Прапор знято: як на Херсонщині встановлюють окупаційну російську владу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.04.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Прапор знято: як на Херсонщині встановлюють окупаційну російську владу

26 квітня російське командування призначило в окупованій Херсонській області власну військову адміністрацію. Мешканці регіону розповіли DW про те, як живуть під окупацією, та як від неї тікають.

"Моє завдання, щоб над містом майорів український прапор", - запевняв DW мер Херсона Ігор Колихаєв на початку російського вторгненняу березні. "Рахуємо хвилини до звільнення, бо Херсон - це Україна. Але скільки ми можемо тримати цей потенціал єднання?", - задавався він запитанням вже в середині квітня.

Упродовж двох місяців, що минули від початку російської війни проти України, міськрада під керівництвом Колихаєва продовжувала забезпечувати життєдіяльність Херсона: містом ходили тролейбуси, здійснювався ремонт водогону, працювали лікарні, випікали хліб. Над міськрадою продовжував майоріти синьо-жовтий державний прапор України.

Втім під вечір 25 квітня п'ятеро озброєних чоловіків вдерлися до кабінету мера і запропонували йому зняти державний прапор. "Вони пояснили це тим, що Херсон перебуває під контролем Росії, сказали, що міняють охорону та забирають ключі, щоб майно не повиносили з кабінетів", - розповів DW Колихаєв.

Читайте також: Як Херсонщина живе під російською окупацією

Окупаційна влада закріплюється

Вже 26 квітня сталося те, чого найбільше побоювалися з перших днів окупації: російський окупаційний режим призначив власних людей керувати Херсоном та областю. Як повідомив голова військової адміністрації області Геннадій Лагута, який  покинув Херсонщину ще у перші дні березня, його посаду окупаційний режим віддав відомому серед місцевих Володимирові Сальду.

Цього колишнього "регіонала" херсонці у минулому тричі обирали на посаду голови міськради. Опозиція у ті часи критикувала Сальда за корупцію та залучення власної будівельної компанії у міські підряди. Згодом він потрапив і до Верховної Ради, де голосував, зокрема, і за "диктаторські закони" 16 січня (ухвалені на тлі "Євромайдану" для обмеження свободи зборів - Ред.) та виступами в ефірі російської пропаганди. Згодом він "змінив прапори" і очолював фракцію партії "Наш край" в облраді. Сальдо не відповів на прохання прокоментувати своє "призначення" російським окупаційним режимом.

З новим "очільником" обласного центру все ще складніше: за даними Геннадія Лагути, обов'язки мера Херсона російська армія поклала на такого собі Олександра Кобця. Людей з таким ім'ям і прізвищем в краї чимало, однак, за даними ЗМІ, йдеться про депутата херсонської міськради.

Мер окупованого Херсона Ігор Колихаєв

Мер окупованого Херсона Ігор Колихаєв

В Києві Офіс генерального прокурора вже кваліфікував захоплення міськради та зміну керівництва області та міста порушенням методів та звичаїв війни. Сальдо та Кобцю загрожують звинувачення у колабораціонізмі та державній зраді.

Ігор Колихаєв запевнив DW, що не збирається складати повноважень мера Херсона, однак офіційно попросив роз'яснень в Офісу президента: як жити далі? Міськрада під його керівництвом переїхала до будівлі одного з комунальних підприємств і продовжує працювати над поточними проблемам міста. Щоправда, вже без прапора.

Читайте також: Росія намагається створити так звану "ХНР" - поки що марно

Шляхи перекриті

"Мер все робить правильно. Згідно з розпорядженням уряду, складання повноважень місцевої влади означає, що місто повністю окуповане, тоді держказначейство заморожує його рахунки і все - грошей не буде", - пояснює DW співробітниця обласного управління освіти, яка просить не розголошувати її ім'я, побоюючись за безпеку. - Так вже сталося у Каховці, Генічеську, громадах на сході області".

Ще донедавна херсонці мали змогу вийти неофіційним коридором через миколаївське селище Баштанка

Ще донедавна херсонці мали змогу вийти неофіційним "коридором" через миколаївське селище Баштанка

Попри чутки про спроби російського командування змінити програми у школах області співрозмовниця DW каже, що у навчальних закладах продовжують викладати дистанційно за українською навчальною програмою. "Ми зараз намагаємося якомога раніше закінчити навчальний рік, щоб не потрапити під якісь провокації, паради на 9 травня тощо, - розповідає вона. - А ще ламаємо голови, як наші діти отримають атестати. Буде дуже шкода, якщо через окупацію діти втратять можливість поступити у виші".

