Реєстр банківських рахунків: за і проти | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Реєстр банківських рахунків: за і проти

Проєкт Антикорупційної стратегії на наступні роки передбачає створення реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів. Нацбанк закликав Верховну Раду не підтримувати цю норму.

В Україні мають намір створити єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб, а також індивідуальних банківських сейфів. Це передбачено в ухваленій парламентом у першому читанні Антикорупційній стратегії на 2020-2024 роки. Національний банк України (НБУ) з огляду на це звернувся до профільного парламентського комітету і рекомендував не підтримувати цю норму до другого читання. На думку НБУ, її ухвалення означатиме "нівелювання інституту банківської таємниці".

Засіб протидії корупції чи розкриття банківської таємниці?

Ухвалена Верховною Радою у першому читанні Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки не є нормативним законопроєктом у прямому сенсі. У ній визначаються основні напрями подальшого удосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції, а також найбільш пріоритетні сфери з точки зору подолання корупції. У разі їх схвалення парламентом і за відсутності відповідної бази розроблятимуться необхідні зміни до законодавства, завдяки яким реалізовуватимуться заходи з подолання корупції.

Читайте також: В Україні запровадили міжнародний номер банківського рахунку IBAN

Автори концепції, викладеної на 40 сторінках, серед низки проблем подолання корупції визначили, зокрема, низьку результативність процесів передачі незаконно здобутих активів в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Вони передбачили, що виявлення та відстеження коштів, одержаних корупційним шляхом, може бути спрощено завдяки створенню єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів. Автори концепції запропонували, щоб безпосередній доступ до цього реєстру мали як саме Нацагентство, так і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), а також податкова та митна служби тощо. Якою мірою ці органи матимуть доступ до реєстру - у концепції не визначається.

Читайте також: Глава Агентства з розшуку активів: Входимо у міжнародні мережі як у закриті клуби

Утім, НБУ уже забив на сполох. В опублікованій на сторінці регулятора у Facebook заяві сказано, що "це може призвести до погіршення стану захисту приватної інформації та зниження довіри до банківської системи". НБУ нагадав, що підстави та порядок розкриття банківської таємниці на вимогу правоохоронних та контролюючих органів уже визначені законом "Про банки і банківську діяльність".

Головний науково-експертний відділ Верховної Ради застеріг також і щодо надання необмеженого доступу до такого реєстру як такого, що містить корупційні ризики. І НБУ, і парламентські юридичні експерти нагадали, що спрощений доступ до банківської таємниці вже набув чинності в лютому цього року згідно із законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів". 

В ЄС підтримали намір створити реєстр

Водночас ідею створення в Україні реєстру банківських рахунків вітають у ЄС. У представництві Європейського Союзу в Україні на запит DW зазначили, що українській владі "наполегливо рекомендують створити такий інструмент". "Він сприятиме підвищенню загального рівня прозорості фінансової системи України, забезпечивши вчасну ідентифікацію будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка має або контролює розрахунковий рахунок, а також - ідентифікацію банківських рахунків за IBAN", - пояснили у представництві ЄС. Там додали, що відповідний механізм уже діє в ЄС на підставі директиви 2018/843 щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Читайте також: Досьє FinCEN: банки роками допомагали своїм клієнтам відмивати кошти

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський назвав Антикорупційну стратегію загалом "цілком прийнятною", але висловив побоювання щодо практики застосування її положення про реєстр. "Банківська таємниця є наріжним каменем функціонування банківської системи. Доступ до неї має забезпечуватись лише за рішенням суду. Схеми виведення коштів за межі України мають відстежуватися не через підвищену прозорість банківських рахунків, а у спосіб спеціальних процедур органами фінансового моніторингу та контролю", - вважає економіст.

Дивитись відео 08:11

Персональні дані на продаж: звідки витік та як захиститися? (29.05.2020)

Також за темою

Реклама