″Східне партнерство″ бере курс на безпеку та вирішення конфліктів (відео) | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

"Східне партнерство" бере курс на безпеку та вирішення конфліктів (відео)

У Брюсселі відбувся шостий саміт "Східного партнерства". Як Зеленський радив відкривати "вікно діалогу" з Росією та чи можлива позитивна атмосфера між Алієвим і Пашиняном, - у репортажі DW.

Учасники саміту Східного партнерства

Учасники саміту "Східного партнерства"

Один з пріоритетів ініціативи ЄС "Східне партнерство" - стабільність у шести країнах Східної Європи. Але саме стабільності у цьому регіоні й нема. Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан і Вірменія втягнуті у різні територіальні конфлікти. А з 2020 року і Білорусь втратила свій імідж оплоту стабільності.

Протягом понад десяти років своєї історії "Східне партнерство" не грало великої ролі у спробах урегулювання цих конфліктів. Але шостий саміт "Східного партнерства", який відбувся 15 грудня в Брюсселі, продемонстрував, що ситуація почала змінюватися.

Читайте також: Шостий саміт "Східного партнерства": гроші від ЄС замість перспективи

Що Зеленський думає про можливість діалогу ЄС з Росією

Значну увагу на саміті "Східного партнерства" приділили конфлікту між Росією й Україною. Президент Європейської ради Шарль Мішель на підсумковій пресконференції вкотре застеріг, що в разі подальшої військової агресії проти України буде "сильна відповідь" і доведеться "заплатити високу ціну".

Цій темі присвятив більшість своїх зустрічей і президент України Володимир Зеленський. Зокрема він переконував своїх колег з ЄС у тому, що нові санкції проти Росії слід запровадити до можливої ескалації, адже це, на його думку, відверне таку ескалацію.

Володимир Зеленський, Еммануель Макрон та Олаф Шольц

Володимир Зеленський, Еммануель Макрон та Олаф Шольц

Близько півтори години президент України присвятив зустрічам з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Франції Еммануелем Макроном. Коли його попросили прокоментувати заяву Шольца про бажання відкрити вікно діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним, він відповів: "Щоб ось так відкривати вікна, треба точно розуміти, що там за вікнами. Якби канцлер запитав би мене, - а ми давно сусіди та добре з колегами з РФ знаємо один одного, - то я би йому сказав, що спершу слід з'ясувати, що там - сніг або дощ, і чи раді тобі".

Крок до примирення Вірменії та Азербайджану?

Обговорювати "ціну" для Росії лідери ЄС продовжать на своєму саміті 16 грудня. А ось щодо іншого конфлікту у Євросоюзі займалися тим, що люблять набагато більше за запровадження санкцій - організацією діалогу. Лідери кількох країн "Східного партнерства" прибули до Брюсселя ще напередодні. Зокрема це були президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр Вірменії Нікол Пашинян. У другій половині дня Шарль Мішель зібрав лідерів обох країн. Переговори між ними тривали більше чотирьох годин.

У листопаді Мішелю в телефонній розмові вже вдалося переконати Пашиняна й Алієва відкрити пряму лінію зв'язку між міністрами оборони обох країн. Тепер же Мішель запропонував допомогу ЄС у делімітації та демаркації кордону. Згідно з заявою Європейської ради, Алієв і Пашинян погодилися, що для початку переговорів про делімітацію та демаркацію "слід вжити подальших відчутних кроків для зниження напруги".

Це може звучати як не надто великий прорив, але один з чиновників ЄС заявив кореспонденту DW, що атмосфера на саміті була "позитивною" зокрема завдяки зустрічі між Алієвим і Пашиняном напередодні. За його словами, лідери країн Євросоюзу відзначили події в Брюсселі "як дуже позитивний розвиток після 30 років конфлікту".

Такої ж думки дотримується і президент України. "Сьогодні був один дуже важливий історичний теплий момент. Ми привітали колег з Азербайджану та Вірменії - сьогодні атмосфера їхнього діалогу була достатньо позитивною", - заявив Зеленський. Він додав, що це у цьому є "велике досягнення" з боку ЄС і особисто Шарля Мішеля. Президент висловив надію, що "колись так буде і у війні між Україною та Росією".

"Східне партнерство" та співпраця у сфері безпеки

В останній час Євросоюз намагався посприяти вирішенню й інших конфліктів. А саме, Шарль Мішель виступив посередником між владою й опозицією в Грузії. Крім того, 15 грудня ЄС і Молдова підписали угоду про виділення Брюсселем Кишиневу 60 мільйонів євро на подолання газової кризи, котра виникла через конфлікт з "Газпромом".

За підсумками саміту "Східного партнерства" більш виразну роль отримали питання безпеки - те, до чого прагнула зокрема Україна. Так, у підсумковій декларації говориться про намір підтримати мирне вирішення конфліктів, а також запобігати ним. Комюніке говорить і про посилення співпраці у сфері безпеки, а також діалогів і практичної співпраці у рамках Спільної безпекової та оборонної політики ЄС. Документ обіцяє і навчання з протистояння гібридним загрозам і кібератакам. Декларація привітала й зусилля ЄС із запобігання конфліктам, їхньому вирішення, а також укріпленні довіри.

Європейські прагнення України та інтеграція у внутрішній ринок ЄС

У декларації визнали також "європейські прагнення" та "європейський вибір" України, Грузії та Молдови, "як це записано в угодах про асоціацію". Документ закликає їх до повної імплементації цих угод і зазначає, що це приведе до їхньої поступової економічної інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу.

На саміті в Брюсселі погодили й нову програму "Східного партнерства" на прийдешні роки. Її організували довкола двох стовпів: урядування та інвестицій. Перший з них зосередиться довкола верховенства права, боротьби з корупцією, судової та інших реформ. Другий стовп - економічний та інвестиційний план у розмірі 2,3 мільярда євро до 2027 року для всіх шести країн "Східного партнерства". Скористатися ним можна буде лише у разі дотримання демократичних цінностей.

І саме тому Мінськ поки не зможе долучитися до інвестиційного плану. Олександра Лукашенка на саміт не запросили, оскільки ЄС не визнає його демократично легітимним президентом Білорусі. Водночас у комюніке висловили бажання відновити співпрацю з владою Білорусі, "як тільки будуть створені необхідні умови для переходу до демократії".

"Нам бракує однієї з країн, яка сьогодні не присутня тут. Але є порожнє крісло для Білорусі, як символічне місце", - заявив Мішель, відкриваючи саміт. На овальному столі у залі засідань між Фінляндією та Естонією справді стояла табличка з написом "Білорусь" і червоно-зелений прапорець. Але ось порожнього крісла між прем'єрками Фінляндії та Естонії - Санною Марін і Каєю Каллас - порожнього крісла не виявилося. Як пояснив DW один з представників ЄС, крісло малося на увазі не буквально, а як символічне місце, зарезервоване для Білорусі.

Дивитись відео 09:12

Нові санкції проти Росії: чи зупинить це вторгнення РФ в Україну? (14.12.2021)

Також за темою