Доставити зараз атестати, які централізовано друкують в столиці, до Херсона неможливо - вже близько тижня як обірвалися останні маршрути в'їзду/виїзду з окупованого регіону. Раніше тисячі херсонців на власний страх і ризик виїжджали з області ґрунтовими та бетонними дорогами, полями та переправами у Миколаївську та Кіровоградську області. Запрацював навіть своєрідний ринок евакуаційних перевезень: за дорогу до Одеси, яка у мирний час займала максимум чотири години, а нині весь день, водії просили 4-6 тисяч гривень. Без жодних гарантій пропуску через блокпост і відсутності обстрілів.

Нині "менеджери з евакуацій" відмовляють у нових замовленнях: виїхати з окупованого регіону не можна буде у наступний тиждень чи десять днів, переказують вони відповіді російських військових, що стоять на блокпостах. Причини варіюються від небезпеки через бої з українськими збройними силами до бажання втримати населення в області перед майбутнім "референдумом".

Населені пункти на сході області, серед яких Генічеськ, опинилися під повною російською окупацією і забезпечуються переважно з Криму

Населені пункти на сході області, серед яких Генічеськ, опинилися під повною російською окупацією і забезпечуються переважно з Криму

"25 та 26 квітня їхали з Каховки через Берислав. Нікого не пропустили, і ми поверталися назад". "Три дні намагались виїхати. Через Давидів Брід та Велику Олександрівку проїзду немає", - лишають повідомлення херсонці у телеграм-чаті "Як доїхали". З нього та інших подібних груп випливає, що єдиним можливим шляхом виїзду залишається дорога на Крим. За чотириденний переїзд маршрутом Херсон-Варшава через Керченську переправу, територію Росії та Литву перевізники просять понад 600 доларів США з людини.

Жодної централізованої евакуації в ці два місяці з Херсону не проводили - з перших же днів російські військові відмовились погоджувати з українською владою "зелені коридори". Заручниками ситуації виявились важкохворі пацієнти лікарень, підопічні інтернатів та інших соціальних установ.

Вихованці будинку малюка, про яких DW писала раніше - діти до чотирьох років, які лишились без батьківської опіки - з перших днів обстрілів міста перебралися до підвалу однієї з херсонських церков. "Ми знайшли безпечне місце перебування для цих дітей в регіоні України, де не ведуться активні бойові дії… Прошу усіх не залишатися осторонь та здійснити всі залежні від вас заходи для відкриття та роботи гуманітарного коридору", - написала у соцмережах уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

"Після цього повідомлення до нас в церкву прийшли російські солдати і наказали повертатися в Будинок малюка", - жаліється штатна психологиня соціальної установи Ірина, заперечуючи інше повідомлення омбудсменки про зникнення дітей "у невідомому напрямку".

Читайте також: Евакуація з Маріуполя в Росію: як відбувається фільтрація

Ukraine Proteste gegen die russiche Invasion in Cherson

Ще в березні проукраїнські мітинги в Херсоні проходили щонеделі

Життя у страху

Страх та тривога стали постійними супровідними емоціями для більшості херсонців, з якими кореспондент DW спілкувався протягом останніх двох місяців. В перші дні боялись російського наступу, потім терору та русифікації, потім, що місто може зруйнувати контрнаступ ЗСУ; ті, хто лишався, боялись покидати майно та перевірок на блокпостах, ті, хто наважувався їхати - що більше ніколи не побачать рідний дім.

Нині більшість співрозмовників DW бояться, що російський окупаційний режим влаштує фальшивий "референдум" за "ХНР", що ще більше відріже їх від України. Чоловіки особливо бояться можливої мобілізації на війну проти власних же українських збройних сил, адже так вже ставалося на підконтрольних проросійським сепаратистам територіях Донбасу. Чутки про те, що незабаром російський окупаційний режим проведе в регіоні черговий "референдум про самовизначення" поширюються з перших днів окупації, в тому числі українською та іноземними розвідками. Щоправда, за рахунок якого люду можна було б організувати хоча б видимість народної підтримки, ніхто, здається, не розуміє.

Багатолюдні проукраїнські мітинги, які так надихали мешканців усієї країни, в Херсоні та інших населених пунктах області з часом зійшли нанівець, адже ФСБ та Росгвардія наполегливо шукала організаторів стихійних мирних зібрань. Втім, перед загрозою проведення фальшивого "референдуму" кілька десятків херсонців 27 квітня таки зібрались на акцію протесту на центральній площі. Російські військові розігнали цей мітинг шумовими та газовими гранатами. За повідомленням місцевої "швидкої", постраждало двоє осіб.