Втеча від репресій Лукашенка: білоруські студенти обирають Україну | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.03.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Втеча від репресій Лукашенка: білоруські студенти обирають Україну

Жертвами репресій в Білорусі стали сотні студентів: їх відраховували, саджали за ґрати і змушували виїжджати з країни. DW поговорила з парою, яка втекла в Україну.

Анастасія Петрович і Максим Зафранський

Анастасія Петрович і Максим Зафранський (фото з приватного архіву)

Анастасія Петрович і її бойфренд Максим Зафранський - студенти Білоруського державного економічного університету (БДЕУ) та організатори страйкому у вузі - були змушені тікати з Білорусі до сусідньої України через побоювання потрапити за ґрати.

12 листопада минулого року співробітники КДБ прийшли з обшуками до студентів-активістів, які брали участь в демонстраціях проти фальсифікацій на виборах президента і загальнонаціональному страйку. Студентів почали затримувати. Настя і Максим за 20 хвилин зібрали речі, сіли в автобус і поїхали в Київ. На кордоні Білорусі з Україною вони провели близько п'яти годин: прикордонники вирішили провести додатковий обшук. У Максима в сумці знайшли листівки, які він колись там сховав, і відправили на експертизу на предмет екстремізму. Виїзд з Білорусі молодим людям не закрили. До цього вони навіть не планували залишати країну.

Два тижні в СІЗО і відрахування з університету

"Нашою першою думкою було - потрібно врятуватися! Не було ідей, до кого ми можемо поїхати і куди звернутися, - розповідає Анастасія Петрович. - Ми приїхали до Києва на Хрещатик, сіли в McDonald's, оскільки там був інтернет, і я почала писати своїм знайомим в Україні. Спочатку нам допоміг один чоловік, потім ми знайшли власника готелю в Києві, який дозволив нам пожити у нього місяць безкоштовно".

У день від'їзду Максима Зафранського, старосту курсу, відрахували з БДЕУ, хоча він добре вчився і був активним студентом. Формальним приводом для відрахування стали дві догани: одна за акцію, під час якої він сидів на сходинках вузу на знак солідарності з протестом пенсіонерів, а друга - за те, що він пропустив 15 днів в університеті, поки був заарештований за участь у тій акції. В кінці жовтня він шість годин провів у карцері, ще добу в мінському ізоляторі в провулку Охрестіна, а решту часу - в Жодино.

До міліції, за словами Максима, його "здала" адміністрація рідного університету. Вони і так ставилися до студентів насторожено: його факультет на одному зі зборів назвали "раковою пухлиною" через те, що учні активно висловлювали громадянську позицію. Адміністрація БДЕУ звернулася в правоохоронні органи з проханням перевірити студентів і залучити їх до адміністративної відповідальності за акцію на сходах ВНЗ. (Документ є в розпорядженні DW).

Читайте також: Протести в Білорусі: як студенти борються проти Лукашенка

Допити в КДБ у справі про масові заворушення

Молодий чоловік підкреслює, що дії адміністрації університету порушували правила, оскільки формально за одну справу не можна дати дві догани, але в його випадку цей пункт проігнорували. Крім того, його позбавили стипендії за години пропусків. Відрахували Максима не одразу, а в той день, коли він приніс в університет постанову суду. Повідомили йому про це вельми символічно: в день народження рідного факультету. "Я розумів, що так швидше за все і буде, тому нічого не говорив, не пручався, а просто пішов", - додає Максим. Співробітники КДБ і правоохоронних органів допитували Максима і Анастасію в жовтні, задовго до від'їзду. Тоді вони проходили свідками у справі про масові заворушення.

Білоруські студенти тепер проживають у Києві

Білоруські студенти тепер проживають у Києві

За словами Анастасії, на допит її відвезли на виході з квартири. Навіщо це було потрібно КДБ, молоді люди не розуміють: у спецслужб були всі імена і необхідна інформація. Вони знали навіть про те, як змінювалися назви в закритих чатах студентів і "нікнейми" в "Телеграмі", розповідає пара. На думку Анастасії, ці допити були перевіркою на лояльність і спробою залучити їх для надання свідчень на суді проти інших студентів. Максим пов'язує це зі спробою спецслужб залякати протестувальників. "Мені говорили, що як в 2010 році всіх придушили, так і зараз всіх придушать, тому що нас мало. І мені здається, це було розраховано саме на придушення: дізнатися про якомога більше людей, щоб зробити, наприклад, в один момент облаву, як вже було зі студентами, журналістами. І щоб, може, хтось поїхав, як ми", - вважає хлопець.

