Сім речей, які варто знати про Ріхарда Ваґнера | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 25.07.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Сім речей, які варто знати про Ріхарда Ваґнера

Завдяки Байротському фестивалю ім'я німецького композитора Ріхарда Ваґнера стало відомим на весь світ. Але хто знає, що він іще у школі писав п'єси та часто мав справу з безгрошів'ям?

Бюст Ріхарда Ваґнера в Байройті авторства скульптора Арно Брекера

Бюст Ріхарда Ваґнера в Байройті авторства скульптора Арно Брекера

1. Спершу текст, потім музика

Народжений 22 травня 1813 року в Лейпцигу Ріхард Ваґнер (Richard Wagner) уже дитиною був упевненим у собі. Ще школярем він написав перші п'єси. Лібрето до своїх опер пізніше він теж писав сам, що не було поширеним явищем. Згідно з його уявленням, текст та музика мали бути єдиним цілим. Музика існувала для Ваґнера не сама по собі, а слугувала драматургії.

Читайте також: Сім міфів про Байройт

Остаточно поєднати текст, музику, режисуру, сценічну картинку й архітектуру Ваґнеру вдалося 1876 року завдяки його відомому оперному циклові "Перстень Нібелунга", який він представив у театрі Байройта. Досі там відбувається щорічний Байройтський фестиваль, на який з'їжджається публіка з різних країн світу.

2. Вічний втікач

Ріхард Ваґнер часто переховувався або від кредиторів, яким був винен гроші, або ж із політичних причин. Кредитори не давали йому спокою, коли він 1839 року таємно перебрався до Парижа разом із дружиною Мінною. Там його фінансово підтримав відомий композитор Джакомо Маєрбеер (Giacomo Meyerbeer).

Портрет Ріхарда Ваґнера, 1842 рік

Егоман із сильною харизмою - так описують композитора Ріхарда Ваґнера

1848 року Ваґнер долучився до Березневої революції у Саксонії. Після цього його розшукувала поліція за підозрою в державній зраді, однак композиторові вдалося знайти прихисток у Цюриху - саксонський король помилував митця лише через багато років. Також Ваґнер мусив утікати з Відня, бо його переслідували кредитори. Вибратися з фінансової пастки йому допоміг шанувальник, король Людвіґ Другий з Баварії. Однак проти марнотратства короля та його друга Ріхарда Ваґнера почалися протести. Король був за крок до втрати престолу, а Ваґнер 1866 року знову втік до Швейцарії. Утім, без фінансової допомоги Людвіґа Другого відомий "Перстень Нібелунга" ніколи б не було поставлено в  Байройті.

3. Найдорожчий композитор усіх часів

З 1859 року праці Ріхарда Ваґнера виходили у міжнародному видавництві Schott. Через те, що композитор постійно мав фінансові труднощі, він вимагав небачені для видавництва гонорари вже авансом. Зокрема, і за "Перстень Нібелунгів" - ще тоді, коли праця навіть не була готова.

Читайте також: Перша диригентка на Байройтському фестивалі Оксана Линів: Вишиванки допомагають зберегти ідентичність на чужині

Перша постановка "Персня" у Байройті з фінансової точки зору хоч і була повним провалом, але у довгостроковій перспективі видавництво залишилося у виграші. Ваґнер видав у Schott усі свої твори, а також привів до нього відомих композиторів зі свого оточення.

4. Антисеміт Ваґнер

У середині ХІХ століття Європою прокотилася хвиля антисемітизму. 1850 року Ріхард Ваґнер уперше оприлюднив свій памфлет "Єврейство в музиці", у якому він закинув євреям нездатність креативно самовиражатися в мистецтві. За словами Ваґнера, аби бути креативною, людина має бути корінням поєднана з нацією, чого у випадку з євреями немає. На думку Ваґнера, вони як митці можуть лише імітувати інших. У переробленій через 20 років версії цього памфлету тон був іще жорсткіший. У приватному житті Ваґнер там само дедалі більше дистанціюється від євреїв, які його раніше підтримували.

