Протести в Ірані: офіційним даним щодо жертв мало хто вірить

Від четверга, 8 січня, інтернет в Ірані фактично не працює. Дату, коли доступ до мережі буде відновлено, влада в Тегерані не називає. Секретар Ради нацбезпеки і заступник міністра внутрішньої безпеки Алі Акбар Пурджамшидіан в інтерв'ю з державним телебаченням минулої середи повідомив, що рада розглядає це питання, але конкретного часу він поки що назвати не може.

Рада нацбезпеки Ірану закидає "заклятим ворогам" країни Ізраїлю та США відповідальність за численні "теракти", що були буцімто вчинені в різних частинах Ірану в ніч з 8 на 9 січня. Режим у Тегерані називає це продовженням "нав'язаної війни" червня 2025 року.

Крім того, в середу було оприлюднено офіційне число загиблих під час масових протестів, які розпочалися наприкінці грудня 2025 року. Згідно з ними, загалом було вбито 3117 людей. Із них 2427 - "невинні люди, а також стражі порядку й безпеки", яких шануватимуть як мучеників.

Іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі, крім того, повідомив, що родичі загиблих отримуватимуть допомогу з так званого "Фонду мучеників та ветеранів війни". Це державна установа, яка виділяє фінансову допомогу загиблим у бойових діях, зниклих безвісти та інвалідам війни.

На родичів загиблих в Ірані тиснуть

Родичі вбитих демонстрантів розповідають, що влада чинить на них величезний тиск під час видачі тіл. Згідно з цими повідомленнями, родичів змушують підписати заяву про те, що загиблі начебто були членами організації "Басідж". Це напіввійськове формування підпорядковується командуванню Революційної гвардії та активно використовується для придушення протестів.

Від тих, хто відмовляється підписувати такі заяви, вимагають великі суми грошей за видачу тіл, каже в розмові з DW Фаразане. Вона телефоном дізналася від родичів, що її племінник був убитий 8 січня. Його батьки, за словами жінки, відмовилися підписувати заяву, після чого чиновники вимагали гроші за видачу тіла.

За даними правозахисних організацій, справжнє число загиблих під час протестів в Ірані суттєво вище за офіційні цифри. Правозахисна організація Iran Human Rights, розташована в Норвегії, у своєму звіті, оприлюдненому 22 січня, називає цифру в понад 25 тисяч смертей. 3428 випадків були задокументовані організацією.

"Наша статистика ґрунтується на стандартах документування, якими керуються правозахисні організації. Дані мають або мати підтвердження з двох незалежних джерел, або ж наша організація повинна мати прямий доступ до дуже надійного джерела", - каже в розмові з DW Махмуд Амірі-Могадам, директор організації.

"Деякі з цих даних включать прямі свідчення жертв, а також інформацію з медичного сектора та з відомих нам надійних джерел", - додає він. 

Блокування інтернету суттєво ускладнює роботу правозахисників. На даний момент люди в Ірані можуть телефонувати за кордон лише зі стаціонарних телефонів на за дуже великі гроші. Приймати дзвінки з-за кордону натомість неможливо.

Розташована в США новинна агенція для правозахисних активістів HRANA на початку тижня повідомляла про 4519 підтверджених загиблих, іще понад 9000 випадків наразі перевіряються.

Читайте також: Іран: що таке Корпус вартових ісламської революції

Поранені поза статистикою

До цієї статистики не потрапили численні демонстранти, яких поранили із застосуванням вогнепальної зброї. Через побоювання репресій багато з них ховаються вдома та уникають медичних установ.

Лікарі іранського походження за кордоном розповідають про короткі розмови з колегами в Ірані. Ті, мовляв, кажуть величезне збільшення пацієнтів із вогнепальними пораненням на тілі, голові та особливо очах у лікарнях багатьох міст країни.

Ірансько-німецький лікар Амір Мобарез Параста, який очолює одну з мюнхенських офтальмологічних клінік, у розмові з DW розповідає, як дізнався про те, що лише в одній спеціалізованій офтальмологічній лікарні в Тегерані до 16 січня було зареєстровано близько 7000 важких поранень очей.

Параста лікував очні травми в численних біженців, які залишили Іран після загальнонаціональних протестів 2022 року після смерті 22-річної Махси Аміні. Він наголошує, що багато поранених демонстрантів потребують дедалі швидшої допомоги фахівців-медиків.

"В іранських лікарнях існують медичні протоколи, і медичний персонал, як правило, не повідомляє про випадки, які можуть потім вилитися в кримінальні справи", - каже він і додає: "Ми вже бачили це під час протестів після смерті Махси. На щастя, медичний персонал стає на бік протестувальників".

Нинішня хвиля протестів в Ірані розпочалася наприкінці грудня. Приводом стало загострення економічної кризи та галопуюча інфляція. Утім, за короткий час акції перетворилися на загальнонаціональні протести проти авторитарної влади Ісламської республіки. Режим відреагував застосуванням брутальних репресій.

Читайте також: Іран - хронологія масових протестів та їх кривавого придушення