Молоді люди були не єдиними, хто полишив Білорусь під тиском КДБ. Практично весь страйком БДЕУ виїхав з країни, а з ними і учні інших ВНЗ, які побоювалися за свою свободу. Зараз вони ведуть свій телеграм-канал віддалено і підтримують тих, хто залишився в Мінську. За даними Студентської ініціативної групи, з вересня 2020 року на протестах в Білорусі затримали 415 студентів вузів, відрахували 135 осіб, а відносно 27 були порушені кримінальні справи. Ситуація погіршилася після того, як 27 жовтня Олександр Лукашенко заявив, що тих, хто підтримує загальнонаціональний страйк, слід звільнити з роботи або відрахувати з вузів. "Будь ласка, відправте їх - кого в армію, а кого на вулицю. Нехай ходять по вулиці. Але вони повинні бути відраховані з вузу", - заявив Лукашенко.

Читайте також: Ходіння мінним полем. Як у Білорусі зараз працюють журналісти

Арешти студентів в "чорний четвер"

Справжнім чорним днем ​​для студентів стало 12 листопада, коли до дев'ятьох студентів п'ятьох мінських ВНЗ і до одного викладача прийшли з обшуками представники КДБ. Пізніше були затримані й інші. Їм висунули звинувачення за ч. 1 ст. 342 "Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок". Максимальне покарання за цією статтею - три роки позбавлення волі.

Ось уже чотири місяці молоді люди перебувають у СІЗО. Шестеро затриманих - активісти Асоціації білоруських студентів (Задзіночанне білоруських студентаў, ЗБС - Ред.): Ксенія Сиромолот, студентка факультету філософії і соціальних наук БДУ, прессекретарка ЗБС і волонтерка Правозахисного центру "Вясна", студенти БДУ Єгор Канецький і Тетяна Єкельчик, студентки педагогічного університету Яна Оробейка і Кася Будько. Крім того, була затримана випускниця медуніверситету Алана Гебремаріам. У 2019 вона була кандидаткою у депутати парламенту, а після початку протестів у 2020 році приєдналася до Координаційної ради і стала представницею Світлани Тихановської у справах молоді та студентів.

Всього обвинуваченими у справі проходять 12 осіб. У Слідчому комітеті Білорусі стверджують, що організація протестних акцій обговорювалася зі Світланою Тихановською, а протести зривали освітній процес, оскільки студенти блокували коридори в вузах, кричали, свистіли і скандували гасла.

Так, студенту третього курсу Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Артемові Винокурову дали три роки обмеження волі у виправній установі відкритого типу за заклики до страйку і зрив навчального процесу в вузі на 10 хвилин. З моменту затримання 27 жовтня він перебував у Жодинському СІЗО. За даними МВС, 26 жовтня він і інші студенти увійшли в аудиторію, де проходили заняття, і почали закликати до страйку. Це потрапило на відео.

Через показові арешти і суди сьогодні багато студентів бояться виступати відкрито. Найактивніші виходять на короткі вуличні марші, поширюють наліпки і листівки в університетах. Пікети на підтримку політв'язнів перетворилися в фотогалерею онлайн: студенти тримають в руках плакати, якими закривають обличчя і поширюють це в студентських телеграм-каналах. Ті, кого відрахували, борються за своє право далі вчитися у вузах, залишившись в країні.

Читайте також: Хамство і побиття. Як в Білорусі дискримінують через білоруську мову

"Я хотів би бачити країну, у якій не принижують власний народ"

Анастасія та Максим живуть в Києві і планують продовжувати навчання. Зараз вони намагаються знову вступити до університету, знайти підробіток. Сьогодні у них є юрист, який радить, як краще оформити посвідчення на проживання, а деякі організації пропонують працювати волонтерами. Знайшлися фонди, які допомагають грошима. Молоді люди виступають за те, щоб громадянське суспільство, за їхніми словами, розвивалося, а не деградувало, тому що влада не дає жителям Білорусі себе проявити.

Вони сподіваються, що в їхній рідній країні студенти знову зможуть проводити демонстрації. "Я б хотів бачити країну, в якій не принижують власний народ, не б'ють його просто так, а реально слухають і не пригнічують ініціативи", - розповідає Максим. "Хотілося б, щоб не було більше тенденції, мовляв, "Росіє, дай грошей, будь ласка", але щоб ми самі намагалися піклуватися про свою економіку, не сподіваючись на допомогу "старшого брата", - додає Анастасія.