Концертний зал у Байройті, де проходить Байройтський фестиваль

Концертний зал у Байройті, де проходить Байройтський фестиваль

Стосунки Ваґнера з людьми юдейського віросповідання були амбівалентними, адже він залежав від їхньої підтримки особливо під час реалізації його проєкту "Перстень Нібелунга". Серед євреїв так само були прихильники його нових музичних ідей, які підтримували його фінансово. До певного моменту вони навіть закривали очі на образи з боку Ваґнера на адресу євреїв. Досі серед експертів точаться дискусії про те, чи містили його опери єврейських персонажів, з яких він робив карикатури чи глузував. Дехто навіть називає всю його музику антисемітською.

5. Ваґнер і сильні жінки

В операх Ваґнера жіночі ролі часто представлені сильними персонажками, завдання яких - порятунок чоловіків. При цьому сильною є не та жінка, яка емансипується від чоловіка, а та, яка настільки сильно кохає, що готова віддати своє життя заради його порятунку. Романтичне уявлення про кохання до смерті.

Так само й жінки в житті самого Ваґнера були водночас сильними і слабкими. Зі своєю першою дружиною Мінною він час від часу жив окремо. Вона була не в захваті він його романів та не поділяла антисемітизм Ваґнера. Його друга дружина Козіма молилася на нього та була ярою антисеміткою. Молодша за чоловіка на 24 роки, вона не підтримувала жіночу емансипацію. Водночас Козіма мала сильний характер та була освіченою жінкою. Після смерті Ваґнера вона далі займалася Байротським фестивалем, "її визнавали та шанували у патріархальному світі чоловіків", розповідає Свен Фрідріх (Sven Friedrich), директор музею Ріхарда Ваґнера в Байройті.

Цьогоріч, до речі, диригувати на фестивалі вперше в історії буде жінка - українка Оксана Линів.

6. Цілісний мистецький витвір Ваґнера

Ріхард Ваґнер пропагував ідею цілісного мистецького витвору (Gesamtkunstwerk), у якому би поєднувалися музика, текст, театральна гра та декорації. Наприкінці ХІХ століття, у часи політичних перевтілень, інтернаціоналізації та початку індустріалізації, які лякали багатьох, ідея цілісного витвору мистецтва мала також суспільно-політичний вимір.

Байротський фестиваль відбувається тут щорічно

Байротський фестиваль відбувається тут щорічно

Ваґнер мріяв про суспільство, яке ґрунтується на базових естетичних цінностях, у якому реальний світ з його релігійним, політичним чи економічним дискурсами більше не мав існувати. У своїй праці "Мистецький витвір майбутнього" він писав: "У мистецькому витворі ми зіллємося в єдине ціле". Його мрія про єдине суспільство, про німецьку "культурну націю" пізніше була використана, зокрема, й націонал-соціалістами. Утім, вони повністю ставили мистецтво в залежність від ідеології та пропаганди націонал-соціалізму.

7. "Перстень Нібелунга" - найдовша опера у світі

Загалом цикл опер "Перстень Нібелунга" триває 16 годин та складається з чотирьох частин: "Золото Рейну", "Валькірія", "Зіґфрід" та "Загибель богів". Твір, який має виконуватися великим оркестром та 34 солістами, є однією з наймасштабніших музичних сценічних праць. Основою для критичного осмислення Ваґнером суспільства, влади, багатства та зради слугували німецькі саги. Дехто вбачає в опері Ваґнера також критику на адресу релігії.

13 лютого 1883 року Ріхард Ваґнер помер у Венеції. Кажуть, що труну з його тілом на вокзалі Байройта зустрічали траурним маршем з "Загибелі богів". Його поховали у садку його будинку, вілли "Ванфрід". Найбільша праця його життя - "Перстень Нібелунга" - досі є предметом нових інтерпретацій та сучасних постановок.

Дивитись відео 03:40

Ріхард Ваґнер - геній та антисеміт