Втеча від репресій Лукашенка: білоруські студенти обирають Україну | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Втеча від репресій Лукашенка: білоруські студенти обирають Україну

Жертвами репресій в Білорусі стали сотні студентів: їх відраховували, саджали за ґрати і змушували виїжджати з країни. DW поговорила з парою, яка втекла в Україну.

Анастасія Петрович і Максим Зафранський

Анастасія Петрович і Максим Зафранський (фото з приватного архіву)

Анастасія Петрович і її бойфренд Максим Зафранський - студенти Білоруського державного економічного університету (БДЕУ) та організатори страйкому у вузі - були змушені тікати з Білорусі до сусідньої України через побоювання потрапити за ґрати.

12 листопада минулого року співробітники КДБ прийшли з обшуками до студентів-активістів, які брали участь в демонстраціях проти фальсифікацій на виборах президента і загальнонаціональному страйку. Студентів почали затримувати. Настя і Максим за 20 хвилин зібрали речі, сіли в автобус і поїхали в Київ. На кордоні Білорусі з Україною вони провели близько п'яти годин: прикордонники вирішили провести додатковий обшук. У Максима в сумці знайшли листівки, які він колись там сховав, і відправили на експертизу на предмет екстремізму. Виїзд з Білорусі молодим людям не закрили. До цього вони навіть не планували залишати країну.

Два тижні в СІЗО і відрахування з університету

"Нашою першою думкою було - потрібно врятуватися! Не було ідей, до кого ми можемо поїхати і куди звернутися, - розповідає Анастасія Петрович. - Ми приїхали до Києва на Хрещатик, сіли в McDonald's, оскільки там був інтернет, і я почала писати своїм знайомим в Україні. Спочатку нам допоміг один чоловік, потім ми знайшли власника готелю в Києві, який дозволив нам пожити у нього місяць безкоштовно".

У день від'їзду Максима Зафранського, старосту курсу, відрахували з БДЕУ, хоча він добре вчився і був активним студентом. Формальним приводом для відрахування стали дві догани: одна за акцію, під час якої він сидів на сходинках вузу на знак солідарності з протестом пенсіонерів, а друга - за те, що він пропустив 15 днів в університеті, поки був заарештований за участь у тій акції. В кінці жовтня він шість годин провів у карцері, ще добу в мінському ізоляторі в провулку Охрестіна, а решту часу - в Жодино.

До міліції, за словами Максима, його "здала" адміністрація рідного університету. Вони і так ставилися до студентів насторожено: його факультет на одному зі зборів назвали "раковою пухлиною" через те, що учні активно висловлювали громадянську позицію. Адміністрація БДЕУ звернулася в правоохоронні органи з проханням перевірити студентів і залучити їх до адміністративної відповідальності за акцію на сходах ВНЗ. (Документ є в розпорядженні DW).

Читайте також: Протести в Білорусі: як студенти борються проти Лукашенка

Допити в КДБ у справі про масові заворушення

Молодий чоловік підкреслює, що дії адміністрації університету порушували правила, оскільки формально за одну справу не можна дати дві догани, але в його випадку цей пункт проігнорували. Крім того, його позбавили стипендії за години пропусків. Відрахували Максима не одразу, а в той день, коли він приніс в університет постанову суду. Повідомили йому про це вельми символічно: в день народження рідного факультету. "Я розумів, що так швидше за все і буде, тому нічого не говорив, не пручався, а просто пішов", - додає Максим. Співробітники КДБ і правоохоронних органів допитували Максима і Анастасію в жовтні, задовго до від'їзду. Тоді вони проходили свідками у справі про масові заворушення.

Білоруські студенти тепер проживають у Києві

Білоруські студенти тепер проживають у Києві

За словами Анастасії, на допит її відвезли на виході з квартири. Навіщо це було потрібно КДБ, молоді люди не розуміють: у спецслужб були всі імена і необхідна інформація. Вони знали навіть про те, як змінювалися назви в закритих чатах студентів і "нікнейми" в "Телеграмі", розповідає пара. На думку Анастасії, ці допити були перевіркою на лояльність і спробою залучити їх для надання свідчень на суді проти інших студентів. Максим пов'язує це зі спробою спецслужб залякати протестувальників. "Мені говорили, що як в 2010 році всіх придушили, так і зараз всіх придушать, тому що нас мало. І мені здається, це було розраховано саме на придушення: дізнатися про якомога більше людей, щоб зробити, наприклад, в один момент облаву, як вже було зі студентами, журналістами. І щоб, може, хтось поїхав, як ми", - вважає хлопець.

