk.

Логотип дослідницького проєкту China Science Investigation
Логотип дослідницького проєкту China Science Investigation

Лідерська роль NUDT

Їхнє спільне розслідування підтверджує: з початку 2000 року до лютого 2022 року між європейськими університетами та китайськими дослідниками, які мають тісні зв'язки з військовим сектором, було проведено майже 3000 спільних проєктів. Зокрема, і насамперед, у таких чутливих дисциплінах, як штучний інтелект, комп'ютерна візуалізація та квантові дослідження.

На частку кузні кадрів NUDT припадає близько 2200 відповідних публікацій. Серед європейських університетів, що опублікували роботи за участю авторів із NUDT, майже половина - з Великобританії, за ними слідують Нідерланди та Німеччина. Тут було підготовлено щонайменше 230 робіт, написаних разом із дослідниками з NUDT. Саме тому розслідування зосереджено на цьому китайському університеті.

Особливо в галузі техніки та природничих наук "багато хто з найталановитіших фахівців військової сфери навчаються там", пояснює експерт з Китаю Алекс Джоске. Він тривалий час працював у аналітичному центрі Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI), який займається моніторингом військових університетів у Китаї. NUDT відіграє "вирішальну роль у всіх видах військових дослідницьких проєктів, від гіперзвукових технологій до ядерної зброї та суперкомп'ютерів", каже експерт.

Читайте також: Китай: успішний шлях від плагіатора до інноватора

За кожною другою публікацією, зазначає Джоске, "можливо, стоїть китайський військовий офіцер, який навчався, працював і налагоджував відносини в європейському університеті, які дозволили здійснити таку співпрацю".

Зміни завдяки зближенню

Офіційно таку співпрацю не заборонено: згідно з Основним законом - конституцією ФРН, наукові дослідження у Німеччині є вільними. Насправді майже необмежена наукова співпраця з Китаєм досі була підкреслено бажаною з політичної точки зору, оскільки вона мала допомогти закріпитися на величезному китайському ринку. На те, що інтенсивні відносини у сфері бізнесу, науки та культури зможуть забезпечити демократичне відкриття авторитарної держави, сподівалися не лише у Німеччині. Що цей розрахунок не виправдався, стало зрозуміло найпізніше у 2019 році, коли з'явилися перші повідомлення про систематичний утиск мусульманської меншини уйгурів у регіоні Сіньцзян на заході Китаю.

Читайте також: Китай відкидає звинувачення у "геноциді" уйгурів

Сьогодні Китай розглядається в Німеччині як системний суперник, хоча ця країна залишається одним з найважливіших торгових партнерів ФРН.

Ризики наукової роботи без обмежень

Пекінське керівництво не приховує своїх амбітних цілей. Китай хоче стати провідною світовою державою до 2050 року. Наука та техніка грають у цьому ключову роль.

Китай проводить агресивну стратегію злиття військових та цивільних технологій, яка стирає кордони між цивільними, комерційними та військовими дослідженнями. Кожен громадянин зобов'язаний служити своїй країні і у військовому плані. Навіть якщо це реалізується у сфері науки.

Не менш важливою складовою стратегії Китаю є трансфер технологій з-за кордону. Особливо в таких відкритих суспільствах як німецьке Китай має відчуття, що він може діяти дуже вільно, наголошує експертка з Китаю і публіцистка Діді Кірстен Татлоу (Didi Kirsten Tatlow). Китай "трохи схожий на дитину в кондитерській: вона заходить туди і бере все, що захоче", розмірковує вона.

Дослідження в галузі технологій подвійного призначення

Шляхом випадкової вибірки DW та її партнери виявили у німецькому блоці даних кілька досліджень технологій, де, згідно з консенсусом кількох незалежних експертів, не можна виключити подвійного використання.

Ці дослідження було опубліковано німецькими вченими з університетів Бонна та Штутгарта та одним із інститутів Товариства імені Фраунгофера спільно з вченими з NUDT. Одна з наукових праць датується минулим роком. Публікацій, зроблених раніше ніж п'ять років тому, немає. Цілком імовірно, що набір даних у розслідуванні містить набагато більше проблемних робіт, які ще не виявлено. Оскільки йдеться лише про випадкову вибірку, DW не називає імен та вчених ступенів.

Кузня наукових кадрів для оборонного сектору Китаю - Національний університет оборонних технологій (NUDT)
Кузня наукових кадрів для оборонного сектору Китаю - Національний університет оборонних технологій (NUDT)Фото: Huangdan2060/Wikipedia | CC0 1.0

Особливо наочним є приклад дослідження з відстеження великих груп людей. За словами одного з експертів, тут треба "дуже постаратися, щоби не побачити характер подвійного призначення". Технологію, яку змальовано, теоретично може бути використано в Китаї для відстеження уйгурів.

Це дослідження було опубліковано у співавторстві з ученою з NUDT, яка має безліч не лише наукових, а й військових нагород, включаючи "Нагороду за визначну докторську дисертацію Народно-визвольної армії Китаю".

