Породжені Чорнобилем міфи: що правда, а що ні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.04.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Породжені Чорнобилем міфи: що правда, а що ні

35 років минуло від Чорнобильської атомної катастрофи. Те, що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року, давно не таємниця. А втім, навколо Чорнобиля досі багато міфів. DW перевірила деякі з них.

Аварія на ЧАЕС

Навколо аварії на ЧАЕС прижилося чимало міфів

Чи справді Чорнобиль - найбільша ядерна катастрофа за всю історію людства? ЗМІ нерідко рясніють заголовками на кшталт "Опівночі в Чорнобилі. Таємниці найбільшої ядерної катастрофи в історії людства" або "Хронологія наймасштабнішої техногенної аварії в історії". Попри те, що журналісти знову й знову вдаються до таких заголовків, ці вирази рідко хто піддає критичному аналізу. Хоч сам по собі термін "найбільша ядерна катастрофа" не містить точного визначення, а проте він хибно наводить на думку, що існує якась класифікація ядерної катастрофи як такої, що не зовсім так.

Читайте також: СБУ оприлюднила секретні документи щодо аварії на ЧАЕС

У Міжнародній шкалі ядерних і радіоактивних катастроф інциденти й аварії на ядерних об'єктах класифікують за сімома рівнями. Цю шкалу розробили 1990 року експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і Агентства з атомної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР/ААЕ). Її застосовують для класифікації інцидентів і аварій на ядерних об'єктах. Як аварію на ЧАЕС, так і ядерну катастрофу на АЕС "Фукусіма" досі класифікували за найвищим сьомим рівнем, тобто як "масштабну аварію", яку супроводжував потужний викид великої кількості радіоактивних речовин, що мало серйозні наслідки для людей і довкілля. Однак, згідно з тією самою міжнародною шкалою, порівняння всередині рівнів не передбачено.

Та якщо розуміти "ядерну катастрофу" як інцидент, що стосується не просто аварій на ядерних об'єктах, а додати до нього ще й обсяги техногенних радіоактивних викидів, то стане зрозуміло, що в історії людства були події, що призвели до значно більшого радіоактивного забруднення, ніж аварія на ЧАЕС, запевняє американська дослідниця Кейт Браун, яка обіймає посаду професорки в Массачусетському технологічному інституті.

"Візьмімо для прикладу виробництво плутонію. Американські й радянські заводи, що виробляли плутоній для ядерної зброї, лише впродовж одного дня своєї експлуатаційної діяльності викидали в довкілля по щонайменше 350 мільйонів кюрі (одиниця виміру радіоактивності, скорочено Кі. - Ред.). І то не внаслідок якоїсь аварії, - пояснила в інтерв'ю DW Браун. - Або погляньмо на радіоактивні опади внаслідок вибухів ядерних бомб у ті часи, коли проводили наземні випробування ядерної зброї скрізь у світі. Чи візьмімо тільки один ізотоп - радіоактивний йод, - який є вкрай шкідливим для здоров'я людей, адже він поглинається щитоподібною залозою людини, а згодом викликає рак та інші хвороби цієї залози. Чорнобиль викинув радіоактивного йоду на близько 45 мільйонів Кі. Радянський Союз і американці спричинили виділення не 45 мільйонів, а 20 мільярдів Кі радіоактивного йоду лише за два роки ядерних випробувань - у 1961 і 1962". І це не було нещасним випадком або наслідком людського фактора, додає вчена.

Випробування американської ядерної бомби в Тихому океані

Випробування американського ядерного боєзаряду на атолі Бікіні в Мікронезції, 1946 рік

Чи є мутанти в Чорнобильській зоні відчуження?

Запитання відвідувачів Чорнобильської зони про тамтешніх багатоголових і химерних мутантів уже давно стали анекдотичною класикою. Попри те, такі стереотипні уявлення напрочуд добре прижилися й уперто поширюються світом і надалі. Почасти таку міфотворчість підживлюють і надихають фільми жахів, книги, а також комп'ютерні ігри, де постійно експлуатується ця тема. Та це, однак, вигадки.

Читайте також: По сусідству з Чорнобилем: як живуть люди біля зони відчуження

Принаймні, в цьому переконаний Денис Вишневський, який працює біологом у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику й ось уже двадцять років спостерігає за природою навколо місця катастрофи. Двоголових вовків або п'ятилапих гризунів цей учений ще ніколи не бачив у цьому унікальному заповіднику. "Вплив іонізуючого випромінювання може з деякою ймовірністю викликати окремі перебудови в організмі, але зазвичай це просто знижує життєздатність організму", - пояснив Вишневський в інтерв'ю DW.

Приміром, у багатьох гризунів ембріони гинуть ще на стадії вагітності, каже вчений. Помилки геному або його порушення призводять до того, що організм не може нормально функціонувати. А тварини, народжені з певними відхиленнями або вадами, просто не зможуть тривалий час вижити в дикій природі, каже Вишневський. За останні десятиліття біолог і його колеги вивчили тисячі різних тварин в зоні відчуження і не виявили жодних химерних морфологічних змін. "Чому? Тому що ми завжди маємо справу з тваринами, які вижили й перемогли в цих перегонах за виживання в природі", - визнає експерт. Тож, за його словами, їх важко порівнювати з тваринами, яких навмисно опромінювали в лабораторних умовах та за якими доглядали вчені.

Чи оговталася природа від аварії на ЧАЕС?

