1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Розгін демонстрантів у Вітебську, на землі - Віталій Кузнечик
Розгін демонстрантів у Вітебську, на землі - Віталій КузнечикФото: Tut.by
СуспільствоБілорусь

Як двоє білорусів живуть у шведському посольстві

Тетяна Нєвєдомська
15 листопада 2020 р.

Читання новин, заняття спортом та надії на відставку Лукашенка - як батько й син Кузнечики два місяці живуть у посольстві Швеції в Мінську.

https://p.dw.com/p/3lGl2

"Ми не шкодуємо про своє рішення. У нас не було вибору", - каже Владислав Кузнечик. Разом з батьком він уже два місяці перебуває в будівлі посольства Швеції в Мінську. Вони приїхали сюди 11 вересня, аби попросити політичного притулку, а коли в домофон їм відповіли, що допомогти не можуть, Кузнечики перелізли через паркан. Відтоді територію диппредставництва вони не залишали.

Читайте також: Як Лукашенко намагається заспокоїти білорусів змінами до конституції

Кузнечиків звинувачують у насильстві щодо співробітників міліції під час мирної акції протесту в Вітебську. У середині жовтня Комітет проти катувань ООН попросив Швецію не видавати втікачів білоруській владі.

Розгін мирної акції протесту у Вітебську

"Ми в безпеці, умови проживання хороші. З родиною спілкуємося щодня за допомогою відеозв'язку. У мене двоє дітей, вони дуже скучають, постійно запитають, коли ми приїдемо", - розповідає Владислав Кузнечик.

Віталій та Владислав Кузнечики
Віталій та Владислав КузнечикиФото: Privat

Владиславу - 20 років, його батьку Віталію - 47. У Вітебську в них був сімейний бізнес - кілька торговельних точок з жіночим одягом. Життя обох змінилося 6 вересня. У той день міліція жорстко затримувала учасників мирних протестів. "Я побачив, що б'ють мого батька, увірвався в натовп силовиків і дивом врятував його. Потім ми одразу пішли, батько нічого не бачив - йому розпилили в очі перцевий газ. Батько нікого не чіпав, є багато свідків, зокрема, журналісти", - згадує Владислав.

Кадри розгону, де батько і син Кузнечики опинилися на першому плані, розповсюдило багато білоруських ЗМІ, тому після 6 вересня вдома вони не з'являлися. "Уже через день нас почали шукати, стежили за моєю дружиною, приходили за місцем прописки, до бабусі. Через знайомих ми дізналися, що щодо нас розпочали перевірку в рамках кримінального провадження про напад на міліціонерів", - розповідає Владислав.

"Для нас велика підтримка знати, що народ не здається"

Чоловіки побоювалися, що якщо їх затримають, то битимуть. Бігти з Білорусі, упевнений Кузнечик, вони б не змогли: "Розуміли, що через кордон нас не пропустять. Знали, що Швеція - одна з найгуманніших європейських країн. У нас була адреса посольства, ми приїхали туди, подзвонили в домофон, але нам сказали, що нічим допомогти не можуть. Боялися, що в будь-яку мить можуть затримати, тому вирішили перестрибнути через паркан".

Читайте також: Коментар: Премія Сахарова для опозиції - сигнал для білорусів

У подвір'ї вони провели понад десять годин. За цей час до посольства приїжджав ОМОН, силовики вимагали, аби їм видали Кузнечиків, але цього не сталося. Владислав та Віталій встигли зв'язатися з білоруськими та зарубіжними ЗМІ, зокрема дали інтерв'ю шведським журналістам.

Посольство Швеції в Мінську
Посольство Швеції в МінськуФото: T. Nevedomskaja/DW

"Ми просиділи у подвір'ї до пізнього вечора. Вирішувалося питання, чи ночувати нам на вулиці, чи в посольстві. Зрештою нас пустили в приміщення, - каже Владислав. - Ми не шкодуємо про своє рішення. У нас не було вибору. Ми розуміли, що нам, щонайменше, загрожує в'язниця".

Після мітингу 6 вересня щодо обох жителів Вітебська порушили адміністративну справу за участь в несанкціонованих масових заходах, а також перевірку за фактом нападу на співробітників міліції. Уже 15 вересня Кузнечики стали обвинувачуваними за статтею про насильство чи загрозу застосування насильства щодо співробітників органів внутрішніх справ, тоді ж обох оголосили в розшук. Щоправда, їхній адвокат Вадим Дроздов, який перебуває в Швейцарії та безоплатно допомагає Кузнечикам, дізнався про такий стан речей лише на початку листопада за допомоги білоруських колег.

Читання новин у шведському посольстві

Побоюючись кримінального переслідування та насильства з боку міліції, Владислав та Віталій уже два місяці живуть у шведському посольстві в Мінську. Тут, каже Владислав, і він, і його батько почуваються у безпеці. Умови проживанні в посольстві добрі - для них виділили кімнату, де є ліжка, душ, туалет, пральна машина, мікрохвильовка, електрочайник. Для занять спортом - турнік, штанга, гирі. Їжу приносять уже готову - лишається лише розігріти.

"Ми запровадили режим дня: прокинулися, робимо зарядку, снідаємо, потім читаємо і дивимося незалежні ЗМІ, ввечері займаємося спортом. За новинами стежимо щодня - для нас велика підтримка знати, що народ Білорусі не здається, бореться з несправедливістю. Я веду щоденник, у який записую головні події в країні та нашому життя", - розповідає Владислав.

Заборона на передачу Кузнечиків владі Білорусі

У середині жовтня секретаріат Управління верховного комісара ООН з прав людини прислав листа від Комітету проти катувань щодо ситуації з Кузнечиками. Фактично це заборона на передачу Кузнечиків владі Білорусі, вважає адвокат Вадим Дроздов. Також він зазначив, що подальша доля обох жителів Вітебська залишається на розсуд влади Швеції.

Читайте також: Протести в Білорусі: пенсіонери також виходять проти Лукашенка

Владислав Кузнечик, своєю чергою, каже, що їхати ані він, ані родина не хотіли б, і якщо влада зміниться, залишаться на батьківщині: "Ми готові розглянути будь-яку країну для еміграції. Утім, найкращий варіант, якщо в Білорусі зміниться влада, з нас знімуть усі звинувачення, і ми зможемо лишитися".

Протести у Білорусі: силовики Лукашенка нахабнішають (08.11.2020)

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Центр Києва

ВВП України у 3-му кварталі впав майже на третину - держстат

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку