Що привіз Зеленський з Близького Сходу?

Президент України Володимир Зеленський днями здійснив робочі візити до чотирьох держав Близького Сходу й провів перемовини з лідерами Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару та Йорданії.  

Після свого турне він повідомив, що Україна під час переговорів з лідерами держав Перської затоки домовлялася про взаємну допомогу в сфері оборони та енергетики. Йдеться про угоди, що стосуються, зокрема, постачання дронів-перехоплювачів та морських дронів, заявив президент журналістам у понеділок, 30 березня. "Ми домовляємося про стратегічне співробітництво у напрямку miltech (військові технології. - Ред.) та в інших. Ми говоримо про десятирічні договори і це взаємна допомога. Нас цікавить антибалістична діяльність, у нас є виклики, пов'язані з енергетикою, з дизелем тощо", - розповів президент і додав, що в України ніколи раніше не було подібних безпекових угод з Близьким Сходом, тому це "історичні" домовленості. 

Угоди про про співробітництво в оборонній сфері були підписані з Катаром та Саудівською Аравією. Окрім цього Зеленський анонсував можливі домовленості про співпрацю у сфері безпеки з Йорданією та Кувейтом, а також наголосив, що є додаткові запити від Бахрейну та Оману і комунікація з Іраком. 

Зміна парадигми: Україна вже не прохач, а бізнес-партнер 

Директорка безпекових програм київського аналітичного центру "Українська призма" Ганна Шелест вважає, що турне президента України до країн Перської затоки може змінити безпекову архітектуру регіону та відкрити нові ринки для українського військово-промислового комплексу.

За її оцінкою, наслідки будуть тривалими, але лише за умови, що Київ не зволікатиме з реалізацією. Українські дипломати, каже Шелест, досить довго домагалися таких контактів у регіоні, однак країни Перської затоки раніше були обережними у військово-технічному співробітництві з Україною, бо вважали достатньою американську підтримку і оборону під парасолькою США. 

Війна в Ірані змінила цей розрахунок на користь України. "Після того, як США не змогли убезпечити ці країни від іранських дронів, вони стали більш вільними у власній зовнішній політиці, а українська експертиза щодо дронів тут стала у нагоді. Візит Зеленського підняв реноме України в регіоні. Він продемонстрував, що ми тепер приїжджаємо не як прохачі допомоги чи інвестицій, а як партнери, які можуть допомогти регіону", - зазначила Шелест у коментарі DW. 

Про якісні зміни говорить і директор київського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його оцінкою, візит Зеленського став точкою відліку для нової моделі відносин, у якій Київ готовий виступати як повноцінний бізнес-партнер. 

Експерт вважає, що це створює підґрунтя для політичної підтримки Києва, зокрема у відносинах із глобальними гравцями. "Ми приїхали не просити гроші, а запропонувати послугу. Це змінює нашу позицію, і це дуже добре. Це посилює інституційні зв'язки з цими країнами. Я сподіваюся, що в результаті такої співпраці і відповідного політичного ставлення будуть реалізовані домовленості, зокрема щодо підтримки України, а також використання авторитету цих країн у відносинах зі США та Росією", - зазначає Семиволос.  

Читайте також: Зеленський про Близький Схід: Наші перехоплювачі вже дають результати

Взаємовигідний обмін

За словами київського експерта, рамкові угоди відкривають шлях для конкретних контрактів у військовій сфері. Для України це насамперед означає приплив інвестицій та можливість розвивати власний ВПК. Одним із головних інтересів близькосхідних держав є український бойовий досвід, зокрема у сфері безпілотних технологій.

На думку головного консультанта київського Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, українська експертиза вже на такому рівні, щоби бути привабливою на ринку озброєнь. 

"Україні є що запропонувати: досвід застосування і протидії дронам, що вкрай важливо для регіону прямо зараз, - каже він. - Натомість ми постійно шукаємо гроші на масштабування виробництва цих дронів, але їх важко знайти. І ось знайшлися країни, які готові фінансувати, бо гроші у них є і наші дрони та експертиза їм потрібні. Це взаємовигідна співпраця".

Водночас питання військової допомоги, зокрема можливого отримання Україною антибалістичиних ракет до американської системи ППО Patriot, які так прагне отримати Київ в обмін на антидроновий захист, є складним, відзначає експерт. За словами Уса, навіть якщо країни регіону готові до таких кроків, вони обмежені умовами контрактів зі США. "Без дозволу Сполучених Штатів такі ракети передати неможливо через так званий сертифікат кінцевого користувача", - пояснює він.  

Крім того, самі країни Близького Сходу наразі потребують цих систем для власної безпеки, що знижує ймовірність швидких рішень на користь України. 

Продовольство, дизпаливо та газ - додаткові сфери співпраці

Втім крім оборонної сфери, Київ залишається ключовим гравцем у забезпеченні продовольчої безпеки близькосхідного регіону. Окремим перспективним напрямком є енергетика. Вже є домовленості про постачання саудівського дизельного пального, а в майбутньому арабські партнери можуть розглянути можливість використання українських підземних сховищ газу, сказав DW Ігор Семиволос.  

Оглядачі не виключають, що ці країни зможуть інвестувати у відновлення України після війни. "Країни цього регіону завжди пам'ятатимуть допомогу їм і те, що президент Володимир Зеленський був чи не першим, хто приїхав до них під час війни в регіоні", - сказав колишній дипломат, а нині перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця. Він вважає, що Україна говорить про співпрацю не лише на зараз, а на роки вперед.

Читайте також: Зеленський: Ізраїль досі "балансує", хоча РФ допомагає Ірану

Як активізація відносин з Близьким Сходом вплине на співпрацю з ЄС і США?  

Такі контакти можуть мати і ширший геополітичний ефект. За словами Івана Уса, зміцнення зв'язків із Близьким Сходом робить Україну більш привабливою для Європейського Союзу. "ЄС отримує партнера, який уже будує відносини з регіоном, де сам Євросоюз також прагне посилити свою присутність. Через Україну ЄС може мати гарні стосунки з країнами Перської затоки. Тут є стратегічний момент: Україна вибудовує гарні відносини з тими, з ким хочуть товаришувати всі", - зазначає експерт.  

Разом з тим, Іван Ус не виключає, що активізація України в близькосхідному регіоні може викликати невдоволення частини американського політичного істеблішменту, зокрема президента США Дональда Трампа, адже фактично Україна стає конкурентом для США на Близькому Сході.  

Але Ганна Шелест не вважає, що це вносить дисонанс у відносини зі США. За її словами, сторони працюють у різних сегментах: Сполучені Штати забезпечують великі оборонні контракти, тоді як Україна пропонує рішення у сфері протидії безпілотникам. "Ми граємо на різних майданчиках", -пояснює вона.  

Крім того, ініціатива співпраці виходить не лише від України. За словами Шелест, самі країни регіону зацікавлені у диверсифікації партнерів у сфері безпеки.