Фото- та відеорепортажі під назвами типу "Свято життя в Чорнобильській зоні відчуження" або "Чорнобиль - рай для дикої природи" навіюють думку, що природа навколо ЧАЕС вже оговталася від наслідків ядерної катастрофи. "Це неправда", - каже Кейт Браун, яка 25 років досліджує Чорнобиль.

Тварини в Чорнобильській зоні

У Чорнобильській зоні дедалі частіше трапляються червонокнижні види тварин. Цих зубрів сфотографували в січні 2016 року

"Украй хибно думати, що все що потрібно для подолання наслідків техногенних катастроф, це просто піти людям, а потім природа сама все виправить", - каже вона. А насправді за словами біологів, в зоні відчуження зустрічається менше видів комах, птахів і ссавців. Попри неодноразові повідомлення про появу в зоні поблизу ЧАЕС вимирущих видів птахів і комах, це ще не свідчить про "здоров'я" довкілля в Чорнобильській зоні.

Тривалі багаторічні спостереження за популяціями як диких, так і лабораторних тварин у сильно забруднених районах свідчать про значне збільшення показників смертності, зростання захворюваності пухлинами та імунними вадами, зниження тривалості життя, а ще передчасне старіння, патогенні зміни в кровоносній і судинній системах, деформації та інші негативні фактори, що позначилися на здоров'ї тварин.

Дик тварини в зоні навколо ЧАЕС

Тварини в зоні навколо ЧАЕС живуть менше і хворіють частіше внаслідок дії радіації

Вчені пояснюють наявне біорізноманіття, головним чином, міграцією видів. Біолог Денис Вишневський вказує на унікальні умови, що склалися тут для тварин. "Територія зони відчуження - це 2,6 тисячі квадратних кілометрів. Додайте сюди ще дві тисячі квадратних кілометрів - території білоруської зони відчуження. Крім того, на схід і на захід є райони з украй низькою щільністю населення. Таким чином, ми маємо великий кластер у Східній Європі для збереження місцевої лісової фауни", - пояснив Вишневський. Тут мешкають, зокрема, рисі, ведмеді, вовки - великі хижаки, які потребують особливо багато простору і мозаїчності ландшафтів, каже експерт.

Попри деякі зміни на краще, через 35 років після ядерної катастрофи земля в зоні відчуження в багатьох місцях залишається забрудненою радіоактивністю. Згідно з наявними даними, третина території заражена трансурановими елементами, період напіврозпаду яких перевищує 24 тисячі років.

Радіоактивне забруднення поблизу ЧАЕС

Деякі частини Чорнобильської зони залишатимуться радіоактивно забрудненими упродовж тисячоліть

Чи безпечно відвідувати Чорнобиль?

Зона відчуження навколо Чорнобиля стала справжнім магнітом для відвідувачів з усього світу вже через 25 років після ядерної катастрофи. Неабиякий успіх американського телесеріалу "Чорнобиль" призвів 2019 року до ще більшого напливу туристів. Тоді Чорнобиль відвідало до 124 тисяч осіб, що вдвічі більше, ніж було у 2018 році.

Держагентство з управління зоною відчуження повідомляє, що нині в зоні відчуження затверджено понад два десятки сухопутних, водних і повітряних маршрутів для ознайомчих візитів. Для захисту людей під час таких турів передбачено суворі заходи безпеки: одяг, що максимально покриває тіло, заборона їсти й пити просто неба, а також беззастережний рух лише дозволеним маршрутом є обов'язковими вимогами. Потенційну дозу випромінювання для одноденного візиту офіційно оцінено в обсязі до 0,1 мілізіверта (мЗв).

Читайте також: Чорнобильську зону знову відкривають для туристів

Якщо людина бере участь в офіційно дозволеній екскурсії й дотримується вищевказаних правил, відвідування Чорнобильської зони відчуження не є шкідливим для здоров'я, каже в інтерв'ю DW Свен Доктер (Sven Dokter), який працює в кельнському Товаристві з безпеки технологічного обладнання та ядерних реакторів. "Тут ми далекі від діапазонів доз, де варто було б відраджувати від таких відвідин з міркувань захисту здоров'я. Якщо вже грубо порівняти, то в середньому, людина в Німеччині отримує дозу опромінення трохи більше ніж чотири мілізіверти на рік. Половина з цього припадає на природній фон, тобто це випромінювання, якому ми завжди піддаємося, а решта - переважно від медичних маніпуляцій і авіаперельотів", - каже експерт.

Приміром, під час трансконтинентального чи трансокеанського перельоту можна отримати порівняно схожу дозу радіоактивного опромінення до 0,1 мілізіверта унаслідок дії космічної та сонячної радіації. А під час деяких медичних маніпуляцій доза опромінення ще вища, каже експерт. Наприклад, типова доза опромінення під час рентгеноскопії тазостегнового суглоба становить 0,3-0,7 мілізіверта, а внаслідок комп'ютерної томографії грудної клітини - 4-7 мілізівертів, аргументує Свен Доктер.

Експерти МАГАТЕ теж переконані, що Чорнобильську зону відчуження можна відвідувати без серйозних наслідків для здоров'я. Хоч вони визнають наявність у цій зоні деяких не зовсім безпечних радіоактивних ізотопів, як-от стронцій-90 і цезій-137. Але наявна кількість цих ізотопів перебуває "на допустимих рівнях опромінення протягом обмеженого періоду часу", кажуть у МАГАТЕ.

Дивитись відео 03:10

Дзвінок у 1986: очевидці розповідають свої спогади про трагедію на ЧАЕС (23.04.2021)

Дивитись відео 03:38

Таємний музей Чорнобиля: "Притулок самотнього дозиметриста" біля зони відчуження (26.04.2021)