Молоді люди були не єдиними, хто полишив Білорусь під тиском КДБ. Практично весь страйком БДЕУ виїхав з країни, а з ними і учні інших ВНЗ, які побоювалися за свою свободу. Зараз вони ведуть свій телеграм-канал віддалено і підтримують тих, хто залишився в Мінську. За даними Студентської ініціативної групи, з вересня 2020 року на протестах в Білорусі затримали 415 студентів вузів, відрахували 135 осіб, а відносно 27 були порушені кримінальні справи. Ситуація погіршилася після того, як 27 жовтня Олександр Лукашенко заявив, що тих, хто підтримує загальнонаціональний страйк, слід звільнити з роботи або відрахувати з вузів. "Будь ласка, відправте їх - кого в армію, а кого на вулицю. Нехай ходять по вулиці. Але вони повинні бути відраховані з вузу", - заявив Лукашенко.

Читайте також: Ходіння мінним полем. Як у Білорусі зараз працюють журналісти

Арешти студентів в "чорний четвер"

Справжнім чорним днем ​​для студентів стало 12 листопада, коли до дев'ятьох студентів п'ятьох мінських ВНЗ і до одного викладача прийшли з обшуками представники КДБ. Пізніше були затримані й інші. Їм висунули звинувачення за ч. 1 ст. 342 "Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок". Максимальне покарання за цією статтею - три роки позбавлення волі.

Ось уже чотири місяці молоді люди перебувають у СІЗО. Шестеро затриманих - активісти Асоціації білоруських студентів (Задзіночанне білоруських студентаў, ЗБС - Ред.): Ксенія Сиромолот, студентка факультету філософії і соціальних наук БДУ, прессекретарка ЗБС і волонтерка Правозахисного центру "Вясна", студенти БДУ Єгор Канецький і Тетяна Єкельчик, студентки педагогічного університету Яна Оробейка і Кася Будько. Крім того, була затримана випускниця медуніверситету Алана Гебремаріам. У 2019 вона була кандидаткою у депутати парламенту, а після початку протестів у 2020 році приєдналася до Координаційної ради і стала представницею Світлани Тихановської у справах молоді та студентів.

Всього обвинуваченими у справі проходять 12 осіб. У Слідчому комітеті Білорусі стверджують, що організація протестних акцій обговорювалася зі Світланою Тихановською, а протести зривали освітній процес, оскільки студенти блокували коридори в вузах, кричали, свистіли і скандували гасла.

Так, студенту третього курсу Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Артемові Винокурову дали три роки обмеження волі у виправній установі відкритого типу за заклики до страйку і зрив навчального процесу в вузі на 10 хвилин. З моменту затримання 27 жовтня він перебував у Жодинському СІЗО. За даними МВС, 26 жовтня він і інші студенти увійшли в аудиторію, де проходили заняття, і почали закликати до страйку. Це потрапило на відео.

Через показові арешти і суди сьогодні багато студентів бояться виступати відкрито. Найактивніші виходять на короткі вуличні марші, поширюють наліпки і листівки в університетах. Пікети на підтримку політв'язнів перетворилися в фотогалерею онлайн: студенти тримають в руках плакати, якими закривають обличчя і поширюють це в студентських телеграм-каналах. Ті, кого відрахували, борються за своє право далі вчитися у вузах, залишившись в країні.

Читайте також: Хамство і побиття. Як в Білорусі дискримінують через білоруську мову

"Я хотів би бачити країну, у якій не принижують власний народ"

Анастасія та Максим живуть в Києві і планують продовжувати навчання. Зараз вони намагаються знову вступити до університету, знайти підробіток. Сьогодні у них є юрист, який радить, як краще оформити посвідчення на проживання, а деякі організації пропонують працювати волонтерами. Знайшлися фонди, які допомагають грошима. Молоді люди виступають за те, щоб громадянське суспільство, за їхніми словами, розвивалося, а не деградувало, тому що влада не дає жителям Білорусі себе проявити.

Вони сподіваються, що в їхній рідній країні студенти знову зможуть проводити демонстрації. "Я б хотів бачити країну, в якій не принижують власний народ, не б'ють його просто так, а реально слухають і не пригнічують ініціативи", - розповідає Максим. "Хотілося б, щоб не було більше тенденції, мовляв, "Росіє, дай грошей, будь ласка", але щоб ми самі намагалися піклуватися про свою економіку, не сподіваючись на допомогу "старшого брата", - додає Анастасія.