Східне партнерство - курс на безпеку й вирішення конфліктів

Один з пріоритетів ініціативи ЄС "Східне партнерство" - стабільність у шести країнах Східної Європи. Але саме стабільності у цьому регіоні й нема. Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан і Вірменія втягнуті у різні територіальні конфлікти. А з 2020 року і Білорусь втратила свій імідж оплоту стабільності.

Протягом понад десяти років своєї історії "Східне партнерство" не грало великої ролі у спробах урегулювання цих конфліктів. Але шостий саміт "Східного партнерства", який відбувся 15 грудня в Брюсселі, продемонстрував, що ситуація почала змінюватися.

Читайте також: Шостий саміт "Східного партнерства": гроші від ЄС замість перспективи

Що Зеленський думає про можливість діалогу ЄС з Росією

Значну увагу на саміті "Східного партнерства" приділили конфлікту між Росією й Україною. Президент Європейської ради Шарль Мішель на підсумковій пресконференції вкотре застеріг, що в разі подальшої військової агресії проти України буде "сильна відповідь" і доведеться "заплатити високу ціну".

Цій темі присвятив більшість своїх зустрічей і президент України Володимир Зеленський. Зокрема він переконував своїх колег з ЄС у тому, що нові санкції проти Росії слід запровадити до можливої ескалації, адже це, на його думку, відверне таку ескалацію.

Близько півтори години президент України присвятив зустрічам з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Франції Еммануелем Макроном. Коли його попросили прокоментувати заяву Шольца про бажання відкрити вікно діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним, він відповів: "Щоб ось так відкривати вікна, треба точно розуміти, що там за вікнами. Якби канцлер запитав би мене, - а ми давно сусіди та добре з колегами з РФ знаємо один одного, - то я би йому сказав, що спершу слід з'ясувати, що там - сніг або дощ, і чи раді тобі".

Крок до примирення Вірменії та Азербайджану?

Обговорювати "ціну" для Росії лідери ЄС продовжать на своєму саміті 16 грудня. А ось щодо іншого конфлікту у Євросоюзі займалися тим, що люблять набагато більше за запровадження санкцій - організацією діалогу. Лідери кількох країн "Східного партнерства" прибули до Брюсселя ще напередодні. Зокрема це були президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр Вірменії Нікол Пашинян. У другій половині дня Шарль Мішель зібрав лідерів обох країн. Переговори між ними тривали більше чотирьох годин.

У листопаді Мішелю в телефонній розмові вже вдалося переконати Пашиняна й Алієва відкрити пряму лінію зв'язку між міністрами оборони обох країн. Тепер же Мішель запропонував допомогу ЄС у делімітації та демаркації кордону. Згідно з заявою Європейської ради, Алієв і Пашинян погодилися, що для початку переговорів про делімітацію та демаркацію "слід вжити подальших відчутних кроків для зниження напруги".

Це може звучати як не надто великий прорив, але один з чиновників ЄС заявив кореспонденту DW, що атмосфера на саміті була "позитивною" зокрема завдяки зустрічі між Алієвим і Пашиняном напередодні. За його словами, лідери країн Євросоюзу відзначили події в Брюсселі "як дуже позитивний розвиток після 30 років конфлікту".

Такої ж думки дотримується і президент України. "Сьогодні був один дуже важливий історичний теплий момент. Ми привітали колег з Азербайджану та Вірменії - сьогодні атмосфера їхнього діалогу була достатньо позитивною", - заявив Зеленський. Він додав, що це у цьому є "велике досягнення" з боку ЄС і особисто Шарля Мішеля. Президент висловив надію, що "колись так буде і у війні між Україною та Росією".

"Східне партнерство" та співпраця у сфері безпеки

В останній час Євросоюз намагався посприяти вирішенню й інших конфліктів. А саме, Шарль Мішель виступив посередником між владою й опозицією в Грузії. Крім того, 15 грудня ЄС і Молдова підписали угоду про виділення Брюсселем Кишиневу 60 мільйонів євро на подолання газової кризи, котра виникла через конфлікт з "Газпромом".

За підсумками саміту "Східного партнерства" більш виразну роль отримали питання безпеки - те, до чого прагнула зокрема Україна. Так, у підсумковій декларації говориться про намір підтримати мирне вирішення конфліктів, а також запобігати ним. Комюніке говорить і про посилення співпраці у сфері безпеки, а також діалогів і практичної співпраці у рамках Спільної безпекової та оборонної політики ЄС. Документ обіцяє і навчання з протистояння гібридним загрозам і кібератакам. Декларація привітала й зусилля ЄС із запобігання конфліктам, їхньому вирішення, а також укріпленні довіри.

Європейські прагнення України та інтеграція у внутрішній ринок ЄС

У декларації визнали також "європейські прагнення" та "європейський вибір" України, Грузії та Молдови, "як це записано в угодах про асоціацію". Документ закликає їх до повної імплементації цих угод і зазначає, що це приведе до їхньої поступової економічної інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу.

На саміті в Брюсселі погодили й нову програму "Східного партнерства" на прийдешні роки. Її організували довкола двох стовпів: урядування та інвестицій. Перший з них зосередиться довкола верховенства права, боротьби з корупцією, судової та інших реформ. Другий стовп - економічний та інвестиційний план у розмірі 2,3 мільярда євро до 2027 року для всіх шести країн "Східного партнерства". Скористатися ним можна буде лише у разі дотримання демократичних цінностей.

І саме тому Мінськ поки не зможе долучитися до інвестиційного плану. Олександра Лукашенка на саміт не запросили, оскільки ЄС не визнає його демократично легітимним президентом Білорусі. Водночас у комюніке висловили бажання відновити співпрацю з владою Білорусі, "як тільки будуть створені необхідні умови для переходу до демократії".

"Нам бракує однієї з країн, яка сьогодні не присутня тут. Але є порожнє крісло для Білорусі, як символічне місце", - заявив Мішель, відкриваючи саміт. На овальному столі у залі засідань між Фінляндією та Естонією справді стояла табличка з написом "Білорусь" і червоно-зелений прапорець. Але ось порожнього крісла між прем'єрками Фінляндії та Естонії - Санною Марін і Каєю Каллас - порожнього крісла не виявилося. Як пояснив DW один з представників ЄС, крісло малося на увазі не буквально, а як символічне місце, зарезервоване для Білорусі.