Темою іншої роботи був зашифрований квантовий зв'язок. З військової точки зору ці дослідження - навіть якщо вони перебувають на ранній стадії - можуть принести подвійну користь: за словами одного з експертів, завдяки такій технології можна "зробити власний квантовий зв'язок більш захищеним від підслуховування та створювати перешкоди для чужого зв'язку".

Читайте також: Коментар: Етнічний соціалізм Китаю

При цьому не завжди належність досліджуваної технології до тієї чи іншої категорії можна визначити однозначно. Потенціал подвійного призначення може бути приховано у деталях. Навіть у технологіях, які використовуються переважно у цивільних цілях. Той, хто сьогодні вивчає алгоритми координації об'єктів, наступного року може використовувати ці дослідження "для застосування, наприклад, до груп військових безпілотників", пояснює австралійський аналітик Алекс Джоске.

Мало контролю, багато "перехідних зон"

Настільки ж складними є питання про те, що можна і що не можна, і для яких досліджень потрібен спеціальний дозвіл. У конкретних випадках у Німеччині рішення щодо цього ухвалює Федеральне відомство з економіки та експортного контролю (BAFA).

Для проєктів, у яких можливе військове використання, університети мають подавати заявки на отримання експортних ліцензій. Публікації за участю вчених із країн, які не входять до ЄС, також підпадають під цю категорію. Тут діє принцип: фундаментальні дослідження можна проводити без обмежень, а прикладні - ні. Останні відрізняються від фундаментальних досліджень тим, що вони спрямовані на досягнення конкретної мети.

При цьому відповідальність за чітку вказівку на подвійне призначення проєкту та подання відповідної заявки лежить винятково на університетах. Вони мають подати до BAFA так звану декларацію про кінцеве використання, яка підтверджує суто цивільне застосування. Втім, наскільки на таку декларацію можна покладатися, це "інше питання", сказав DW співробітник служби експортного контролю.

Китай тестує атомну електростанцію майбутнього

Університети, зі свого боку, не хочуть втрачати міжнародні зв'язки, і для цього їм також потрібний внесок з-за кордону. Позиція університетів зрозуміла, але це несе ризик ненавмисного надання таким країнам як Китай доступу до чутливої ​​інформації.

Чи було отримано експортні ліцензії на публікації, виявлені дослідницьким об'єднанням, відомство не стало коментувати з міркувань захисту даних.

Читайте також: США внесли до "чорного списку" 33 компанії з КНР через репресії проти уйгурів

Два університети, які були об'єктами досліджень, відповіли на запит, що публікації, про які йдеться, є фундаментальними дослідженнями і ліцензія для них не потрібна. Обидва ВНЗ зазначили також, що вони не ведуть офіційної співпраці з китайським військовим університетом NUDT. Утім, це не виключає можливості для співпраці на індивідуальному рівні.

Один із двох університетів зазначив, що зв'язок китайського співавтора з NUDT був йому відомий. Угоди, особливо з іноземними партнерами, ретельно вивчаються, додали у виші. Університет дотримується законів та правил, що діють у Німеччині, та надає "письмову інформацію та консультації" для підвищення поінформованості викладачів та студентів про роботу в чутливих галузях, йшлося далі у повідомленні.

Інститут із Товариства Фраунгофера зазначив - також письмово, - що він не коментує окремі роботи. Китайський університет NUDT на прохання про коментар не відповів.

Перевірки служби безпеки

Від джерел у колах служб безпеки DW та її партнери дізналися, що протягом останніх двох років у владі Німеччини зростає усвідомлення важливості проблеми. Проте ставлення німецьких університетів до Китаю є "трохи улесливим" і "трохи наївним".

Втім, важливо наголосити, що питання про небезпеку, пов'язану з технологіями подвійного призначення, постає лише щодо невеликої частки спільних наукових проєктів. Тому ставитись із підозрою до кожного китайського дослідника було б неправильно.

Найшвидший потяг світу у Китаї (21.07.2021)

Перевіряти біографічний бекграунд запрошених китайських дослідників під час подання ними заяви на візу МЗС ФРН почало лише з 2020 року. А внутрішні перевірки університетів у кращому разі є поверховими, розповів DW один з інсайдерів. Він відповідає за експортний контроль в одній з академічних установ і, за власними словами, звіряє імена заявників із списками санкцій США та ЄС. Однак, "якщо дослідники не вказують у своїх резюме співпрацю з китайським військовим сектором", подальші перевірки практично не проводяться, констатував співрозмовник редакції.

Майбутню співпраця не виключено

Професор із землі Північний Рейн-Вестфалія звертає увагу насамперед на переваги співпраці з ученим з Китаю. Адже в його особі університет отримав блискучий розум, який не вартував жодного цента: роботу китайського дослідника повністю оплачувала КНР.

Німецький вчений досі шкодує, що його колишній протеже тепер працює у кадровій кузні китайського військового сектору, і з ним уже не можна поспілкуватися на професійні теми. Якщо цей IT-фахівець з Піднебесної у якийсь момент піде з NUDT, він цілком може уявити відновлення співпраці, каже професор.

У Шанхаї випробовують самокероване таксі (02.07.2020)